Рішення № 16054648, 10.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.11р.Справа № 5005/3175/2011 За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки (площа 0,1709 га) від 18.07.2003 року

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

Від прокурора: Шрам Є.С. - пом. прокурора (посв. №79 від 18.05.10р.)

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 12.04.11р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. від 17.05.11р.)

Від третьої особи: ОСОБА_3 - представник (дов. від 31.12.10р.)

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2010 р. Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суджу з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якому просив суд змінити пункт 3.2 договору оренди земельної ділянки від 17.07.2003 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за № 3201, виклавши його в такій редакції: "3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі" та вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно ( до 30 числа наступного місяця ) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року".

Відповідач у відзиві ( вх. №19575 від 07.10.2010 р.) просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки для можливості зміни договору необхідна наявність порушення зобовязання, прийнятого стороною за договором, а відповідач протягом дії договору оренди земельної ділянки жодним чином не порушив умов договору. Відповідач вважає, що у даному випадку зміна договору відповідно до ст. 652 ЦК України неможлива, у звязку з відсутністю передбачених законом підстав для такої зміни. В момент укладення договору, позивач міг передбачити випадки підвищення орендної плати та можливість зміни умов договору у випадку такого підвищення, але позивач не скористався таким правом, що за твердженням Відповідача позбавляє його можливості змінювати умови договору в судовому порядку з таких підстав. Виконання договору жодним чином не порушує співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Така підстава для зміни умов договору, як зміни у законодавстві не передбачена ані договором оренди земельної ділянки від 18.07.2003 р., ані нормами права. Закон України від 03.06.2008 р. № 309 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не містить вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі ( в частині розміру орендної плати ) у відповідність з цим законом, у звязку з чим в силу вимог ст. 58 Конституції України, норма абзацу 3 частини 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” ( станом на 03.06.2008 року) не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р. у справі № 16/229-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 р., в задоволенні позовних вимог про внесення змін в договір оренди земельної ділянки ( площа 0,1709 га ) від 18.07.2003 р. було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2011 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р. у справі № 16/229-10 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи, прийняті у справі зазначені судові акти, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору ( постанова ВСУ від 27.12.2010 р. № 27/15-10 ). Зокрема, суди не звернули увагу на те, що відповідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Ст. 2 цього закону встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, цивільним Кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Тобто правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню в т. ч. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Дія актів цивільного законодавства регулюється ст. 5 ЦК України. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання субєктом правовідносин інших засобів правового захисту.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи ( ст. 111-12 ГПК України ).

На підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 16/229-10 передано для розгляду судді Кощеєву І. М.

На новому розгляді, прокурор уточнив свої позовні вимоги і просить суд Змінити пункт 3.2 договору оренди земельної ділянки від 17.07.2003 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за № 3201 від 18.07.2003 р., виклавши його в такій редакції: " 3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. за № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".

Позивач та Третя особа позовні вимоги Прокурора підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Прокурора заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

18.07.2003 р. між Дніпропетровською міською радою ( Орендодавець ) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" ( Орендар ) укладено Договір оренди земельної ділянки ( надалі Договір ), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1709 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Сухий острів, 3 для фактичного розміщення хімічної лабораторії, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 81361002 згідно з планом земельної ділянки, що додається; Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3201.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" було перереєстровано в Відкрите акціонерне товариство „Дніпроважмаш” ( Відповідач у справі ), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ № 046212.

Земельна ділянка передається до 07.08.2017 р., після закінчення терміну договору його дія скінчується ( п. 2.1 Договору ).

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно ( до 30 числа наступного місяця ) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Згідно з п. 3.3. договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-УІ внесені зміни до ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Дніпропетровська міська рада направила на адресу Відповідача вимогу про внесення відповідних змін до договору оренди землі щодо орендної плати на підставі рішення міськради № 39/35 від 06.08.2008 р.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про плату за землю", де в ст. 2 зазначено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

В ст. 21 Закону України "Про оренду землі" вказано, що обчислення розміру орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у фізичних та юридичних осіб переглядається за згодою сторін.

Умовами договору встановлено, що сторони домовились в договорі про перегляд плати за землю у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо ), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. № 309-VI ( 309-17 ) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Ст. 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Статтею 2 цього закону встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, цивільним Кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Тобто правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню в т. ч. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Дія актів цивільного законодавства регулюється ст. 5 ЦК України.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання субєктом правовідносин інших засобів правового захисту.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп у справі № 1-2/2002 у справі за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України було визначено, що ч.2 ст.124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Субєкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його вирішенням. При цьому право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

У постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 р. № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010 р. № 27/15-10 зазначено, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Закон України “Про плату за землю” втратив чинність 01.01.2011 р. разом із набранням чинності Податковим кодексом України

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у зв`язку із прийняттям Податкового кодексу України” були внесені зміни до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, а саме: у частині другій слова “ до Закону України “Про плату за землю” замінено словами “до Податкового кодексу України”, а частину четверту, п`яту і сьому, якими встановлювався розмір орендної плати для різних категорій земель, виключено.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України річна сума платежу за орендну плату не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а також те, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, заперечення Відповідача відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 29, 33, 44, 49, 75, 82 - 85, 111-12, 111-28 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Прокурора задовольнити.

Змінити пункт 3.2 договору оренди земельної ділянки від 17.07.2003 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за № 3201 від 18.07.2003 р., виклавши його в такій редакції: " 3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. за № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" ( м. Дніпропетровськ) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012 ) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. Видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" ( м. Дніпропетровськ) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31211259700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 24246786, МФО 805012, призначення платежу: ККД 22050000) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Кощеєв Повне рішення складено 10.05.2011р.