Рішення № 16055594, 26.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11                                                                                           Справа№ 5015/2387/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Титан-Т”, м. Хмельницький

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м. Львів

про стягнення 587560,29 грн.

                                                                                 Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М.Фарина

Представники сторін:

від позивача: Маковський А.В. –представник

від відповідача: Чорній О.Б.- юрисконсульт

Судом роз’яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

          Суть спору:

Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Титан-Т”, м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м. Львів про стягнення 587560,29 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2011 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 17.05.2011 року. 17.05.11 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2011 р.

          17.05.11 р. в канцелярії господарського суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю природою являє заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач зменшує суму боргу у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем в сумі 570500 грн. та просить стягнути з відповідача 24980,86 грн. штрафних санкцій, 11000,00 грн. витрат на послуги адвоката та судові витрати по справі.           

26.05.11 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав відзив на позовну заяву №82-1588 від 17.05.11 р., позовні вимоги в частині основного боргу станом на 17.05.11 р. визнав, просить суд відмовити позивачу в стягнені 6541,21 грн. пені, оскільки вона не передбачена договором, укладеним між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.

23.11.2010 р. між відкритим акціонерним товариством „Західенерго” (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Титан-Т” (постачальник) укладено договір поставки №П-0411/2010, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товари, визначені договором, а покупець –прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.

У відповідності з п. 5.1 договору –строк поставки товару –не пізніше 40 днів від дати підписання товару. Приймання товару покупцем за кількістю і якістю здійснюється відповідно до інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості (П-6) і якості (П-7). Разом з товаром постачальник передає покупцеві документи, що стосуються товару.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна договору становить 815000,00 грн.

На виконання умов Договору поставки №П-0411/2010 від 23.11.2010 р., 01 лютого 2011 р. позивачем передано відповідачу товар, обумовлений договором. Вказане підтверджується актом №1 прийому-передачі продукції від 01.02.2011 р., видатковими накладними №РН-0000002 від 01.02.2011 р., №РН-0000003 від 01.02.2011 р.; довіреностями №80 від 31.01.2011 р. №81 від 31.01.2011 р. копії яких долучені до матеріалів справи.

          Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем на умовах: попередня оплата –30%, останні 70% по факту поставки протягом тридцяти діб з моменту двостороннього підписання акту прийому-передачі товару.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково сплативши лише 30 % від ціни договору – 244500,00 грн. внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 570500,00 грн. Проте, в судовому засіданні 26.05.11 р. позивач повідомив суд, що під час розгляду спору судом відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 570500,00 грн. (платіжне доручення №3206 від 29.04.2011 р.) У зв’язку з наведеним провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно нараховано відповідачу 15403,50 грн. інфляційних та 2672,75 грн. 3% річних за період з 04.03.2011 р. по 29.04.2011 р.

Крім цього, позивач згідно долученого розрахунку просить стягнути з відповідача 6904,61 грн. пені. Проте, проаналізувавши положення договору, суд відмовляє у стягненні з відповідача пені, оскільки така відповідальність за неналежне виконання зобов’язання договором не передбачена.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемний.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 000,00 грн. судових витрат по справі - адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Ст.12 Закону України „Про адвокатуру” встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

          До матеріалів справи позивачем долучено копію договору № 1 від 10.03.2011 р. та акту про надання послуг адвоката від 22.04.2011 р. на суму 3000 грн., копію договору №2 від 12.05.2011 р. та акту про надання послуг адвоката від 16.05.2011 р. на суму 8000 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката підлягають до задоволення пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 18076,25 грн. з яких: 15403,50 грн. –інфляційні, 2672,75 грн.- 3% річних.

Вказане повністю підтверджується матеріалами справи, поясненнями представників сторін в судових засіданнях.           

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          В частині стягнення 570500, 00 грн. боргу провадження у справі припинити.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (70026, м. Львів, вул. Козельницька,15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Титан-Т” (29015, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 4/5; код ЄДРПОУ 21341455) 15403,50 грн. –інфляційних втрат, 2672,75 грн. 3% річних, 5806 грн. 55 коп. державного мита, 233 грн. 22 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу та 10870 грн. 73 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (70026, м. Львів, вул. Козельницька,15; код ЄДРПОУ 23269555) в дохід державного бюджету 82 грн. 84 коп. державного мита.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В решті частин позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                           Чорній Л.З.