Рішення № 16054863, 31.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2011 Справа № 5008/548/2011

За позовом Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Виноградів

про стягнення заборгованості у розмірі 67 843, 63 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.05.2011р.)

Суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довір. № 21-08/650 від 30.12.2010р.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Виноградів про стягнення заборгованості у розмірі 67843,63 грн.,

Встановив:

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.05.2011р. предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 60 183, 56 грн. заборгованості по оплаті за товар, поставлений згідно з Договором купівлі-продажу № 27Д (10) від 24.09.2010р.

Відповідно до видаткої накладної № 2008913 від 26.11.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 156 125, 02 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання виконав лише частково.

Таким чином, сума несплаченої заборгованості складає 60 183, 56 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 4 260, 64 грн. пені, суму 2 574, 71 грн. інфляційних збитків та суму 824, 72 грн. - три відсотки річних.

Отже, загальна сума позовних вимог становить 67 843, 63 грн.

Відповідач на повторну вимогу суду свого представника в судове засідання не направив, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав. Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 27Д (10) від 24.09.2010р., згідно з яким позивач зобов'язується передати товар у власність відповідача, а той, у свою чергу, приймає та оплачує вартість товару.

Укладений сторонами договір купівлі-продажу № 27Д (10) від 24.09.2010р. є підставою для виникнення у сторін цього договору майново-господарських зобовязань в силу ст.ст. 173-174, ч. 1 ст. 175 ГК України. При цьому майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону та інших правових актів та договору.

В силу ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства тощо.

У відповідності до п. 7.3 Договору № 27Д (10) від 24.09.2010р. відповідач зобов'язаний оплатити 100 % вартості товару протягом 30-ти календарних днів від дня поставки товару.

Згідно з ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов”язання (пп. 7.3 вищезазначеного Договору) по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, станом на 31.05.2011р. складає 60 183, 56 грн.

Відповідно до п. 9.1 Договору купівлі-продажу № 27Д (10) від 24.09.2010р. у разі несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобовязання.

За таких обставин, слід визнати правомірними, і такими, що грунтуються на умовах Договору купівлі-продажу № 27Д (10) від 24.09.2010р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення пені (4 260, 64 грн.), інфляційних збитків (2 574, 71 грн.) та трьох відсотків річних (824, 72 грн.).

Отже, на підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення 67 843, 63 грн. заборгованості є обґрунтованими, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. НОМЕР_1, МФО 351005, р/р 26005011657101 в АТ "Укрсиббанк") на користь Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (49800, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1, МФО 305653, код ЄДРПОУ 00374048, р/р 26001002250100 в ДО "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ) суму 67 843, 63 грн., з яких сума 60183,56 грн. основний борг, сума 4 260, 64 грн. пеня, сума 2 574, 71 грн. інфляційні нарахування, сума 824, 72 грн. - три відсотки річних, а також суму 848,46 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Йосипчук О.С.