Постанова № 16057343, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. (10:27 год.)Справа №2а-7284/08/8 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"

доУправління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про скасування вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 10.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 46/09-5 від 04.01.11;

Обставини справи: Державне підприємство Видавництво і друкарня “Таврида” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування вимоги УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про сплату боргу № Ю-926 від 07.11.08р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.08р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.09р. провадження у справі №2а-7284/08/8 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-3197/08/8/0170, а саме постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08р., якою визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня “Таврида”, сплачених на оплату страхових внесків на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня “Таврида”, на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р.,та роз'яснення судового рішення по цій справі, а саме до надходження повідомлення про результати розгляду заяви УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про розяснення судового рішення по справі №2а-3197/08/8/0170.

19.11.10р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі, у зв'язку з тим, що ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.09р. у справі №2а-3197/08/8/0170 про розяснення судового рішення набрала законної сили.

Позов мотивовано тим, що оскаржувана вимога стосується сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2008р. по вересень 2008р., а також фінансових санкцій та пені за рішеннями УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя від 07.02.2008 року №№ 167-177, але позивач наполягає на тому, що позивач сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2008р. по вересень 2008р. своєчасно та у повному обсязі, та у нього взагалі немає заборгованості по сплаті страхових внесків.

Позивач наполягає на тому, що заборгованість, зазначена в оскаржуваній вимозі виникла у звязку із протиправним перерозподілом УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя за рішенням від 13.12.2007 року №1032 поточних страхових внесків, сплачених підприємством, що доведено в судовому порядку, а саме підтверджується постановою Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08. по справі № 2а-3197/08/08, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09р.

Стосовно протиправності включення до оспорюваної вимоги сум фінансових санкцій та пені, які є спірними на той час, позивач зазначив, що відповідно до вимоги № Ю-926 від 07.11.08. (за даними Управління ПФУ), станом на 01.11.08. крім заборгованості зі сплати страхових внесків, відповідач зазначає також заборгованість за рішеннями № 167-177 від 07.02.08. Підприємством в судовому порядку були оскаржені рішення №№ 167-177 від 07.02.08., про що також було повідомлено відповідача, а саме рішення № 177 від 07.02.08. (справа № 2-12/2428-08А/5002) стало узгодженим лише 08.05.09; рішення № 167 від 07.02.08. (справа № 2-31/2427-08А/5002) стало узгодженим лише 27.07.09.

Позивач зазначив, що оскільки відповідач всупереч вимогам абзацу 3 п. 13 ст. 106 Закону №1058 вчинив протиправні дії, а саме включив в картку особового рахунку підприємства суми за спірними на той час рішеннями № 167,177 від 07.02.08., вимога № Ю-926 від 07.11.08. є протиправною та підлягає скасуванню.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилався і на те, що на час розгляду справи, Управлінням ПФУ було виконано рішення суду по справі № 2а-3197/08/08 та відповідно до картки особового рахунку, навіть за даними Управління ПФУ, підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування взагалі. Відносно заборгованості зі сплати боргу по фінансовим санкціям та пені, між підприємством та Управлінням ПФУ підписано договір про розстрочення від 20.12.10.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.03.11 р. заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що так як у підприємства ДП ВД „Таврида" заборгованість зі страхових внесків виникла з 2005 року та потім постійно прирощувалась, тому відповідно до ч.5 ст.106 Закону №1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкції. Отже суми, що надходили від підприємства зараховувались в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкції, що виникли раніше. Тому страхові внески, які надходили від підприємства у листопаді 2008 року перерозподілялись частково в рахунок погашення недоїмки за лютий-вересень 2008 року.

Представник відповідача зазначив, що у звязку з тим, що на даний час виконано рішення Окружного адміністративного суду АРК №2а-3197/08/8/0170 від 16.12.2008 року, а 20.12.2010р. між ДП Видавництво і Друкарня „Таврида" та УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АРК укладений договір розстрочки на сплату фінансових санкцій та пені і карточка особового рахунку набула іншого вигляду, у звязку із чим, відповідач не має можливості дослідити, як перерозподілялись страхові внески за 2008 рік і в рахунок сплати яких саме фінансових санкцій та пені відбувся перерозподіл коштів, що надходили від позивача в оплату страхових внесків в 2008 році.

Але УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК наголошувало на тому, що навіть з виконанням вищевказаного рішення №3197 та укладенням договору розстрочки у підприємства все одно існувала заборгованість станом на 01.11.2008 року зі сплати страхових внесків за рахунком №2560870448712 - 216 675,29 грн., за рахунком №2560870548713 - 8 580,17 грн. всупереч заяви позивача про те, що недоїмки у підприємства не було взагалі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 та копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК № 05/3-6-25/381 (ідентифікаційний код 05905680) (а.с.21-22 т.1).

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон № 1058) із відповідними змінами та доповненнями, який був чинним на період виникнення та дії спірних правовідносин.

Стаття 3 Закону № 1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Частина 3 ст. 15 Закону № 1058 встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У відповідності зі ст.ст. 14, 15, 20 Закону № 1058 ДП Видавництво і друкарня «Таврида» є суб'єктом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування страхувальником.

ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачуючи заробітну плату працівникам, відповідно до чинного законодавства здійснює відповідну поточну сплату обовязкових платежів по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

07.11.08 р. позивачем було винесено вимогу про сплату боргу № Ю-926 від 07.11.08 р., згідно з якою станом на 01.11.2008 р. заборгованість позивача по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені склала 1009698,48 грн., а саме недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 952170,04 грн., штрафних санкцій у сумі 41091,60 грн. та пені у сумі 16436,84грн. Вказану заборгованість відповідач вимагав сплатити (а.с.8).

Позивач, не погоджуючись з діями УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя по винесенню вимоги про сплату боргу № Ю-926 від 07.11.08 р., звернувся до суду за захистом своїх порушених права, свобод та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АРК.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частинами 2, 3 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій за п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

-10 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).

Відповідно до ч. 8 ст. 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пп. “б”, “в”п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Судом встановлено, що оспорювану позивачем вимогу прийнято на суму:

- недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2008 р. по вересень 2008 р. у розмірі 952170,04 грн. (за рахунком №2560870448712 у сумі 900591,32 грн., за рахунком №2560870548713 у сумі 51578,72 грн.),

- штрафних санкцій та пені за рішеннями УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про застосування штрафних санкцій та пені від 07.02.08 р. №167-177 (штрафні санкції 218913,70 грн., пеня 76270,47 грн.).

Стосовно наявності у позивача станом на час прийняття оскаржуваної вимоги недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за періоди з лютого 2008 р. по вересень 2008 р. у розмірі 952170,04 грн., суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду справи судом було досліджено розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті позивачем за лютий вересень 2008 р. (а.с.112-119 т.1), платіжні доручення від 07.04.08 р. №567, 566; від 09.04.08 р. №601,600; від 14.04.08 р. №655, 654; від 18.04.08 р. №613, 612; від 21.04.08 р. №№623, 622; від 04.06.08 р. №1034, 1035; від 19.06.08 р. №№772,773 (а.с.139-145 т.1), довідку відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з лютого 2007р. по вересень 2008 р. (а.с.153 т.1), довідку позивача про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. за даними бухгалтерського обліку (а.с.34-37 т.2), акт звірки сум розрахунків по сплаті страхових внесків між ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя за період з січня 2008 р. по листопад 2008 р. (а.с.33 т.2).

Зі змісту вищенаведених документів вбачається, що позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2008 р. по вересень 2008 р., але відповідачем було здійснено перерозподіл поточних страхових внесків на погашення заборгованості по страховим внескам за січень, листопад, грудень 2007 р., січень-березень 2008 р. та на погашення заборгованості по фінансовим санкціям за рішенням Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя №1032 від 13.12.07 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконний перерозподіл відповідачем сплачених позивачем сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також на те, що заборгованість за рішенням від 13.12.2007 року №1032 була погашена позивачем та на час розгляду справи у підприємства взагалі немає заборгованості по страховим внескам.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" перерахувало УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя суму страхових внесків з призначенням платежів на оплату страхових внесків за період з січня 2008 р. по листопад 2008 р. суму у розмірі 1369499,70 гривень, що підтверджується довідкою відповідача про перерозподіл страхових внесків, сплачених позивачем за період з лютого 2007 р. по вересень 2008 р. (а.с.153 т.1), довідкою позивача про сплату сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. за даними бухгалтерського обліку (а.с.34-37 т.2), актом звірки розрахунків по сплаті страхових внесків між ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя за період з січня 2008 р. по листопад 2008 р. (а.с.33 т.2) та не заперечується відповідачем.

В ході судового розгляду було встановлено, що суми страхових внесків, перераховані позивачем на сплату страхових внесків за період з лютого 2008 р. по вересень 2008 р. були спрямовані шляхом перерозподілу УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки по сплаті страхових внесків за січень, листопад, грудень 2007 р., січень-березень 2008 р. та на погашення заборгованості по фінансовим санкціям за рішенням відповідача №1032 від 13.12.07 р., що підтверджується довідкою УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя (а.с.153 т.1).

Такі дії відповідач обґрунтовує посиланням на ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, якою визначено право Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В ході судового розгляду було встановлено, що заборгованість, яка існувала за даними Управління ПФУ у підприємства станом на час винесення оскаржуваної вимоги, виникла в зв'язку з діями Управління ПФУ по самостійному перерозподілу грошових коштів підприємства, сплачених як поточні страхові внески, які були визнані Окружним адміністративним судом АРК протиправними (справа № 2а-3197/08/08).

Так, постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 - залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що судовим рішенням № 2-а-3197/08/8 в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року, встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК від 13.12.07р. №1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управління ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення №1032 від 13.12.07 року, визнані судом протиправними.

Не оспорюючи право відповідача на перерозподіл страхових внесків в звичайних умовах, суд прийшов до висновку, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право та відповідних повноважень по перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків саме під час примусового виконання рішення № 1032 від 13.12.07 р. державною виконавчою службою та його оскарження в суді.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі № 2а-3197/08/8, борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року (яке набрало законної сили 05.06.08 р.), де оскаржуване рішення було визнано судом законним та обґрунтованим і не було скасовано, а отже борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника позивача по цій справі не раніше 05.06.2008 року.

А отже саме з цього часу поточні платежі можуть та повинні бути перерозподілені на погашення існуючого боргу, у тому числі за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, і до 05.06.08р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07 р.

З матеріалів справи вбачається, що суми страхових внесків, сплачених позивачем на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з лютого по вересень 2008 р. були частково спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення заборгованості по фінансовим санкціям за рішенням №1032 від 13.12.07 р., що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, у тому числі страхові внески, які були сплачені позивачем за лютий серпень 2008 р., на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07р., що підтверджується листом УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 8395/02-5 від 18.08.09 р. (а.с.29-32).

Отже, на думку суду, у разі нездійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення № 1032 від 13.12.07 р. у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, за позивачем не виникла б заборгованість зі сплати страхових внесків за період з лютого по вересень 2008 року та у відповідача не було б підстав для винесення оскаржуваної вимоги №926 від 07.11.08 р. у цій частині, адже матеріалами справи підтверджується, що позивачем у відповідності до вимог Закону № 1058 було сплачено страхові внески за лютий-вересень 2008 р. саме у строки, визначені Законом та у повному розмірі.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платіжними дорученнями у період з лютого по серпень 2008 р. на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.07 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, призвело до невірного перерозподілу страхових внесків, сплачених позивачем платіжними дорученнями, призначеними для сплати страхових внесків за період з лютого по вересень 2008 р. та призвело до невірного розрахунку заборгованості позивача зі сплати страхових внесків за період з лютого по вересень 2008 р. та відповідно до необґрунтованого винесення відповідачем вимоги № 926 від 07.11.08 року у частині недоїмки по страховим внескам у сумі 952170,04 грн.

Стосовно обґрунтованості включення до спірної вимоги №926 від 07.11.08 р. сум штрафних санкцій та пені за рішеннями №№ 167-177 від 07.02.08 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до спірної вимоги № Ю-926 від 07.11.08., за даними Управління ПФУ станом на 01.11.08. крім заборгованості зі сплати страхових внесків, відповідач включив до спірної вимоги й заборгованість за рішеннями УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АРК №167-177 від 07.02.08.

Однак з матеріалів справи вбачається, що підприємством в судовому порядку були оскаржені рішення №№ 167, 177 від 07.02.08., про що також було повідомлено відповідача.

А саме з матеріалів справи вбачається, що рішення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 177 від 07.02.08. стало узгодженим лише 08.05.09р., що підтверджується копією ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.09 р. по справі № 2-12/2428-08А/5002 (а.с.247-250 т.1); рішення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 167 від 07.02.08. стало узгодженим лише 27.07.09р., що підтверджується копією ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.09 р. по справі № 2-31/2427-08А/5002 (а.с.1-5 т.2).

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Тобто звернення позивача до Господарського суду АРК з позовом про оскарження рішень УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 167, 177 від 07.02.08 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені зупинило строки сплати цих фінансових санкцій та пені до винесення судом рішення у справі, а саме:

- рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 167 від 07.02.08 р. до 27.07.09 р. (дата набрання рішенням суду законної сили за позовом про оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 167 від 07.02.08 р.),

- рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 177 від 07.02.08 р. до 08.05.09 р. (дата набрання рішенням суду законної сили за позовом про оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 177 від 07.02.08 р.).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно необґрунтовано та незаконно включив до картки особового рахунку та до оскаржуваної вимоги №926 від 07.11.08 р. суми штрафних санкцій та пені за рішеннями №№ 167,177 від 07.02.08 р., адже станом на час винесення вимоги №926 рішення №№ 167,177 від 07.02.08 р. оскаржувались підприємством в судовому порядку та позивач не зобовязаний був сплачувати суми штрафних санкцій та пені за цими рішеннями, а суми заборгованості по них не могли бути включені до вимоги про сплату боргу, оскільки такі суми не набули статусу боргу в силу абз.3 п.13 ст. 106 Закону №1058.

Судом встановлено, що в ході розгляду даної справи, ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 22.09.09 р. було розяснено резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08р. по адміністративній справі №2а-3197/08/8, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.10 р. (а.с.158-161 т.1).

Так, стосовно виконання судового рішення, а саме постанови Окружного адміністративного суду АРК по адміністративній справі № 2а-3197/08/8 від 16.12.08 р. суд розяснив наступне:

«-строк оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07 р. почав спливати 20.12.07 р.,

-сума податкового боргу за рішенням УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя № 1032 від 13.12.07 р. вважається узгодженою з 05.06.08 р. і саме 05.06.08 р. рішення № 1032 повинно було бути включено до картки особового рахунку ДП Видавництво і друкарня "Таврида", як погоджене.

-підтвердженням самостійного перерозподілу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя поточних страхових внесків Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида", шляхом змінення призначення платежів на погашення заборгованості за Рішенням № 1032 є повідомлення Управління ПФУ № 13 від 05.05.08р. про здійснення перерозподілу сплачених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" 07.04.08 21.04.08 р.р. страхових внесків в розмірі 126938,41 грн. та лист Управління ПФУ від 03.06.08р. вих. №4777/02-5 про здійснення перерозподілу сплачених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида"страхових внесків, самостійним зміненням призначення платежів, зазначених у повідомленні № 13 від 05.05.08р., на користь погашення пені (в сумі 45932,26 грн.), та фінансових санкцій (в сумі 81006,15 грн.) по Рішенню № 1032 від 13.12.07 та повідомлення № 17 від 01.07.08р. про здійснення перерозподілу сплачених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" 04.06.08-19.06.08 р.р. страхових внесків у сумі 115787,14 грн. та лист Управління ПФУ від 01.08.08. вих. № 6723/02-5 про здійснення перерозподілу сплачених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" страхових внесків, самостійним зміненням призначення платежів, зазначених у повідомленні №17 від 01.07.08, на користь погашення пені (в сумі 41878 грн.), та фінансових санкцій (в сумі 73909,14 грн.) по Рішенню № 1032 від 13.12.07.

Виконання судового рішення, а саме постанови Окружного адміністративного суду АРК по адміністративній справі № 2а-3197/08/8 від 16.12.08 р. необхідно здійснити у відповідності до норм діючого законодавства та на підставі повноважень УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя.».

Судом встановлено, що після набрання ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 22.09.09 р. про розяснення судового рішення законної сили, відповідач виконав постанову Окружного адміністративного суду АРК по справі № 2а-3197/08/8 та вніс зміни до картки особового рахунку позивача з урахуванням вищенаведеної постанови та ухвали від 22.09.09 р. про розяснення судового рішення в ручному режимі.

Результатом таких дій стала відсутність заборгованості у позивача по страховим внескам та укладення 20.12.2010 року між позивачем та відповідачем договору розстрочки на сплату лише фінансових санкцій та пені (а.с.168-236 т.1).

Судом встановлено, що 20.12.2010 року позивач звернувся до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя з заявою про розстрочення суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, в заяві позивач просив надати відстрочку першого платежу на 90 календарних днів.

Рішенням про розстрочення від 20.12.2010 року розстрочене ДП Видавництво і друкарня “Таврида” суми штрафів 630403,83 гривень та пені 301549,70 гривень.

Судом встановлено, що у звязку з прийняттям рішення про розстрочення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя та ДП Видавництво і друкарня "Таврида"укладено договір про розстрочення від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 931953,53 гривень з 20.12.2010 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів.

При цьому, судом встановлено, що розстрочені суми фінансових санкцій та пені в сумі 697429 гривень були фактично повернуті на сплату страхових внесків за період 2005-2010 років.

Оскільки розстроченню підлягають не лише несплачені, але й сплачені фінансові санкції та пеня в період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, це означає, що всі суми фактично сплачених фінансових санкцій та пені списувалися з особового рахунку та перерозподілялися на погашення заборгованості зі страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідно 20.12.2010 року сума фактично сплачених фінансових санкцій та пені в розмірі 697429,68 гривень (661899,92 гривень + 35529,76 гривень) були списані з фінансових санкцій та направлені на сплату страхових внесків, що повністю відображено в особовому рахунку позивача.

Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 961953,53 гривень, але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.

Судом встановлено, що у звязку з розстроченням позивачеві пені та фінансових санкцій, нарахованих у період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом пенсійним фондом всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 рокувідсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

Але судом встановлено, що відповідач, здійснивши на підставі договору розстрочення повернення сум фінансових санкцій та пені на погашення страхових внесків, прийшов до висновку, що таким зарахуванням позивач погасив страхові внески, у т.ч. за лютий-вересень 2008 року, заборгованість по яких й включена відповідачем до оспорюваної вимоги №Ю-926.

Крім того суд зазначає, що після внесення змін до картки особового рахунку позивача в ручному режимі на виконання судового рішення у справі №2а-3197/08/8, представник відповідача у письмових поясненнях повідомив суд, що він не в змозі дослідити, як перерозподілились страхові внески за 2008 рік і в рахунок сплати яких фінансових санкцій, але з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків за період з лютого по вересень 2008 р.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Отже враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано та незаконно було винесено оскаржувану вимогу № 926 від 07.11.08 р. на суму недоїмки зі сплати страхових внесків за період з лютого по вересень 2008 р. у розмірі 952170,04 грн. та на суму штрафних санкцій у розмірі 41091,60 грн. та пені у сумі 16436,84 грн. за рішеннями №167-177 від 07.02.08 р., а всього на суму 1009698,48 грн., у звязку суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у звязку із доведеністю неправомірних та необґрунтованих дій відповідача, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач просить суд скасувати вимогу № 926 від 07.11.08 р.

Статтею162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати вимогу № 926 від 07.11.08 р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.11 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 18.03.11 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 926 від 07.11.08 року про сплату боргу у розмірі 1009698,48 грн. відносно Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, код ЄДРПОУ 05905680) 3,40 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.