Постанова № 16039669, 10.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.05.11Справа №2а-1192/11/2770

м. Севастополь

09 год. 59 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г. В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 18.05.1999р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1доВідділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополяпро визнання незаконної та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011р. по примусовому виконанню виконавчого документу - виконавчого листу № 2-205/10, виданого 22.03.2011р. Гагарінським районним судом міста Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК ГБК "Гавань" суми у розмірі 1266 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.04.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування своїх вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не прибуття або про поважність причин не прибуття представника суд не повідомив. У раніше проведеному судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Враховує, що явка в судове засідання є правом а ні обов'язком відповідача, відповідно до вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, за наявними у неї матеріалами.

Суд, заслухавши позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню.

Як встановлено, рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 06.12.2010р. цивільна справа № 2-205/2010 за позовом задоволено. З ОСОБА_1 стягнуто на користь ОК ГБК «Гавань» судові витрати у розмірі 1266 грн.

Рішення № 2-205/2010 Гагарінського районного суду міста Севастополя від 06.12.2010р. набрало законної сили 03.03.2011р.

На примусове виконання судового рішення Гагарінським районним судом міста Севастополя 22.03.2011р. видано виконавчий лист № 2-205/2010.

Як підтверджено матеріалами справи та виконавчим провадженням, яке було досліджено в судовому засіданні, на підставі заяви стягувача - голови ОК ГБК «Гавань» Трінуса А.І. від 31.03.2011р. та на підставі статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-205/2010, про що державним виконавцем винесено постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011р.

Боржник ОСОБА_1 зобов'язаний добровільно виконати рішення суду у 7-дений строк (до 11.04.2011р.).

Базовим законом, що регулює правові основи примусового виконання рішень суду є Закон України “Про виконавче провадження” № 606-XIVвід 21.04.1999р., за змінами та доповненнями (далі - Закон № 606).

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначене, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно статті 17 Закону № 606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно статті 18 Закону № 606, встановлені вимоги до виконавчого документу.

У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Як вбачається, у виконавчому листі Гагарінського районного суду міста Севастополя № 2-205/2010 від 22.03.2011р. найменування стягувача зазначено як «ОК ГБК «Гавань», тоді як згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.03.2011р., повне найменування юридичної особи - стягувача, є Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Гавань». Даний факт підтверджується довідкою Управління статистики у місті Севастополі АА № 381262 від 11.03.2011р. Крім того, у виконавчому листі не зазначений індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

З огляду на викладене, з системного аналізу статей 17, 18 Закону № 606, суд дійшов висновку, що виконавчий лист Гагарінського районного суду міста Севастополя № 2-205/2010 від 22.03.2011р. не відповідає вимогам Закону України «При виконавче провадження.

Відповідно частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, державнийвиконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 зазначеного Закону.

Згідно статті 7 Закону № 606, визначено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, згідно з якими державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірної постанови покладено на Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя. В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови.

Відповідно частки 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням зазначеного, системного аналізу діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 01.04.2011р. про відкриття виконавчого провадження прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, а тому визнається судом незаконною та підлягає скасуванню, позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 16.05.2011р.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 01.04.2011р. про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу - виконавчого листу № 2-205/10, виданого 22.03.2011 Гагарінським районним судом міста Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГБК "Гавань" суми у розмірі 1266 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99057, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп..

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько