Постанова № 16039753, 11.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.11Справа №2а-1272/11/2770 ,

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011);

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Масив-Б» (вул. Дроздова, буд. 7, кв. 8, м. Севастополь, 99003);

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

18.04.2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Масив-Б» про стягнення з відповідача на користь позивача у дохід Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя суми заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на додану вартість у розмірі 134,81 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1272/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.04.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надала клопотання про розгляд справи у відсутності позивача, адміністративний позов підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, що діяв на момент виникнення правовідносин (далі Закон України № 2181).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.04.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом зі штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Масив-Б» зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податків, зборів (обовязкових платежів), про що надані відповідні свідоцтва.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4 цього Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Судом встановлено, що 06.10.2010 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасного надання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2010 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 06.10.2010 року № 698/15-219/34680430/7365/10 порушення вимог п.п.4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181, а саме декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року по терміну подання 20.07.2010 на момент перевірки відповідачем не надана. Відповідальність за вказане порушення передбачена п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 та складає десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку у розмірі 170,00 грн.

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0003740152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 17000 грн., яке було вручено директору товариства 06.10.2010 року, про що свідчить його підпис на коринці повідомлення (арк.с.12) та відповідачем не оскаржено.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0003740152/0, прийняте позивачем на підставі перевірки є обґрунтованими та такими, що прийняте відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, з урахуванням існуючої на момент виникнення боргу переплати з податку на додану вартість у розмірі 35,19 грн. заборгованість відповідача перед позивачем з податку на додану вартість на момент розгляду справи складає 134,81 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Так, на адресу відповідача поштою було направлено першу податкову вимогу № 1/532 від 19.10.2010 року з повідомленням про вручення з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 134,81 грн. Поштове повідомлення було повернуто до позивача з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Першу податкову вимогу розташовано на «Дошці податкових повідомлень», де вона знаходилась протягом місяця, що підтверджується актом № 937/24-0 від 02.12.2010 року (арк.с.16).

Згідно з витягом про реєстрацію в Держаний реєстр заставного рухомого майна № 29729028 від 20.12.2010 року у податковій заставі знаходяться всі активи платника податків.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Масив-Б» (вул. Дроздова, буд. 7, кв. 8, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 34680430) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, буд. 37, м. Севастополь, 99011) у дохід Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя суму заборгованості у розмірі 134,81 грн. (сто тридцять чотири грн. 81 коп.) по штрафних (фінансових) санкціях за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на додану вартість, код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

СуддяЮ.В. Лотова