Постанова № 16037729, 02.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 року Справа № 2а-4236/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю:

представника позивача:не зявився

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 20267,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Ровеньки Луганської області звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради, у якому зазначила, що станом на 30.04.2011 у відповідача утворилась заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 20267,00 грн. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу та звернути постанову суду до негайного виконання.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином (а.с. 35).

Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку та виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради зареєстроване Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 02.04.2009 за № 13891020000000642 (а.с. 9-15), є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Ровеньки Луганської області з 06.04.2009, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 29 від 06.04.2009 (а.с. 16-18).

Як вбачається з матеріалів справи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради є платником податку на додану вартість (а.с.17), у звязку з чим відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9002049203 від 18.04.2011, у якій платником самостійно визначено суму податкового зобовязання за березень 2011 року у розмірі 20267,00 грн. (строк сплати 30.04.2011) (а.с. 22-23).

Вказана у декларації сума є самостійно узгодженим податковим зобовязанням та підлягає сплаті платником податку самостійно у визначені законодавством строки, тобто до 30.04.2011. Однак, взяті на себе податкові зобовязання відповідач своєчасно не сплатив, у звязку з чим на час звернення позивача з даним позовом мав несплачену узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 20267,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, суд вважає за можливе до окремих правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з облікової картки платника податку на додану вартість - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради станом на 21.05.2011 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість з основного платежу у розмірі 68748,07 грн., пеня 3215,40 грн. (а.с. 28-31)

Доказів сплати податкового боргу після відкриття провадження у даній адміністративній справі відповідачем не надано.

Таким чином, податковий борг, визначений відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року № 9002049203 від 18.04.2011 у розмірі 20267,00 грн., Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 01.07.2009 № 1/129 та другу податкову вимогу від 31.07.2009 № 2/154, які були отримані уповноваженою особою відповідача 01.07.2009 та 31.07.2009 відповідно (а.с. 19-20).

Доказів скасування чи відкликання вказаних податкових вимог сторонами не надано.

Крім того, податковим органом активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.03.2011 № 30821268 (а.с. 21)

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Пунктом 89.1.1. Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області в частині стягнення коштів з розрахункових відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 20267,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги розглянути справу в порядку скороченого провадження суд вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 1832 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Тобто, в даному випадку застосування положень вказаної норми неможливе, оскільки відповідач, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради, самостійно визначило суму податкового зобовязання у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.04.2011 № 9002049203 (а.с.22-23).

Статтею 256 КАС України передбачено, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Тобто, вимоги про допещення рішення суду до негайного виконання у даному випадку також необґрунтовані.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради, до повного погашення суми податкового боргу у цій справі, а також про зобовязання банків, які обслуговують платника податку - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради, надавати інформацію про обсяг та обіг коштів, з вказівкою призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів, на всіх його рахунках, до повного погашення суми податкового боргу у цій справі суд також вважає необґрунтованими, так як розгляд питань щодо розкриття банківської таємниці не віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а накладення арешту на кошти можливе лише у якості забезпечення позову, а не як окрема позовна вимога.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне у задоволенні вищевказаних позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області задовольнити у частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради (код ЄДРПОУ 36338123), відкритих у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради, податковий борг з податку на додану вартість у сумі 20267,00 грн. (двадцять тисяч двісті шістдесят сім грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок 31119029700059, код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач ВДК у м. Ровеньки Луганської області, код 24046930.

У задоволенні решти позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива