Рішення № 16055514, 02.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.11 Справа № 26/68/2011.

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Спільного підприємства „Донбаспромпоставка”, м.Луганськ

до Державного підприємства „Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахти „Ломоватська”, м.Брянка Луганської області

про стягнення 12290 грн. 88 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.04.2011;

від відповідача провідний юрисконсульт Любич Г.В., довіреність №01/4-10-04 від 04.01.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7870 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2518 грн. 86 коп., 3% річних в сумі 592 грн. 69 коп., штрафних санкцій в сумі 1309 грн. 33 коп. за договором постачання мастил технічних та матеріалів мастильних №7.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.05.2011 була оголошена перерва до 02.06.2011. Рішення приймається 02.06.2011.

Заявою від 01.06.2011 б/н позивач уточнив позовні вимоги та вказав, що відпуск товарно-матеріальних цінностей між сторонами відбувався на підставі видаткових накладних №РН-0000675 від 25.04.2008, №РН-0001955 від 21.11.2008, №РН-0001958 від 21.11.2008, а не на підставі договору №7 від 15.01.2008, як було вказано в позовній заяві. Також позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7870 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 2653 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 619 грн. 20 коп. та повернути зайво сплачене державне мито в сумі 11 грн. 57 коп.

Суд не приймає до розгляду вказану заяву, враховуючи наступне.

Частиною 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, позивач подав заяву про зміну предмету позову з порушенням вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто вже після початку розгляду господарським судом справи по суті з урахуванням оголошення господарським судом в судовому засіданні 24.05.2011 перерви.

Крім того, суд зазначає, що клопотання позивача про повернення йому зайве сплаченого державного мита в сумі 11 грн. 57 коп. є безпідставним та необгрунтованим, оскільки ним в позовній заяві було заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7870 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2518 грн. 86 коп., 3% річних в сумі 592 грн. 69 коп., штрафних санкцій в сумі 1309 грн. 33 коп. всього на загальну суму 12290 грн. 88 коп.

Згідно підпункту „а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” розмір державного мита із заяв майнового характеру складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн. 00 коп.), а згідно підпункту „в” п.2 ст.3 цього Декрету із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладення, зміни або розірвання господарських договорів розмір державного мата складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн. 00 коп.).

Таким чином правильною сумую державного мита за позовними вимогами заявленими позивачем є 122 грн. 91 коп. і зайвою та такою, що підлягає поверненню позивачу, є сума 00 грн. 09 коп. (сплачено за платіжним дорученням №76 від 20.04.2011 державне мито в сумі 123 грн. 00 коп.-122 грн. 91 коп.=00 грн. 09 коп.).

Відповідач запереченням №411 від 23.05.2011 вимоги позову відхилив, оскільки повністю виконав свої зобовязання за договором №7 від 15.01.2008.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне.

Між Спільним підприємством „Донбаспромпоставка”, м.Луганськ (позивач, постачальник) та Державним підприємством „Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахта „Ломоватська” (відповідач, покупець) 15.01.2008 був укладений договір №7 поставки мастил технічних та змазок (далі договір), за яким постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в номенклатурі, узгодженій в додатках до договору, в кожному конкретному випадку поставки змазок та мастил технічних (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 договору товар повинен бути поставленим в строки, вказані в заявці на поставку товару. Строки поставки можуть залежати від кількості товару, що поставляється, та його асортименту.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що умови оплати товару 100% передплата, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п.5.2 договору штрафні санкції за прострочення оплати товару встановлюються в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов вказаного договору відповідач отримав від позивача за видатковими накладними №РН-0000675 від 25.04.2008, №РН-0001955 від 21.11.2008, №РН-0001958 від 21.11.2008 за довіреностями №ЯПБ418599 від 25.04.2008, №263 від 20.11.2008, №263 від 20.11.2008 товар на загальну суму 7870 грн. 00 коп.

Вказану суму заборгованості відповідач у передбачений договором строк не оплатив, у зв”язку з чим позивач нарахував інфляційні нарахування в сумі 2518 грн. 86 коп., 3% річних у сумі 592 грн. 69 коп. та штрафні санкції в сумі 1309 грн. 33 коп., за стягненням яких, в т.ч. і суми боргу 7870 грн. 00 коп., і звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, як видно з позовної заяви, позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на договір №7 від 15.01.2008.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін дійшов висновку про те, що зобовязань з оплати поставленого товару за договором №7 від 15.01.2008 у відповідача не виникло, приймаючи до уваги наступне.

Згідно п.1.1 договору сторони визначили, що номенклатура товару обумовлюється в додатках до договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами була узгоджена номенклатура товару по специфікації №1 до договору і поставка товару і його оплата по цій специфікації сторонами не оспорюється.

В подальшому поставка товару здійснювалась за видатковими накладними №РН-0000675 від 25.04.2008, №РН-0001955 від 21.11.2008, №РН-0001958 від 21.11.2008 за довіреностями №ЯПБ418599 від 25.04.2008, №263 від 20.11.2008, №263 від 20.11.2008, а не за умовами договору, що підтверджується заявою позивача від 01.06.2011.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати по державному миту в сумі 00 грн. 09 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

У судовому засіданні 02.06.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства „Донбаспромпоставка”, вул.Руднєва, б.60, м.Луганськ, іден. код 24191418 зайве сплачені за платіжним дорученням №76 від 20.04.2011 витрати з державного мита в сумі 00 грн. 09 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.06.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць

Надр. 3 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Руднєва, 60, м.Луганськ, 91020 (рекомендованою) вих.№

3- відповідачу: вул.Херсонська, 11-а, м.Брянка Луганської області, 94193 (простою)

2

07.06.2011