Рішення № 16055559, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1663/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів

до відповідача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів

про: стягнення 319047 грн. 73 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Рісний М.Б. –представник;

відповідача: не з’явився;

Ухвалою господарського суду від 29.03.2011 року позовну заяву від 11.03.2011 року про стягнення 319047 грн. 73 коп. прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 12.04.2011 року. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах від 12.04.2011 року та 21.04.2011 року. У судовому засіданні 17.05.2011 року оголошувалась перерва.

Представникам сторони, що брала участь в судових засіданнях, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження виконав.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії котрих долучено до матеріалів справи (договір № 223к/і, додаткова угода, акти приймання-передачі) .

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

24.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань. Відкрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»(надалі за тектом –позивач) звернулось із позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі за текстом –відповідач) про стягнення 319047 грн. 73 коп.

Позивач вказує, що між ним та відповідачем 28.09.2009 року було укладено договір № 223 к/і, на підставі якого позивачем здійснювались підрядні роботи з капітального ремонту вул. Ужгородської у м. Львові, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних підрядних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи. Зазначає, що станом на 11.03.2011 року борг відповідача перед ним за виконані роботи становить 720879 грн. 20 коп. У зв’язку з цим, просить стягнути 131920 грн. 89 коп. пені, 95892 грн. 82 коп. –3% річних, 91234 грн. 02 коп. інфляційних втрат.

Загалом, ціна позову складає 319047 грн. 73 коп. Дану суму позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.

Відповідач звертає увагу на положення договору від 28.09.2009 року № 223 к/і, котрими оплату (у т.ч. і відповідальність за несвоєчасне її здійснення) обумовлено наявністю бюджетних коштів; наполягає на відсутності на його рахунках грошової суми, необхідної та достатньої для здійснення оплати; в частині пені вказує на обмеження її розміру обліковою ставкою Національного банку України, а також покликається на ст. 343 Господарського кодексу України. З цих підстав у задоволенні позову просить відмовити повністю.

В процесі розгляду справи судом встановлено наступне: 28 вересня 2009 року між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (за договором –замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»(за договором –підрядник) було укладено Договір про закупівлю № 223 к/і на виконання підрядних робіт з капітального ремонту вул. Ужгородської (надалі –Договір), у відповідності з яким Замовник доручає, а Підрядник виконує на свій ризик в межах договірної ціни власними і залученими силами та засобами всі передбачені замовленням роботи з капітального ремонту вул. Ужгородської (Об’єкт), здає в обумовлені строки Замовнику, а Замовник приймає об’єкт і здійснює своєчасне і повне фінансування прийнятих робіт в межах коштів, виділених із спеціального фонду міського бюджету м.Львова.

Відповідно до п.п. 2.4., 4.5., 4.11., підп. Б) та В) підп. 5.1.1. п. 5.1. Договору, розрахунки по цьому Договору здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунків–платіжне доручення. Замовник здійснює щомісячну оплату (проміжні платежі) за виконані роботи у розмірі 95% від договірної ціни в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представникові Замовника у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом п’яти робочих днів перевіряє виконання робіт згідно з представленим актом і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється в 10-ти денний термін з момент реєстрації рахунку та реєстру в органах Держказначейства, при наявності бюджетних коштів. Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт протягом 14-ти днів після підписання акта приймання Об’єкта в експлуатацію та протягом 5-ти днів з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру на оплату в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів. Замовник зобов’язаний: здійснити оплату за виконані роботи та конструктивні елементи шляхом переказування на розрахунковий рахунок Підрядника проміжних платежів відповідно до договірної ціни на підставі належним чином оформлених актів форми КБ-2в та КБ-3 відповідно до ст. 4 Договору; здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи у двотижневий термін з моменту підписання сторонами належним чином оформлених актів форми КБ-2в та КБ-3 при наявності відповідного фінансування з місцевого бюджету.

23 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 223 к/і від 28 вересня 2009 року на виконання підрядних робіт з капітального ремонту вул. Ужгородської (далі за текстом –Додаткова угода).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди, у зв’язку з необхідністю капітального ремонту загальносплавного каналізаційного колектора по вул. Ужгородській, позивач та відповідач дійшли згоди про внесення змін до п.п. 2.1., 3.2. та 16.1. Договору, виклавши їх у наступних редакціях:

«2.1. Договірна ціна робіт, що здаються Підрядником, складає 1536,854 тис. грн., у тому числі ПДВ –256,1424 тис. грн. Оплата по цьому Договору здійснюється:

–у 2009 році –в розмірі 925879,20 грн. – за рахунок коштів спеціального фонду на капітальний ремонт об’єктів шляхового господарства;

–у 2010 році –в розмірі 610974,80 грн. – за рахунок коштів спеціального фонду на капітальний ремонт об’єктів шляхового господарства.»

«3.2. Строки виконання робіт:

–початок –28 вересня 2009 року.

Призупинити виконання робіт на об’єкті «Капітальний ремонт вул. Ужгородської»з 23 листопада 2009 року до 12 квітня 2010 року.

–закінчення –16 квітня 2010 року.

Строк здачі в експлуатацію вул. Ужгородської –21 квітня 2010 року.»

«16.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами їх договірних зобов’язань –до 05 травня 2010 року.»

На виконання умов Договору у 2009 році позивач виконав підрядних робіт на користь відповідача на загальну суму 925879 грн. 20 коп., що стверджується:

1. Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 636126 грн. 00 коп., підписаним повноважним представником позивача 16.11.2009 року та повноважним представником відповідача 20.11.2009 року;

2. Актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 289753 грн. 20 коп., підписаним повноважним представником позивача 16.11.2009 року та повноважним представником відповідача 20.11.2009 року.

13 грудня 2010 року відповідачем на адресу позивача скеровано листа за № 25-929, з якого вбачається, що Відкритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»вчасно та у повному обсязі виконано роботи за Договором, про що підписані акти про виконання робіт.

Дослідивши представлені суду докази, оцінивши їх у своїй сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду, відповідно до статті 318 Господарського кодексу України, укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів (ч. 1, 2 ст. 318 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем (у тому числі стверджується: підписаними без жодних застережень Актами № 1 та № 2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; листом від 13.12.2010 року № 25-929), позивач взяті на себе на 2009 рік зобов’язання по Договору виконав належним чином та у повному обсязі.

Суд критично оцінює покликання відповідача на відсутність коштів, необхідних та достатніх для здійснення оплати за виконані згідно з Договором роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2011 року у справі №30/193 (10), так і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року у справі № 30/193 (10), якою рішення господарського суду першої інстанції від 17.01.2011 року залишено без змін, спростовуються доводи відповідача про відсутність чи ненадходження на його рахунки у грудні 2009 року бюджетних коштів.

Також, як вбачається з листа Головного управління Державного казначейства України у Львівській області від 13.01.2011 року № 9.2-11/248, у грудні 2009 року на спеціальний реєстраційний рахунок № 35420007008663, відкритий за КТКВ 170703 «Видатки на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг»Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надішли кошти у сумі 1455000 грн. 00 коп. На момент завершення 2009 бюджетного року залишок коштів на реєстраційному рахунку № 35415012008663, відкритому за КТКВ 170703 «Видатки на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг» Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, склав 47510 грн. 10 коп., який було повернуто на видатковий рахунок міського бюджету м. Львова.

В означеному контексті, суд вважає необхідним звернути увагу і на наступні обставини, встановлені в рамках справи №30/193 (10): рахунок-фактуру від 27.11.2009 року № СФ-0000234 на оплату виконаних позивачем згідно з Договором робіт на суму 925879 грн. 20 коп. 02.12.2009 року було зареєстровано відповідачем у Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області. Проте, відповідач вартість виконаних позивачем робіт оплатив лише частково – у сумі 205000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи № 30/193 (10) платіжними дорученнями, штампом органу Державного казначейства про оплату цих коштів на рахунку-фактурі від 27.11.2009 року № СФ-0000234.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що заборгованість, котра виникла на підставі Договору та Додаткової угоди стала наслідком неналежного виконання відповідачем –Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради –взятих на себе договірних зобов’язань.

П. 12.7. Договору передбачено, що за порушення терміну оплати робіт, за умови наявного фінансування, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день протермінування оплати.

Ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності з ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі –закон).

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008 року зі справи Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-3/4423-2007, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України зазначила у своїй постанові від 20.05.2008 року, що відносно господарських договорів спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію з 01.01.2004 року, а положення законів повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Відтак, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визначила пріоритет Цивільного кодексу України над законом, який був прийнятий до прийняття цього кодексу.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (що мало місце у справі №2-3/4423-2007, за результатами якої Верховним Судом України прийнято постанову 20.05.2008 року), є обов’язковим для всіх судів України.

За таких обставин, пріоритетним у спірних правовідносинах стосовно виконання Договору від 28.09.2009 року № 223к/і на виконання підрядних робіт з капітального ремонту вул. Ужгородської є положення Цивільного кодексу України, який було прийнято після прийняття Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Аналогічна правова позиція в частині пріоритету норм викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року у справі № 32/215 (2010).

За даних умов, суд вважає такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі, погодженому у Договорі. Поряд з цим, зважаючи на умови Додаткової угоди в частині зобов’язань відповідача сплатити у 2009 році на користь позивача 925879 грн. 20 коп., суд дійшов висновку про те, що позивач був наділений правом нараховувати пеню починаючи з 1 січня 2010 року. Таким чином, стягненню підлягає пеня за період починаючи з 01.01.2010 року і до 05.06.2010 року включно, тобто за 156 днів, у розмірі 112457 грн. 16 коп.

Як слідує з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Проте, як і у випадку з пенею, 3% річних та інфляційні втрати підлягали до нарахування починаючи з 1 січня 2010 року. З урахуванням означеного, підлягають стягненню: 3% річних за період з 01.01.2010 року по 18.02.2011 року, тобто за 414 днів, у розмірі 24529 грн. 64 коп. та інфляційні втрати за період з січня 2010 року по січень 2011 року включно, тобто за 13 місяців, у розмірі 72087 грн. 91 коп. (з урахуванням дефляції за період з квітня по липень 2010 року).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 112457 грн. 16 коп. пені, 24529 грн. 64 коп. –3% річних, 72087грн. 91 коп. інфляційних втрат.

В решті, в задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з безпідставністю.

Судові витрати, як слідує з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене у своїй сукупності, керуючись ст.ст. 6, 551, 610, 611, 624, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 231, 232, 318 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-5, 33 –35, 43, 49, 82 –85, 111-28, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ: 34814670; р/р 35420007008663 у ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014) на користь Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»(79058, м. Львів, пр. В. Чорновола, 63; код ЄДРПОУ: 03448630; р/р 260093011095 у філії Львівське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 325796) 112457 (сто дванадцять тисяч чотириста п’ятдесят сім) грн. 16коп. пені, 24529 (двадцять чотири тисячі п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп. –3% річних, 72087 (сімдесят дві тисячі вісімдесят сім) грн. 91 коп. інфляційних втрат, 2089 грн. 76 коп. державного мита, 154 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили у порядку, визначеному ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Матвіїв Р.І.