Постанова № 16057595, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2011 р. Справа №2а-3310/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, довіреність №4 від 20.05.2011,

ОСОБА_2, довіреність №9 від 12.10.2010,

представників відповідача ОСОБА_3, довіреність №6 від 17.06.2010,

ОСОБА_4, довіреність №53 від 23.05.2011.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що у лютому 2011 року посадовими особами Феодосійської МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірки ТОВ «Обєднання Транс-Континенталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.10.2010 по 31.10.2010. За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 16.02.2011 №218/23-04/32477244 у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 7756,00 грн. та завищена сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 7756,00 грн. Також занижений податок на додану вартість на загальну суму 37966,00 грн., у тому числі за жовтень 2010 року на суму 23077,00 грн., за листопад 2010 року на суму 14889,00 грн. Завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за листопад на 7111,00 грн.

На підставі акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2011 №00000112304 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 7756,00 грн.; №0000092304 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 47457,50 грн., у тому числі 37966,00 грн. основного платежу, 9491,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №00000102304 про зменшення відємного значення податку на додану вартість на 7111,00 грн.

Відповідно до статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі Закон 2181), Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №167/97-ВР (надалі Закон про ПДВ). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У звязку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовіношень, що є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори. Враховуючи вищевикладене, позивач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону 2181 податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 7 (пп.7.8.1.) Закону про ПДВ податковим періодом є один календарний місяць. За підпунктом 7.7.1. вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обєднання Транс-Континенталь» зареєстровано розпорядженням Кіровської районної державної адміністрації в АР Крим №800-р 10.09.2003, та взято на облік як платник податків у Феодосійській Міжрайонній Державній податковій інспекції 19.09.2003, що не заперечується сторонами.

Судом зясовано, що позивач самостійно задекларував податкові зобовязання з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 7756,00 грн. (рядок 18.1.), згідно податкової декларації від 22.11.2010, що отримана відповідачем. За разом у рядку 24 позивачем задекларований залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 23131,00 грн. Також у рядку 25.1. позивачем зазначена сума 23131,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Також позивачем було задекларовано податкового зобовязання за листопад 2010 року, що отримана відповідачем 20.12.2010. В декларації зазначена різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у рядку 18.2. відємне значення 7111,00 грн., визначений розмір залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 7756,00 грн., та сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку у сумі 7756,00 грн.

Як зазначає відповідач в акті перевірки від 16.02.2011 до складу податкових зобовязань податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 позивачем не включені податкові зобовязання зі сплати ПДВ з грошових коштів, отриманих у жовтні 2010 року від фізичних осіб у якості внесків учасників газифікації у будівництво газопроводів на території с.Красна Зорька (Сімферопольського району) та с.Урожайне (Сімферопольського району) в розмірі 185000,00 грн. Відповідне податкове зобовязання складає (185000,00 х 16,67%) 30833,00 грн.

Тотожне порушення зафіксовано відповідачем під час перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року 132000,00 грн. Сума податку на додану вартість складає (132000х 16,67%) 22000,00 грн.

Як зазначається в акті: акти виконаних робіт по підведенню газопроводу до кожного домоволодіння фізичним особам, а також письмові погодження із кожною фізичною особою на передачу ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» частини газопроводу (у частки внесених коштів) до перевірки не надані. Договорами з кожною фізичною особою також не передбачено повернення частки внеску учаснику газифікації, яка не була використана у будівництві газопроводу.

На підставі зазначених фактів відповідачем й робиться висновок про порушення платником податків податкового законодавства, а саме пунктів 3.1.1., 4.1., 7.3.1. Закону про ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 26.03.2007 між Сімферопольською районною державною адміністрацією, Гвардійською селищною радою та ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» був укладений договір про господарську співпрацю по газифікації Гвардійської селищної ради. 16.02.2009 між Урожайнівською селищною радою та ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» був укладений локальний договір про господарську співпрацю з газифікації населених пунктів Урожайнівської селищної ради. Судом встановлено, що угоди тотожного змісту були укладені позивачем з Партизанською селищною радою Кіровського району - 08.01.2003, з Журавьскою селищною радою 25.02.2003 Згідно умов укладених договорів визначений розмір громадян у газифікацію домоволодінь.

Протягом жовтня-листопада 2010 року позивачем були укладені договори з фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та іншими були укладені договори про господарську співпрацю з газифікації індивідуального домоволодіння. Зазначеними договорами визначені правові стосунки сторін в здійсненні робіт з газифікації на території селищної ради.

Суд зазначає, що передбачені за договорами грошові внески не є товаром, вони передбачені локальними та індивідуальними договорами газифікації внесками в сумісну (спільну) діяльність, та набувають статусу спільної власності, що виключає передачу права власності на них позивача.

Статтею 1 Закону про ПДВ визначено, що поставка товарів це операції, що передбачають передачу права власності за компенсацію на невизначений строк. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 пунктом 1.4. Закону про ПДВ визначається, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

У даному випадку передача грошових коштів не надходять до власності позивача, а фізичні особи не отримують товари або послуги.

Данної думки підтримується й Севастопольській апеляційний адміністративний суд у рішенні від 21.03.2011 по справі №2-19/2474-2006А/5002.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність та обґрунтованість здійснених дій. Проте матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог, а тому вони належать задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 26.05.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 02.06.2011.

Керуючись ст.ст.11, 94, 98, 122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 02.03.2010 №0000092304, № 00000102304, №00000112304.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.