Постанова № 16057565, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р. о 16:21 Справа №2а-3724/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі: представник позивача - Потапенко Б.П.; представник відповідача - Прокоф'єва Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Кримхліб" звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2003 року №0000162301/0 в частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 389423,15 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 04.09.2003 року у справі №2-23/12302-2003 позов задоволено, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 року скасовано, матеріали справи направлено для розгляду до Севастопольського апеляційного господарського суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 04.09.2003 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2011 року рішення Господарського суду АР Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до Окружного адміністративного суду 29.03.2011 року, за результатами автоматичного розподілу передані на розгляд судді Цигановій Г.Ю., із привласненням справі №3724/11/0170/4; ухвалою від 30.03.2011 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 00381580.

Контрольно-ревізійним відділом в м. Красноперекопськ та Красноперекопському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, за дорученням прокуратури м. Армянська, у звязку з порушенням кримінальної справи, проведена документальна перевірка Армянського хлібокомбінату, який є структурним підрозділом позивача, за період з 01.06.2001 року по 01.01.2003 року, за результатами якого складено акт від 13.06.2003 року №34-21/45 (а.с. 9-13, т. 1).

Згідно із висновками акту перевірки до каси позивача не надійшла готівка на загальну суму 58802,48 грн. на яку касові ордери відсутні, а також не оприбутковані касові ордери на суму 19082,15 грн. Таким чином встановлено не оприбуткування в касі готівки на загальну суму 77884,64 грн.

На підставі подання Контрольно-ревізійного відділу в м. Красноперекопськ та Красноперекопському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим від 19.06.2003 року №34-21/45-4, відповідно до статті 1 Указу Президента України Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95-ВР «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній час виникнення спірних відносин), Красноперекопською ОДПІ АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2003 року №0000162301/0 про визначення суми податкового зобов'язання на суму 389423,15 грн.

Згідно із статтею 7 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є юридичними особами.

Пунктами 1, 2 статті 10 вказаного Закону встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Пунктом 7 статті 11 цього Закону передбачені права органів державної податкової служби застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.

З пояснень представників сторін слідує, що позивач ніколи не перебував на податковому обліку в Красноперекопській ОДПІ АР Крим.

За таких обставин, суд вважає застосування санкцій за рішенням органу державної податкової служби, в якому особа не зареєстрована як платник податку, таким, що не узгоджується із приписами вказаних актів законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.03.2011 року вказано про необхідність перевірки дотримання вимог ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року.

Пунктами 4, 5 вказаного розділу встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.

Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

Враховуючи вказані положення законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, що оскаржується, прийнято, а саме правопорушення - вчинено до набрання чинності Господарським кодексом України, то на спірні відносини положення ст. 250 ГК України не поширюються.

В акті перевірки вказано, що відповідно до наданих для перевірки квитанціям до прибуткових касових ордерів до каси на день отримання не надійшла готівка на загальну суму 58802,48 грн. Касові ордери на вказану суму відсутні. Крім того, встановлено, що відповідно до наданих до перевірки касових ордерів, які по касі не оприбутковані нестача склала 19082,15 грн. Документально встановивши нестачу коштів на загальну суму 77884,64 грн. (58802,48 + 19082,15) в акті перевірки зроблено висновок, що ця сума готівки не оприбуткована у касі.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (далі Положення №637) передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95-ВР «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за не оприбуткування неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Статтею 2 цього Указу встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно з преамбулою Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" він є спеціальним законом з оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 вказаного Закону податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Вичерпний перелік податків і зборів визначено в ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування". Штрафи за порушення норм обігу готівки, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не входять у вищевказаний перелік, що виключає їх визначення як податкового зобов'язання, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, з акту документальної перевірки Армянського хлібокомбінату вбачається, що причиною виникнення нестачі коштів у сумі 77884,63 грн. є винні дії працівника магазину, що також підтверджується вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2003 року у справі №1-159-2003, яким встановлено, що громадянка ОСОБА_3, працівник магазину "Каравай" Армянського хлібокомбінату, умисно викрала з корисливих мотивів гроші.

Суд зазначає, що необхідною умовою застосування санкцій, встановлених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95-ВР «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» має бути виявлення у касі підприємства готівки, яка не оприбуткована, або оприбуткована несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи готівка в касу підприємства не надходила, а використовувалася продавцем у своїх корисливих цілях, нестача виявлена шляхом аналізу бухгалтерських документів. В касі підприємства неоприбуткована готівка не знаходилась.

З вказаних обставин, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.07.2003 року №0000162301/0.

Враховуючи, що позивач заявляв вимоги про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, в той час як згідно із положеннями КАС України (за правилами якого розглядалась справа) передбачено визнання правових актів індивідуальної дії протиправними і скасування, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

В судовому засіданні 02.06.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 07.02.2011 року.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 02.07.2003 року №0000162301/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Кримхліб" (ідентифікаційний код 00381580) податкового зобов'язання на суму 389423,15 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.