Рішення № 16055239, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/16630.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»

ДоПриватного акціонерного товариства «Балтик Майстер»

Простягнення 82186, 18 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 29.04.2011 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»до Приватного акціонерного товариства «Балтик Майстер»про стягнення 82186, 18 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленого товару у відповідності до видаткової накладної № РН-11-087 від 26.11.2010 р.

Ухвалою суду від 06.05.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/166 та призначено її розгляд на 30.05.2011 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.05.2011 р. надав суду заяву про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 06.05.2011 р., яку суд задовольнив та долучив подані позивачем документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 27.05.2011 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відповідач не навів обставин, які перешкоджають явитися його представнику у судове засідання, у звязку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»було поставлено Приватному акціонерному товариству «Балтик Майстер»товар у відповідності до видаткової накладної № РН-11-087 від 26.11.2010 р.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наданих суду документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на підставі рахунку-фактури № 1568 від 21.10.2010 р. за видатковою накладною № РН-11-087 від 26.11.2010 р. на загальну суму 103474, 51 грн..

Відповідач отримав поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»товар на підставі довіреності № 1035 від 26.11.2010 р.

За твердженням позивача, Приватним акціонерним товариством «Балтик Майстер»поставлений йому товар було оплачено частково, платіжними дорученнями № 2232 від 29.10.2010 р. на суму 10347, 46 грн., № 12924 від 29.11.2010 р. на суму 5000, 00 грн. та № 77 від 14.01.2011 р. на суму 5940, 87 грн., що загалом становить 21288, 33 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»у своїй позовній заяві просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балтик Майстер» 82186, 18 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленого товару у відповідності до накладної № РН-11-087 від 26.11.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленого за видатковою накладною № РН-11-087 від 26.11.2010 р. товару, позивачем було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Балтик Майстер»вимогу вих. № 4 від 14.04.2011 р. про здійснення оплати за поставлений у відповідності до видаткової накладної № РН-11-087 від 26.11.2010 р. товар в розмірі 82186, 18 грн. протягом семи днів з дня отримання даної вимоги.

Проте відповідач відповіді на вищезазначену вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Балтик Майстер»82186, 18 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балтик Майстер»(вул. Шепелєва, буд. 2-А, м. Київ, 03061, ідентифікаційний код 32044426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ГРУП»(вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 36799548) 82186 (вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят шість) грн. 18 коп. основного боргу, 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст рішення складений 02.06.2011 р.