Постанова № 16055747, 31.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011 № 2/30

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за дов. №010-01/4947 від 20.07.2010р.;

від відповідача: Посмашний Р.В. (ліквідатор) згідно постанови господарського суду Чернігівської області від 22.02.2011р. №16/121б, ліцензія серії НОМЕР_1 від 24.12.2009р.;

від прокуратури: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон»

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 22.02.2011р. (дата підписання - 24.02.2011р.)

у справі № 2/30 (суддя Михайлюк С.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Чернігові

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон»

за участю Прокурора міста Чернігова

про визнання прав кредитора.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011р. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Чернігові звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон» про визнання прав кредитора та зобовязання ліквідаційної комісії відповідача розглянути вимоги, заявлені ним у процесі ліквідації, та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Торгова компанія «Фотон».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ліквідаційна комісія відповідача ухилилася від отримання та розгляду кредиторських вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Чернігові, чим порушила законні права та інтереси позивача, як кредитора.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.01.2011р. позовну заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Чернігові прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №2/30.

21.02.2011р. позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив господарський суд визнати права ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» як кредитора ТОВ «Торгова компанія «Фотон» за кредитним договором №7609К25 від 31.12.2009р. та зобовязати ліквідаційну комісію відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 18498033,32 грн.

На підставі заяви від 21.02.2011р. (вих.№2/1 від 18.02.2011р.) з метою захисту державних інтересів в особі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у справу вступив Прокурор міста Чернігова.

Відповідач своїм правом, наданим йому ст.59 ГПК України, не скористався, письмового відзиву на позовну заяву не направив.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив господарський суд задовольнити позовну заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Чернігові.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.02.2011р. по справі №2/30 позовні вимоги задоволені частково. Визнано права ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», як кредитора, до ТОВ «Торгова компанія «Фотон» за кредитним договором №7609К25 від 31.12.2009р. Суд зобовязав ліквідаційну комісію ТОВ «Торгова компанія «Фотон» включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 18386730,13 грн., заявлені у процесі ліквідації.

В решті суми, заявленої до включення до проміжного ліквідаційного балансу, відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач фактично ухилився від розгляду вимог кредитора, тоді як вимоги банку частково підтверджені поданими банком доказами та розрахунками .

Так, здійснивши власний перерахунок заборгованості відповідача по сплаті процентів та пені за прострочення виконання зобовязань, місцевий господарський суд визнав доведеними кредиторські вимоги у розмірі 18386730,13 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становила 16000000,00 грн., пеня за прострочення сплати кредиту 899111,12 грн., заборгованість зі сплати процентів 1426156,45 грн., пеня за прострочення сплати процентів 53373,85 грн., заборгованість з оплати за управління кредитом 7680,00 грн. та пеня за прострочення оплати управління кредитом 408,71 грн. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, призначений господарським судом ліквідатор банкрута -ТОВ «Торгова компанія «Фотон» , звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Чернігівської області від 22.02.2011р. по справі №2/30 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу, ліквідатор банкрута послався на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права. Так апелянт звертав увагу апеляційного господарського суду на те, що на момент прийняття оскаржуваного судового акту, місцевому господарському суду було відомо про порушення відносно ТОВ “Торгова компанія “Фотон” справи про банкрутство, адже у мотивувальній частині судового рішення зроблені посилання на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.02.2011 р. запису про це. На думку апелянта, у разі порушення провадження у справі про банкрутство , дії щодо визначення вимог кредиторів та складання ліквідаційного балансу підпадало під порядок , передбачений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, зокрема статтю 11 вказаного Закону.

До того ж, суд першої інстанції фактично розглянув обґрунтованість вимог Банку до ТОВ “ТК “Фотон” , визначивши заявлені до стягнення суми як безспірну заборгованість. Між тим, у провадженні господарського суду Чернігівської області перебуває справа між тими ж сторонами з тих же підстав, але за іншим номером - 8/132 - про стягнення 17 652 610 , 52 грн.

На думку апелянта, суд першої інстанції не перевірив, чи були фактично порушені права позивача, вдавшись до розгляду його грошових вимог по суті , що є предметом спору у рамках справи № 8/132 та справи про банкрутство.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі апелянт стверджував, що господарський суд неправомірно зобовязав ліквідаційну комісію ТОВ «Торгова компанія «Фотон» включити до проміжного ліквідаційного балансу кредитрські вимоги позивача, оскільки такий спосіб захисту цивільного права не передбачений законом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011р. №2/30 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу ТОВ «Торгова компанія «Фотон» прийнято до провадження, судовий розгляд призначено на 18.04.2011р.

У порядку ст.77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 30.05.2011р.

У судове засідання від 30.05.2011р. не зявився прокурор, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення йому процесуального документу за №1400015081017. Про причини своєї неявки прокурор суду не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не направив.

З огляду на зазначене, колегія суддів визнала можливим розгляд апеляційної скарги у відсутність прокурора.

У судовому засіданні від 30.05.2011р. апелянт підтримав доводи апеляційного оскарження, апеляційну скаргу просив задовольнити.

Позивач проти доводів апеляційного оскарження заперечив, у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова компанія «Фотон» винесена значно пізніше, ніж було прийнято рішення засновників (учасників) товариства про його ліквідацію, рішення про ліквідацію товариства не скасовано та не відмінено, продовжує існувати ліквідаційна комісія, у звязку з чим, на думку позивача, посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпідставними.

З приводу наведених в апеляційній скарзі доводів щодо неправомірності обраного позивачем способу захисту, банк зазначив, що законом прямо передбачено такий спосіб захисту як визнання права. Визнання прав позивача як кредитора ТОВ «Торгова компанія «Фотон» є нерозривно повязаним із включенням його вимог до проміжного ліквідаційного балансу, тому зобовязання ліквідаційної комісії вчинити відповідні дії не може розцінюватись як таке, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Інші доводи, наведені відповідачем у його апеляційній скарзі позивач назвав необґрунтованими, у звязку з чим у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, а оскаржене судове рішення - залишити без змін.

У судовому засіданні від 30.05.2011р. представник позивача підтримав заперечення, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що 03.11.2010р. у Бюлетені державної реєстрації №161/2 (21/2) було надруковано оголошення за №1814 про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон», ідентифікаційний код 32284635, адреса: 14005, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 53 (а.с.9).

Як вбачається із наданої прокурором довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.02.2011р. (а.с.42-49), рішення про припинення юридичної особи ТОВ «Торгова компанія «Фотон» було прийнято її засновниками (учасниками) 01.11.2010р. (запис 20 а.с.48).

В інформаційному повідомленні про ліквідацію ТОВ «Торгова компанія «Фотон», надрукованому в Бюлетені державної реєстрації №161/2 (21/2), визначено строк заявки вимог кредиторів до 03.01.2011р., голова ліквідаційної комісії Шестак Олексій Васильович (ідентифікаційний номер 2893612570).

Банк , дізнавшись про ліквідацію ТОВ «Торгова компанія «Фотон», 07.12.2010р. направив на адресу відповідача заяву з вимогами до боржника №076-001/4774 (а.с.10-11), у якій просив:

- визнати та задовольнити заявлені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон» у сумі 18498033,32 грн.;

- сплатити ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернігові, заборгованість у сумі 18498033,32 грн.

Зі змісту заяви банку з вимогами до боржника та доданих до неї документів вбачається, що заявлені Банком , як кредитором у зобовязанні позики, його грошові вимоги ґрунтуються на правовідносинах між сторонами, що виникли на підставі кредитного договору №7609К25 від 31.12.2009р. (а.с.52-68).

На підтвердження направлення цієї заяви позивач надав господарському суду копію квитанції (а.с.12) та опис вкладення у цінний лист (а.с.13).

Утім, заява Банку з вимогами до боржника 10.01.2011р. (згідно поштового штемпелю на конверті) була повернута на адресу філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Чернігові без вручення її адресату із відміткою поштового відділення звязку , що причиною повернення було закінчення терміну зберігання поштового відправлення

Банк, розцінюючи відмову адресата від отримання кореспонденції як фактичне ухилення ліквідаційної комісії від розгляду заявлених кредиторських вимог банку до боржника та порушення прав ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», звернувся до господарського суду з посиланням на ч.3 ст.112 ЦК України з позовними вимогами , уточненими заявою від 18.02.2011 р. ( а.с. 50 ) , і просив визнати права Банку як кредитора відповідача та зобовязати ліквідаційну комісію включити до проміжного ліквідаційного балансу 18 498 033, 32 грн. , заявлені у процесі ліквідації.

Місцевий господарський суд , приймаючи рішення по суті вимог , не звернув уваги на ту обставину, що процедура ліквідації субєкта господарювання за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів та процедура ліквідації юридичної особи у процесі банкрутства не може здійснюватися паралельно.

З аналізу норм Господарського та Цивільного Кодексів України, які регулюють порядок ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів ( ст.ст. 59-60 ГК України, ст. 111 ЦК України ) , випливає, що ліквідаційна комісія при самоліквідації юридичної особи управляє майном юридичної особи, яка ліквідується, для чого встановлює наявність майна ( у т.ч. грошових коштів ) субєкта господарювання, виявляє всіх наявних кредиторів та дебіторів юридичної особи, включає їх вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ,після чого подає його на затвердження власника (власників ) чи уповноваженого ним ( ними) органу.

Утім, за змістом ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України , виплата грошових сум кредиторам юридичної особи , що ліквідується , у порядку черговості , встановленої пунктами 1-4 ч. 1 ст. 112 ЦК України, здійснюється лише у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи.

У разі недостатності у неї грошових коштів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів.

Суд першої інстанції не дав юридичної оцінки тій обставині, що вимоги Банку до ТОВ “Торгова компанія “Фотон” вже є предметом господарського спору у справі № 8/132, порушеної Чернігівським господарським судом ,і який не завершений прийняттям рішення.

Зупинення провадження у вказаній справі не створило у Банку обовязку окремого звернення до ліквідаційної комісії ТОВ “Торгова компанія “Фотон” задля визнання Банку кредитором під загрозою погашення його вимог у розумінні диспозиції ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України .

В силу ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Поряд з цим, процедура , запроваджена відносно неплатоспроможного або відсутнього боржника , визначається Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ .

Відносини неспроможності виникають у звязку із неплатоспроможністю господарюючого субєкта у результаті здійснення ним господарської діяльності .

Водночас, юридично відносини неспроможності виникають з моменту порушення господарським судом справи про банкрутство , тому процесуальний акт ( ухвала) господарського суду є юридичним фактом, з яким повязано виникнення відносин неспроможності.

Введення процедури банкрутства поширює на правовідносини боржника з іншими субєктами дію спеціального законодавчого акту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, у чому відтворюється принцип пріоритету цього Закону перед іншими нормативними актами.

Натомість місцевий господарський суд , прийнявши спірний судовий акт, не лише виключив одного з кредиторів боржника - Банк з конкурсного процесу, але й тим самим поза процедурами банкрутства , надав Банку переваги перед іншими кредиторами відповідача. Більше того, місцевий господарський суд зобовязав ліквідаційну комісію субєкта господарювання , яка з порушенням справи про банкрутство не здійснює управління його майном , включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Банку на суму 18 386 730,13 грн.

Між тим, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обовязків здійснюється у межах, наданих особі договором, або актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.

Судова колегія вважає, що за наявності порушеної і не завершеної судовим актом господарської справи за позовом Банку до боржника - ТОВ “Торгова компанія “Фотон” ( справа № 8/132) ,а також порушеної відносно останнього процедури банкрутства , вимоги Банку до відповідача є зловживанням належними йому правами , порушує права інших кредиторів відповідача і в силу ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон» , подана його ліквідатором, задоволенню .

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон» на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.02.2011р. у справі №2/30 задовольнити.

2.Рішення Чернігівської області від 22.02.2011р. у справі №2/30 скасувати.

3.Прийняти по справі нове рішення .

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон» (м. Чернігів, пр-т Миру, 53, код ЄДРПОУ 32284635) державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн.

4. Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

5.Матеріали справи № 2/30 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді