Постанова № 16057710, 17.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2011 р. (11:40) Справа №2а-1391/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представника відповідача ОСОБА_1, довіреність № 783 від 31.03.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополя АР Крим, діючого в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 1700,00 грн. штрафних санкцій,

Обставини справи: Прокурор Центрального району м. Сімферополя АР Крим, діючий в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 1700,00 грн. заборгованості зі штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів.

Ухвалами Оружного адміністративного суду АР Крим від 11.02.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 07.04.2011 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином. Так, на адресу відповідача, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію серії В01 № НОМЕР_1 від 30.03.1999 року та у витягу з ЄДРПОУ станом на 10.01.2011 року (98100, АДРЕСА_1) було направлено судову повістку. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 30.03.1999 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В01 № НОМЕР_1 від 30.03.1999 року.

Посадовими особами управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Феодосії виявлена ознака порушення Закону України «Про рекламу».

В результаті чого був складений протокол від 23.07.2010 року про наступне: на відкритій місцевості на фасаді торгового павільйону ФОП ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, встановлено розміщення реклами тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами зі змістом: «Davidoff cigarettes новий стиль, незмінна розкіш. Куріння може викликати захворювання на рак» з зображенням двох пачок сигарет, що є ознакою порушення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Про виявлене порушення та час, дату і місце розгляду питання щодо накладення штрафу відповідачу було повідомлено листами № 1730 від 13.08.2010 року та № 2044 від 14.09.2010 року.

На підставі протоколу від 23.07.2010 року позивачем 28.09.2010 року прийнято рішення № 2156-р, яким відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 зобовязана на підставі ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 1700,00 грн. та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, вказавши номер та дату платіжного доручення, по якому оплачений штраф (надати копію квитанції).

Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 статті 22 Закону № 270 встановлено заборону реклами тютюнових виробів, реклами знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби засобами зовнішньої реклами.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 6 ст. 27 Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача № 2156-р від 28.09.2010 року відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було, визначені в ньому штрафні санкції не сплачені.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1700 грн. фінансових санкцій на підставі рішення № 2156-р від 28.09.2010 року.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанову оформлено та підписано 12.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (98100, АДРЕСА_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету м. Феодосії АР Крим штрафні санкції на загальну суму 1700,00 грн. (код платежу 21081100 на р/р 31112106700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.