Рішення № 16055674, 30.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 16/31/5022-605/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3"а", м. Тернопіль.

до відповідача Відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль.

За участю представників сторін

Позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт, доручення № 915/01 від 16.05.2011 року.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 16 травня 2011 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 30 травня 2011 року на 11 год. 00 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3"а", м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль, про cтягнення 780грн. 98 коп. - основного боргу, 708 грн. 67 коп. збитків від інфляції, 37 грн. 55 коп. - 3% річних, 214 грн. 97 коп. пені та судових витрат.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобовязань щодо оплати за надані послуги, а саме з постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно договору № 15070 від 15.09.2003 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Представник позивача в судове засідання зявився та підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Представнику позивача в розпочатому судовому засіданні розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача .

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 вересня 2003 року між Відділом державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (Шумськ), як "Споживачем" та ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" "Енергопостачальна організація" , був укладений договір № 15070 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно розділу 1 якого "Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а "Споживач" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. р. 2 зазначеного вище Договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

У відповідності до п.п.3.2.2. п.3.2. р. 3 договору, „Споживач” зобовязувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатковою угодою.

Згідно п.п.4.2.1. п.4.2. р.4 договору "Енергопостачальна організація” зобовязувалась забезпечувати постачання теплової енергії „Споживачу” в обсягах згідно з цим договором.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2 р.4 договору "Енергопостачальна організація" зобов'язалась повідомляти "Споживача" письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Як визначається в п. 5.1. р. 5 Договору облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

У відповідності до п.п.6.1., 6.2., 6.3. р.6 договору сторони відповідно домовились, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; вартість 1 Гкал 76 грн. 92 коп. (без ПДВ); розрахунковим періодом є календарний місяць; „Споживач” за три дні до початку розрахункового періоду сплачує „Енергопостачальній організації” вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з врахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п.10.1. р. 10 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання .

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. р. 10 Договору).

Між сторонами договору № 15070 про постачання теплової енергії в гарячій воді також було укладено:

- додаток № 1 "Обсяги постачання теплової енергії "Споживачу" : Відділ Державної служби охорони при УМВСУ в Тернопільській області", в якому зазначено, зокрема: "Енергопостачальна організація" постачає "Споживачу" в період з жовтня по квітень теплову енергію в гарячій воді в межах 6.5086 Гкал/рік; з максимальним тепловим навантаженням 0,002977 Гкал/год.; орієнтована вартість теплової енергії, що постачається "Споживачу" за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 600 грн. 77 коп., в т.ч ПДВ 100 грн. 13 коп; з розподілом теплової енергії в Гігакалоріях по кварталах;

- додаток № 4 , в якому зазначено умови припинення подачі теплової енергії.

Договір № 15070 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.09.2003 року був укладений з Відділом державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області. Послуги з теплопостачання надавались в адмінприміщення відповідача, яке розміщене за адресою: вул. Українська,47, м. Шумськ, Тернопільської області, і в якому знаходиться адмінприміщення Шумського районного відділу УМВС України в Тернопільській області. Даний факт підтверджується: листом № 7972 від 06.11.2007 р. Шумського районного відділу УМВС України в Тернопільській області адресований директору ОКП "Тернопільміськтеплокомуненерго"; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.10.2007 року.

07.11.2007 року Шумський районний відділ УМВС України в Тернопільській області звернувся до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" з проханням включити систему опалення закладу за адресою: м. Шумськ, вул. Українська, 47 з 07.11.2007 року.

Відділ державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області значиться в списку організацій, які включені з 7.11.2007 року (список Шумської теплодільниці знаходиться в матеріалах справи).

1.10.2008 року було відключено від центрального теплопостачання відділ державної служби охорони при УМВС України та розірвано договір (акт від 28.10.2008 року про відключення відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області знаходиться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 15070 від 15.09.2003 року про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії в опалювальний період 2007-2008р.р. , що підтверджується: списком Шумської теплодільниці саме організацій, які включені з 7.11.2007 року; заявкою від 07.11.2007 року Шумського районного відділу УМВС України в Тернопільській області на включення системи опалення закладу за адресою: м. Шумськ, вул. Українська, 47 з 07.11.2007 року; рахунком від 05.11.2007 року, рахунком від 05.12.2007 р., рахунком від 05.01.2008 р., рахунком від 05.02.2008 р., рахунком від 05.03.2008 р., рахунком за квітень 2008 р., рахунком від 28.02.2009 р., рахунком від 31.03.2009 р., рахунком від 30.04.2009 р., рахунком від 31.05.2009 р., рахунком від 30.06.2009 р., іншими матеріалами справи.

Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №517-2005-п від 02.06.2005 року з наступними змінами (Закон чинний з 06.07.2005 року), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області №326 від 22.10.2007 року "Про впорядкування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення на території Шумської міської ради" погоджено тарифи (з врахуванням ПДВ) на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення на території Шумської міської ради по категоріях споживачів з 15 жовтня 2007 року.

Рішення № 326 від 22.10.2007 року вступило в дію з 27.10.2007 р. (з дати оприлюднення Рішення в засобах масової інформації опублікування в газеті “Новини Шумщини” від 27.10.2007 року).

Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області № 60 від 14.03.2008 року "Про впорядкування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення на території Шумської міської ради" погоджено тарифи (з врахуванням ПДВ) на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення на території Шумської міської ради по категоріях споживачів,зокрема, для бюджетних організацій: за 1 Гкал/год приєднаного теплового навантаження в рік 374340.00 грн.; за 1 Гкал спожитої теплової енергії 201 грн. 17 коп.

Вказане рішення вступило в дію з 22.03.2008 р. (з дати оприлюднення Рішення в засобах масової інформації опублікування в газеті “Новини Шумщини” від 22.03.2008 року).

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору №15070 від 15.09.2003 року про постачання теплової енергії в гарячій воді не виконав належним чином, оплату за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді не провів, а тому допустив борг за період з 07.11.2007 року по 10.04.2008 року в сумі 1780 грн.98 коп. Відповідач оплатив за надані послуги всього 1000 грн і залишок боргу станом на 01.04.2011 року склав 780 грн 98 коп.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 780 грн. 98 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать нормам чинного законодавства.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що “Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.п. 7.2.3. п. 7.2. р. 7 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію "Споживач" несе відповідальність у вигляді пені в розмірі згідно чинного законодавства, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 214 грн 97 коп за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 214 грн. 97 коп. пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу 708 грн. 67 коп. збитків від інфляції за період: листопад 2007 року березень 2011 року .

Судом здійснено перерахунок суми інфляційних втрат. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 708 грн. 67 коп. збитків від інфляції, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Також Позивач нарахував Відповідачу 37 грн. 55 коп. 3% річних за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року . Однак, як вбачається із розрахунку 3% річних, позивачем нараховано відповідачу 3% річних на суму боргу 1780 грн. 98 коп. (борг станом на 01.05.2008 року) та суму збитків від інфляції 708 грн. 67 коп.

Однак, як вказано в ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Судом здійснено перерахунок суми 3% річних на суму основного боргу. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 26 грн. 71 коп. 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству. В частині стягнення 10 грн. 84 коп. 3% річних слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль , ідентифікаційний код 08597014, на користь Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3"а", м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590 780 грн. 98 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 214 грн. 97 коп. пені, 708 грн. 67 коп. збитків від інфляції, 26 грн. 71 коп. 3% річних, 101 грн.36 коп державного мита та 234 грн.53 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 06 червня 2011 року.

СуддяС.О. Хома