Постанова № 16054348, 27.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

№ 2а-8314/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року місто Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Коваленко О.В.,

відповідача: Фоменко М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида»,

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида», про стягнення податкового боргу.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед Державним бюджетом України з податку на прибуток підприємств та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 560823 (пятсот шістдесят тисяч вісімсот двадцять три) гривні 90 копійок.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день та час до суду зявилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити з задоволенні позовних вимог.

В наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов, відповідач з твердженнями позивача не погодився, вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкового зобовязання оскільки воно є неузгодженим.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантида», 22.11.2001 року зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 07200, Київська область, селище міського типу Іванків, вулиця Поліський Шлях, будинок 5, ідентифікаційний номер 31071134.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 31.08.2006 року № 62, відповідач 07.12.2001 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 192, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції в Київській області.

У відповідача утворилася заборгованість перед Державним бюджетом України з податку на прибуток підприємств. Податкова заборгованість виникла з таких підстав.

У липні 2007 року Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області на підставі направлення № 139 від 11.06.2007 року проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида» (код ЄДРПОУ 31071134) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт № 291-23/31071134 від 16.07.2007 року.

Копія даного акту була отримана відповідачем, що підтверджується його підписом на зворотному боці. Відповідач проти акту заперечував, що також відображено на зворотному його боці.

На підставі Акту винесено податкове повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0001562300/0, яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем -431403 (чотириста тридцять одна тисяча чотириста три) гривні 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями - 129420 (сто двадцять девять тисяч чотириста двадцять) гривень 90 копійок.

Податкове зобовязання, визначене податковим повідомленням - рішенням від 23.07.2007 року № 0001562300/0, не сплачене відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався зі скаргою до начальника Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року. Рішенням Іванківської МДПІ № 7875/10/23-028 від 20.09.2007 року вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звертався до Державної податкової адміністрації в Київській області з повторною скаргою (вхідний № 1130/10/ск від 05.10.2007 року) на податкове повідомлення - рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року.

Рішенням ДПА в Київській області від 23.11.2007 року № 2052/10/25-1058/310 скарга відповідача була визнана такою, що подана з пропущенням строків і не підлягає розгляду органами державної податкової служби.

Підставою для такого рішення стало те, що рішення Іванівської МДПІ Київської області від 20.09.2007 року № 7875/10/23-028 про результати розгляду первинної скарги платника податків згідно з повідомленням від 20.09.2007 року № 69868 про вручення поштового відправлення 21.09.2007 року вручено платнику податків, а повторна скарга до ДПА у Київській області відповідно до відбитку штемпеля поштового відділення звязку на конверті, у якому було відправлено повторну скаргу до ДПА в Київській області, було направлено поштою 02.10.2007 року, тобто з порушенням десятиденного строку для

подання повторної скарги, процедура адміністративного оскарження зазначеного рішення закінчилась 01.10.2007 року.

Також, у рішенні ДПА у Київській області зазначено, що сума податкового зобовязання з податку на прибуток і застосованих штрафних (фінансових) санкцій, визначена у податковому повідомленні - рішенні № 0001562300/0 від 23.07.2007 року вважається узгодженою та не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Вважаючи податкове-повідомлення рішення протиправним, відповідачем було подано позовну заяву до Господарського суду Київської області. Постановою Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року, відповідач оскаржив його до Київського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду № А4/643-07/2 від 7.09.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида» залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року - без змін.

Слід зазначити, що постановою Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду № А4/643-07/2 від 07.09.2010 року були встановлені фактичні обставини справи щодо порядку адміністративного оскарження вказаного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року та Київського апеляційного адміністративного суду № А4/643-07/2 від 7.09.2010 року, відповідач 29.09.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив: 1) прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження; 2) задовольнити клопотання щодо зупинення виконання Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № А4/643-07/2 від 7.09.2010 року в звязку з переглядом справи у порядку касаційного провадження до вирішення справи Вищим адміністративним судом України; 3) скасувати рішення Господарського суду Київської області № А4/643-07/2/6-09 від 10.09.2009 року та Київського апеляційного адміністративного суду № А4/643-07/2 від 7.09.2010 року; 4) справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-30754/10 від 01.10.2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида». У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено, оскільки відмова в позові про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не тягне за собою необхідність здійснення певних дій (з передачі майна, виплати коштів тощо), що передбачає виконання судового рішення.

Підставою для звернення Іванівської МДПІ Київської області до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу у сумі 560823 (пятсот шістдесят тисяч вісімсот двадцять три) гривні 90 копійок, як вбачається з позовної заяви, стало узгодження у судовому порядку вказаної суми податкового зобовязання відповідача.

Заперечення відповідача грунтуються на тому, що позивач неправомірно звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у звязку з тим, що після узгодження у судовому порядку суми податкового зобовязання не надіслав на адресу ТОВ «Атлантида» податкові вимоги, чим порушив підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-111.

Судом встановлено, що 26.12.2007 року відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/331 на загальну суму 560682 (пятсот шістдесят тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 97 копійок, а саме по податках:

по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) - на суму податкового боргу 560641, 90 гривень, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року на суму 560823, 90 гривень (за рахунок переплати минулих років у розмірі 182 гривні залишок боргу становить 560614, 90 гривень); по адміністративним штрафам та іншим санкціям (21081100) - на суму податкового боргу 33, 50 гривень, який виник на підставі нарахованої пені з 25.03.2006 року по 17.12.2007 року на податкове повідомлення-рішення № 0000171640 від 11.03.2006 року;

по комунальному податку (16010227) - на суму податкового боргу 7, 57 гривень (відповідно до розрахунків). Вказана податкова вимога була отримана, що підтверджується підписом про отримання.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до наказу ДПА України від 21.11.2001 року № 465 (зі змінами і доповненнями) перша податкова вимога направляється платнику податку у разі виникнення податкового боргу по одному з платежів у розмірі від 20 гривень.

Згідно приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-III при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобовязання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобовязання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобовязання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина пята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-III).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 -III закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас, відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобовязання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який повязаний із несплатою узгодженої суми податкового зобовязання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобовязання строк сплати визначається підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-III. При цьому податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобовязання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-III) несплачене податкове зобовязання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-III.

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6 -15 Закону України № 2181-III. Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобовязання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобовязання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобовязання не надає відповідному податковому зобовязанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2007 року за відповідачем з 06.12.2007 року (після сплину десятиденного строку з моменту отримання рішення ДПА у Київській області від 23.11.2007 року № 2052/10/25-1058/310 про залишення скарги відповідача без розгляду) обліковувалося узгоджене податкове зобовязання (431403 гривень - основний платіж, 129420, 90 гривень - штрафні (фінансові) санкції).

Також, за відповідачем рахувався податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям (21081100) та по комунальному податку (16010227).

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява Господарським судом Київської області про оскарження податкового повідомлення - рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року була отримана 05.12.2007 року, повідомлення про оскарження до суду вказаного повідомлення-рішення було отримано позивачем 12.12.2007 року разом з копією позовною заяви.

Ухвала Господарського суду Київської області від 14.12.2007 року про відкриття провадження у справі була отримана позивачем 25.12.2007 року.

Причиною виставлення першої податкової вимоги від 26.12.2007 року стало те, що в картці особового рахунку платника податку вказане податкове зобовязання рахувалося як узгоджене і не сплачене після закінчення строків його адміністративного оскарження.

Тому перша податкова вимога і була виставлена на загальну суму податкового боргу, яка обліковувалась по картках особового рахунку платника податків станом на 26.12.2007 року.

Відповідно до пункту 5.4. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 (зі змінами і доповненнями чинними на момент виникнення спірних правовідносин), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону України № 2181-III стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

При цьому сума податкового зобовязання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Після прийняття судом рішення по суті структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, що оскаржувалося, уносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці реєстру та підшиває його копію до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження).

У разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобовязання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Друга податкова вимога від 07.02.2008 року № 2/18 була винесена з урахуванням судового оскарження податкового повідомлення - рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року, загальна сума вимоги становить 41, 07 гривень:

по адміністративним штрафам та іншим санкціям (21081100) - на суму податкового боргу 33, 50 гривень, який виник на підставі нарахованої пені з 25.03.2006 року по 17.12.2007 року на податкове повідомлення-рішення № 0000171640 від 11.03.2006 року;

по комунальному податку (16010227) - на суму податкового боргу 7, 57 гривень (відповідно до розрахунків).

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181-ІП друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. статті 6 Закону України № 2181-III податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обовязковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків.

Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обовязковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Згідно з підпунктом 6.3.2. пункту 6.3. статті 6 Закону № 2181-III у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що поскільки за ТОВ «Атландида» рахувалась сума боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям (21081100) - на суму податкового боргу 33, 50 гривень та по комунальному податку (16010227) - на суму 7, 57 гривень, а сума податкового зобовязання у 560641, 90 гривень, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року була виключена з обліку у звязку із судовим оскарженням, то підстав не виставляти другу податкову вимогу у податкового органу не було.

Також, передбачених пунктом 6.4. статті 6 Закону України № 2181-III підстав для відкликання першої податкової вимоги у податкового органу не було, у звязку з чим і була виставлена друга податкова вимога.

Слід зазначити, що відповідно наявної у матеріалах справи довідки відділу погашення прострочених зобовязань Іванівської МДПІ Київської області, відповідно до облікових карток станом на 27.01.2011 року за ТОВ «Атлантида» рахується податковий борг по (1102-податок на прибуток) у сумі 562018, 90 гривень та по (2108 -адміністративні штрафи та інші санкції) у сумі 33, 50 гривень не сплаченої пені.

У звязку з тим, що протягом судового оскарження податкового повідомлення -рішення № 0001562300/0 від 23.07.2007 року за ТОВ «Атлантида» обліковувався податковий борг по інших податковим зобовязанням, податкові вимоги не відкликалися, то підстави для винесення окремої податкової вимоги на суму 560823, 90 гривень (після проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 року) у податкового органу відсутні.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що податкові вимоги від 26.12.2007 року № 1/331 та від 07.02.2008 року № 2/18 відповідачем не оскаржувались.

Скарги платників податків на податкові вимоги подаються платниками та розглядаються податковими органами у загальному порядку відповідно до вимог підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 -III або їх можна оскаржити у судовому порядку.

На день судового розгляду податковий борг становить 560823 (пятсот шістдесят тисяч вісімсот двадцять три) гривні 90 копійок.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

У звязку з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 року № А4/643-07/2, якою постанова Господарського суду Київської області від 10.09.2009 року була залишена без змін, податкове зобовязання у сумі 560823, 90 гривень вважається узгодженим у судовому порядку, є таким, що не сплачене у встановлений строк, а отже визначається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту З Л статті 3 Закону України № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Адміністративний позов задовольнити.

2. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида» на користь Державного бюджету України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 31113009700296, МФО 821018, ЗКПО 24074109, КБК 11021000 податковий борг у сумі 560823 (пятсот шістдесят тисяч вісімсот двадцять три) гривні 90 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадэюення або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 1 лютого 2011 року.