Постанова № 16037684, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-2078/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметова О.В.

при секретарі: Вівдюк М.М.,

за участю:

позивач: не зявився

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідач: Борзенко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ленінської Межрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та зобовязання утриматися від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2011 року до Луганського окруж?ного адміністративного суду? надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 липня 2010 року, як засновник та власник ПП «ВКФ «Лугсервіс», прийняв рішення щодо припинення юридичної особи. 02 серпня 2010 року господарським судом Луганської області було порушено справу про банкрутство підприємства. 09 грудня 2010 року ухвалою господарського суду Луганської області ліквідаційну процедуру ПП «ВКФ «Лугсервіс» було припинено та підприємство ліквідовано. В січні 2011 року почали дзвонити контрагенти з питання проведення перевірок податковими органами за місцем їх знаходження і повідомили, що на підставі акту перевірки від 13.08.2010 року №1702/НОМЕР_1 Ленінською МДПІ у м. Луганську всі угоди, вчинені мною з контрагентами в квітні, травні і червні 2010 року визнані нікчемними. Таким чином стало відомо, що 13 серпня 2010 року головним державним податковим інспектором Кам'янобродського відділення Ленінської МДПІ у м. Луганську Палєєвим С.В. проведено документальну невиїзну перевірку ПП «ВКФ «Лугсервис» та складено акт від 13.08.2010 року №1702/НОМЕР_1 з питань підтвердження відомостей отриманих за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів із покупцями по декларації за квітень , травень, червень 2010 року. У акті від 13.08.2010 року №1702/НОМЕР_1 зазначено, що «в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено, що по підприємству ПП «ВКФ «Лугсервіс» не надані декларації з ПДВ за квітень, травень і червень 2010 року. Декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року та додаток до неї К1/1 не надана, основні фонди у ПП «ВКФ «Лугсервіс» відсутні. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутні». Щодо чисельності працюючих зазначено, що відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2 кварталі 2010 року складала 1 чоловік, який не міг здійснити обсяг задекларованих робіт. З наведеного у акті ревізор робить висновок, що враховуючи що у ПП «ВКФ «Лугсервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частин 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеними підприємствами, якими було сформовано податкові зобов'язання перевіряємого підприємства у квітні, травні, червні 2010 року, є нікчемними.

Позивач вважає, що такий висновок Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо нікчемності угод з вищезазначеними суб'єктами господарювання є неправомірним та таким, що не відповідає чинному законодавству України, чим порушені права та інтереси позивача, оскільки відповідачем проігноровано та не враховано наявність у засобів зв'язку (телефону), комп'ютеру, принтеру, копіювальної техніки, можливість доступу до інтернету, відкриті у банківських установах рахунки тощо, тобто той факт, що всі ці засоби є засобами здійснення особисто фінансово-господарської діяльності взагалі, й зокрема в період квітня, травня і червня 2010 року. Тобто твердження відповідача, що одна особа в підприємстві, не могла здійснити обсяг робіт, задекларованих у деклараціях з ПДВ за квітень, травень і червень 2010 року є безпідставними.

Крім того, відповідно до п.п. 2.3.2. п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.08.2005 року за номером 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки різного роду висновків щодо дій суб'єкта господарювання. Це свідчить про необґрунтованість стверджень про нікчемність правочинів, заниження об'єкту оподаткування, невиконання зобов'язань. Відповідач у акті перевірки не дослідивши жодного договору та документу, що підтверджують виконання цих договорів і не навівши жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності угод ПП «ВКФ «Лугсервіс» з вищезазначеними субєктами господарювання у квітні, травні та червні 2010 року, протиправно зробив такий висновок у акті від 13.08.2010 року №1702/16/35901576, чим порушив мої права та інтереси.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що При перевірці податковий орган не повідомляв ПП «ВКФ «Лугсервис» у порядку, встановленому ст. 11-1 Законом України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» про перевірку і перевірка проведена без дослідження документообігу, грошових і товарних потоків, без дослідження інших ознак, які засвідчують вчинення цих правочинів. Але, із аналізу чинного цивільного та господарського законодавства можна дійти висновку про те, щоб визнати нечинними правочини необхідний комплекс доказів, зокрема дослідження документообігу ПП «ВКФ «Лугсервіс». Вивченням же акту №1702/НОМЕР_1 від 13.08.2010 року встановлено, що податковим органом дослідження документообігу не здійснювалося. Тобто взагалі не здійснювалось дослідження договорів, пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарі, додатків до них, не здійснювався аналіз істотних та інших умов договорі відповідно діючому законодавству. Не встановлювалось та не досліджувалось, чи маються додаткові угоди, зміни та доповнення до них, дотримання форми тощо. Відсутнє дослідження документів, які підтверджують виконання договорів або документів, наявність яких є обов'язковою згідно змісту договору, зокрема, актів приймання-передачі, специфікацій тощо. Фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів на виконання умов договорів, а саме: платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери і таке інше. Немаловажним у здійсненні висновку про нікчемність правочину може бути і дослідження руху товарів. Але таке дослідження у акті також відсутнє оскільки не проводилось. У п.12 указаного акту зазначено, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у інформаціях наявних у інспекції інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП» та система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Але із наявних доказів та і безпосередньо змісту зазначеного акту можна зробити висновок, що ці дані штучно та безпідставно були створені податковим органом, чим порушені права та інтереси ПП «ВКФ «Лугсервіс». Так, у акті безпідставно указано про не надання декларацій по ПДВ за квітень, травень та червень 2010 року. Отже, фактично декларації з ПДВ за квітень, травень та червень 2010 року ПП «ВКФ «Лугсервівс» були подані до Ленінської МДПІ у м. Луганську у передбачені законом строки. Причому, як вбачається зі змісту акту, вони були використані при його складанні, але ніяких повідомлень про причини неприйняття поданих декларацій Позивачу від податкового органу не надходило. У акті на 5-й сторінці зазначається, що був направлений запит за юридичною адресою підприємства та указується адреса: м. Луганськ, вул. Звейнека, 33. Проте, згідно установчих документів ПП «ВКВ «Лугсервіс» було зареєстровано та фактично знаходилось за адресою: м. Луганськ, вул. Вєдєніна, 33, і по вулиці Звейнека ніколи не знаходилось. Отже цей факт засвідчує про неправомірність перевірки та неправомірність визнання нечинними угод, виконаних підприємством за квітень, травень та червень 2010 року і неправомірність посилання на відсутність підприємства за адресою, за котрою воно згідно установчих документів не повинно було знаходитись. Вочевидь, податковий орган зазначаючи у акті перевірки адресу ПП «ВКФ «Лугсервіс», за якою воно не могло знаходитьсь та не повідомляючи ОСОБА_3 про здійснення вище зазначеної перевірки, роблячи у акті безпідставні висновки та припущення без доказів, порушило його права та інтереси як засновника і директора, внаслідок чого ОСОБА_3 був позбавлений права знайомитися з чим актом, надавати пояснення, своєчасно, у разі не згоди з актом, чи порушенням його прав оскаржувати дії ДШ як в апеляційному так і в судовому порядку. Одним з таких безпідставних висновків є посилання на те, що згідно до частин 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, угоди з підприємствами, якими було сформовано податкові зобов'язання ПП «ВКФ «Лугсервіс» у квітні, травні, червні 2010 року, є нікчемними. Такий висновок Ленінської МДПІ у м. Луганську не відповідає чинному законодавству України. Отже, з огляду на викладене Відповідач у акті перевірки не дослідивши жодного договору та документу, що підтверджують виконання цих договорів і не навівши жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності угод ПП «ВКФ «Лугсервіс» з субєктами господарювання у квітні, травні та червні 2010 року, що перелічені у акті від 13.08.2010 року №1702/16/35901576, протиправно зробив такий висновок у цьому акті, чим порушив права та інтереси ОСОБА_3

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем оскаржується акт перевірки, який у розумінні ч.1 ст.17 КАС України не є рішенням, а тому не може бути предметом спору.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 був засновником та власником Приватного підприємства «ВКФ «Лугсервіс», яке знаходилося на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську та був платником ПДВ.

13 серпня 2010 року податковим органом Ленінською МДПІ у м. Луганську було складено акт невиїзної документальної перевірки ПП «ВКФ «Лугсервіс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобовязання за період квітень, травень, червень 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у інформації з наявних в інспекції інформаційних баз АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП» та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Також в акті перевірки зазначено, що декларації за квітень 2010 року, травень 2010 року, та червень 2010 року з ПДВ по підприємству не надано.

Висновок про наявність основних виробничих фондів податковий орган робить з того, що декларацію на прибуток за 1 півріччя 2010 року підприємство не надало, а до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року додаток К1/1 не надавався, зазначення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутні. Щодо чисельності працюючих, податкових орган виходить з довідки ТОВ «ФІЄСТА», яка ніяким чином не відноситься до позивача, про що зазначив представник відповідача у судовому засіданні.

Таким чином податковий орган дійшов до висновку про те, що у ПП «ВКФ «Лугсервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, не виконанні зобовязання зі сплати податкових зобовязань, згідно ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди з наведеними підприємствами, якими було сформовано податкові зобовязання у квітні, травні, червні 2010 року є нікчемними.

Предметом спору в даній справі є дії податкового органу, які виразилися у неприйнятті до відома фінансових результатів ПП «ВКФ «Лугсервіс»за деклараціями з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року, недотриманні вимог законодавства щодо проведення перевірок, що потягло за собою визнання нікчемними угод ПП «ВКФ «Лугсервіс» з субєктами господарювання, за якими виникли податкові зобовязання і податковий кредит у квітні, травні, червні 2010 року у підприємства.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У судовому засіданні встановлено, що до суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3, який в минулому (на час дій податкового органу щодо проведення перевірки) був засновником та керівником ПП «ВКФ «Лугсервіс».

Разом з тим, суд зазначає, що ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Оскільки засновником ПП «ВКФ «Лугсервіс» був ОСОБА_3, який вважає, що відповідачем порушено безпосередньо його права як колишнього керівника підприємства, суд приходить до висновку, що позивач має право звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» визначено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі Порядок), визначено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі Порядок №166).

Відповідно до п.7.1 Порядку №166 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Згідно з п.7.2 Порядку №166 зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до п.7.4 Порядку №166 документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець проведення невиїзної документальної перевірки у пряму залежність ставить від поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до п.1.42 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 27.05.2008 №355, який є обовязковий для виконання працівниками податкового органу, до платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, підрозділи органу ДПС вживають таких же заходів, як і при припиненні платників податків, за рішенням власників (засновників) чи уповноважених органів. З метою забезпечення своєчасного вжиття заходів із стягнення податкового боргу позапланова виїзна перевірка платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, в обовязковому порядку призначається органом ДПС, на обліку в якому перебуває такий платник, протягом місяця після одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків.

Таким чином, законодавцем всьановлено, що саме у разі порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, органами ДПС здійснюється позапланова виїзна перевірка, а не невиїзна документальна перевірка.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з п. 4.5 Порядку №166 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що податковий орган у разі невизнання податковї звітності як податкової декларації, відповідно до п.4.3 Порядку, повинна звернутися з письмовою пропозицією, що надсилається поштою з повідомленням про вручення, у строкі, достатні для платника податків до до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «ВКФ «Лугсервіс» 25.08.2010 року подало декларації з ПДВ за період квітень, травень, червень 2010 року. Ленінською МДПІ у м. Луганську листами №39724/28-521, №39726/28-521, №39728/28-521 від 25.08.2010 повідомило позивача про невизнання як податкові декларації податкові звітності за квітень, травень, червень 2010 року.

Тобто ці документи підтверджують, що позивачем не було подано до податкового органу податкові декларації з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року, а тому у Ленінської МДПІ у м. Луганську не було підстав для проведення документальної невиїзної перевірки пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Відповідно до п.п. 2.3.4. п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.08.2005 року за номером 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Незважаючи на це, у акті перевірки від 13.08.2010 року №1702/16/369011576 такі припущення і висновки Відповідачем неправомірно зроблені (указана адреса, начебто за якою направлялося запрошення - вул. Звейнека, 33, висновок, що ОСОБА_3 одноособово не міг здійснювати господарську діяльність, відсутність засобів для здійснення такої діяльності тощо).

Відповідно до п. 4.1. зазначеного Порядку до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки.

При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

Відповідно до п. 4.2. зазначеного Порядку Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, протягом 10-ти робочих днів).

Відповідно до п. 4.3. зазначеного Порядку підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок, у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Відповідно до п. 4.4. зазначеного Порядку у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють.

Податковий орган зазначаючи у акті перевірки адресу ПП «ВКФ «Лугсервіс», за якою воно не могло знаходитьсь та не повідомляючи ОСОБА_3 про здійснення вище зазначеної перевірки, роблячи у акті безпідставні висновки та припущення без доказів, порушило його права та інтереси як засновника і директора, внаслідок чого ОСОБА_3 був позбавлений права знайомитися з чим актом, надавати пояснення, своєчасно, у разі не згоди з актом, чи порушенням його прав оскаржувати дії ДПІ як в апеляційному так і в судовому порядку.

Відповідач не навів у акті перевірки жодного доказу в обґрунтування своєї правової позиції щодо нікчемності правочинів із зазначеними суб'єктами господарювання та не указав, у виявилось порушення та які дії свідчать про порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина; знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи; держави; Автономної Республіки Крим; територіальної громади; незаконне заволодіння ним.

Не є доказом припущення Відповідача про те, що оскільки чисельність працюючих в ПП «ВКФ «Лугсервіс» відповідно до довідки по формі 1ДФ у 2 кварталі 2010 року склала 1 чоловік, то ОСОБА_3 не міг здійснити обсяг задекларованих робіт. При цьому у акті не пояснюється, чому використовуються дані довідки 1 ДФ за другий квартал ТОВ «ТКК «Фієста» для аналізу чисельності працюючих у ПП «ВКФ «Лугсервіс» (сторінка 5 акту).

Суд вважає, що Відповідач необґрунтовано посилається на ч.і, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої визнання судом недійсним правочину, який учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не вимагається, оскільки Відповідачем не неправомірно застосовується положення ст.203 ЦК України, згідно якої підставою для визнання правочину недійсним є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину.

Відповідно до ч.і ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. І тільки вказана суперечність відповідно до ст.215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідачем у акті перевірки взагалі не досліджувалось жодного договору або іншого первинного документа та не доведено, яку саме вимогу закону було порушено при укладанні договорів із вищезазначеними суб'єктами господарювання збоку позивача.

Відповідач неправомірно застосовує положення ч.2 ст.215 ЦК України, яка передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і що у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а отже саме за таких обставин податковий орган має право визнати правочин недійсним.

Фактично ж, за приписами ст.215 ЦК України нікчемність правочину дозволяє сторонам, які уклали договір, без звернення до суду відмовитися від виконання правочину, а також без жодного доведення його недійсності вимагати від суду примусового вживання правових наслідків нікчемності правочину від іншої сторони.

За загальним правилом ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тлумачення такої категорії як «суперечність інтересам держави і суспільства» міститься у Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», зі змінами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України, розділ II Закону України «Про власність»), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу субєкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Отже, з огляду на викладене Відповідач у акті перевірки не дослідивши жодного договору та документу, що підтверджують виконання цих договорів і не навівши жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності угод ПП «ВКФ «Лугсервіс» з субєктами господарювання у квітні, травні та червні 2010 року, що перелічені у акті від 13.08.2010 року №1702/16/35901576, протиправно зробив такий висновок у цьому акті, чим порушив права та інтереси ОСОБА_3

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську, при проведенні документальної невиїзної перевірки було порушено порядок проведення перевірки, що виразилося у не повідомленні належним чином позивача про проведення документальної невиїзної перевірки, проведення перевірки без наявних податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року, первинних документів, які підтверджують правомірність нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту, а тому відповідач на припущеннях дійшов до висновку про нікчемність правових угод, укладених ПП «ВКФ «Лугсервіс» з 68 субєктами господарювання у період з квітня по червень 2010 року.

Твердження Відповідача, що відсутнє порушення прав діями інспекції, а обраний Позивачем спосіб захисту в цій справі не відповідає об'єкту порушеного права, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Частиною 1 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Таким чином з огляду на викладене можна дійти висновку, що юрисдикція адміністративного суду поширюється на правовідносини, що виникли у зв'язку із здійснення суб'єктом владних повноважень - Ленінською МДПІ у м. Луганську своїх владних управлінських функцій у вигляді вчинення нею неправомірних дій зі складання акту від 13.08.2010 року №1702/16/369011576 та неприйняття декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року.

Цей висновок підтверджується й приписами норми п.1 ч.2 ст.17 КАС України, згідно яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що здійснюючи перевірку ПП «ВКФ «Лугсервіс» та складаючи за її наслідками акт від 13.08.2010 року №1702/16/369011576 суб'єкт владних повноважень діяв не відповідно вимогам та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, упереджено, без дотримання рівності перед законом, навмисно допускаючи несправедливу дискримінацію, без урахування права особи на участь у здійсненні перевірки, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 17, 18, 69-71, 94 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Ленінської Межрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та зобовязання утриматися від вчинення дій задовольнити повністю.

Взнати неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо визнання нікчемними угод ПП «ВКФ «Лугресурс» код ЄДРПОУ 36901576 з суб'єктами господарювання, за якими виникли податкові зобов'язання і податковий кредит підприємства у квітні, травні та червні 2010 року і зобов'язати відповідача врахувати у поданій звітності ПП «ВКФ «Лугресурс» фінансові результати за деклараціями з ПДВ за квітень, травень і червень 2010 року.

Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську утриматись від вчинення певних дій, а саме, утриматись від використання неправомірного акту від 13.08.2010 року №1702/НОМЕР_1 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «ВКФ «Лугресурс» код ЄДРПОУ 36901576, з питання підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період квітень, травень, червень 2010 року» в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання-контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з наступними суб'єктами господарювання за квітень 2010 року:

- МПП «Корида» код 20741425; ТОВ «Хіндустан-Крим» код 23195845; ПП «Фірма «МГТ» код 20257864; ПП «Багатопрофільна фірма «Вінко» код 23079493; ТОВ «Нафто-Трейд» код 32812383; ТОВ «Лакхім» код 32280824; ТОВ «Плаза-Трейд» код 33906063; ДП з іноземними інвестиціями Компанія «Євро-Нафта- АЗС» код 31270972; ТОВ «Всесвіт» код 31313654; ТОВ «Ванда» код 20394320; ЗАТ «Насолода» код 31477332; Фермерське господарство «Максімус-1» код 34433392; ТОВ «СДС-Груп» код 35951694; ПП «Роникс» код 24658075; ТОВ «КН-Артеміда Ойл» код 34900226; ПП «Орлан Юг» код 36621377; ТОВ «Леон-Нафта» код 35037390; ТОВ «Паливна компанія «Серіол-Плюс» код 30599933; ТОВ «Торговий дім «Південьзахідсхід» код 35866211; ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» код 8215600; ТОВ «Рубіжанський трубний завод» код 32926466; ДП «Лисичанське спеціалізоване управління №10» код 36403726; ТОВ «С.В.В. Сервіс» код 33853284; ТОВ «Діна-Транс» код 25367150; ТОВ «Східенергомонтаж» код 33157815; Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 і.п.н. НОМЕР_2; Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 і.п.н. НОМЕР_3; ТОВ «Тетра» код 13382836; ТОВ Спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Лиснафтохім» код 25356784; ТОВ «Лайон» код 30952426; ПП «Доценко» код 32792451; ПП «Укрнафтатех С» код 33732241; ПП «Фірма «Ліра-2007» код 35389219; ТОВ «Контингент-79» код 36238650; Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 і.п.н. НОМЕР_4; Фізична особа-підприємець ОСОБА_10 і.п.н. НОМЕР_5; ТОВ «Ровеньківська нафтобаза-2004» код 32842161; ТОВ «Омега Автоплюс» код 36140060; ПП «Хімпостачальник» код 13395997; Приватне виробничо-комерційне підприємство «Метеор» код 31220104; ТОВ «Востоктарнс» код 32830890; ТОВ «Хімекселен» код 32895941; ТОВ «Мінеральна хімія» код 33622749; ТОВ «Кречет-2» код 33622781; ТОВ Налагоджування вентиляційних систем «Око» код 33622852; ТОВ «Сєвдонхімторг» код 34767537; ТОВ «Сєвдонхімпром» код 34767542; ПП «НВФ «Промресурс» код 34767605; ПП «Сєвєродонецькенергосервіс» код 35549096; ТОВ «Вояж-Трейд» код 35774503; ТОВ «Юляна» 36804161; Фізична особа-підприємецьОСОБА_11 і.п.н. НОМЕР_6; Фізична особа-підприємець ОСОБА_12 і.п.н. НОМЕР_7; Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 і.п.н. НОМЕР_8; Фізична особа-підприємець ОСОБА_14 і.п.н. НОМЕР_9; МПП «Лумпост» код 1028227; ПП «Східліспром» код 31995544; ТОВ «Ламікс» код 34449821; ТОВ «Лугастандарт» код 35487014; Фізична особа-підприємець ОСОБА_15 і.п.н. НОМЕР_10; ТОВ «Любава-Плюс» код 31995518; ТОВ «Охоронне агентство «Астра Плюс» код 32279452; ПП «Бронкс» код 34642070; ТОВ «Охоронне агентство «Ведмідь» код 35155537; ТОВ «Компанія СВК 2007» код 35156258; ТОВ «ВКФ «Ліга С» код 35487386; ТОВ «НК «Проміндустрія» код 36902124; Фізична особа-підприємець ОСОБА_16 і.п.н. НОМЕР_11; ВАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод» код 740599; ТОВ «Хімагросервіс-Миколаїв ЛТД» код 34437596; ТОВ «Вуглеремпроект» код 33312055; ТОВ «Старословянська нафтова група» код 36195015; Фізична особа-підприємець ОСОБА_17 і.п.н. НОМЕР_12; ТОВ «Агрофірма «Агросправа» код 33189962; ТОВ «ПММ Сервіс-І» код 36555294; ТОВ «Компанія «Галон» код 36988374; ТОВ «Петроль-І» код 34390490; ПП «Таврійські Нафтові регіони» код 34668958; ТОВ «Поліпласт-Україна» код 35839874; ТОВ «Ріа Трейд Груп» код 36630893; ТОВ «Хімпроект» код 30861198; ТОВ «Юркомцентр» код 32250229; ТОВ «Українська гірнича компанія» код 34352628; ТОВ «Асторг Плюс» код 35592665.

- за травень 2010 року, а саме з:

ТОВ «Хіндустан Крим» код 23195845; ПП «Багатопрофільна фірма «Вінко» код 23079493; ТОВ «Нафто-Трей» код 32812383; ТОВ «Агрофірма «Дзержинець» код 35294728; ТОВ «НВП Енергія» код 32448040; ТОВ «Плаза-Трейд» код 33906063; ДП з іноземними інвестиціями Компаня «Євро-Нафта АЗС» код 31270972; ТОВ «Всесвіт» код 31313654; ТОВ «Компанія «Паливні ресурси» код 36495762; ПП «Медпром Капітал» код 36607389; ТОВ «Ванда» код 20394320; ЗАТ «Насолода» код 31477332; ПП «Луч-97» код 24801437; ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» код 35537489; ПП «Ронікс» код 24658075; ТОВ «НК Артеміда Ойл» код 34900226; ТОВ «Інтеркарго» код 37020462; ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Запоріжавтобудхім» код 33610760; ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» код 8215600; ДП «Лисичанське спеціалізоване управління №10» код 36403726» ТОВ «Діна-Транс» код 25367150; ТОВ «Східенергомонтаж» код 33157815; Фермерське господарство ОСОБА_19 код 25362916; Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 і.п.н. НОМЕР_13; Фізична особа-підприємець ОСОБА_20 і.п.н. НОМЕР_2; ВАТ «Регенерат» код 13373004; ТОВ «Лайон» код 30952426; ПП «Ол-Транс» код 31805967; ПП «Доценко» код 32792451; ТОВ Торгівельно-виробнича фірма «Райзон» код 33090908; ПП «Укрнафтатех С» код 33732241; ПП «Строй Клуб Плюс» код 34672524; ПП «Фірма «Ліра - 2007» код 35389219; ТОВ «Контингент-79» код 36239650; ТОВ «Інтер-Інвест вугілля» код 32458462; ТОВ «Ровеньківська нафтобаза-2004» код 32842161; ТОВ «Омега Автоплюс» код 36140060; ТОВ «НВФ «Мрія-Нова Технологія» код 20166240; ПП «Омега-М» код 30319316; ТОВ «Востоктранс» код 32830890; ТОВ «Хімекселен» код 32895941; ПП «Ретон-М» код 33394143; ТОВ «Мінеральна хімія» код 33622749; ТОВ «Налагоджування вентиляційних систем «Око» код 33622852; ТОВ «Севдонхімторг» код 34767537; ПП «НВФ «Промресурс» код 34767605; ПП «Сєвєродонецькенергосервіс» код 35549096; ТОВ «Вояж-Трейд» код 35774503; ТОВ «Юляна» код 36804161; Фізична особа-підприємець ОСОБА_21 і.п.н. НОМЕР_14; Фізична особа-підприємець ОСОБА_22 і.п.н. НОМЕР_15; Фізична особа-підприємець ОСОБА_23 і.п.н. НОМЕР_16; ПП «ВВ-Плюс» код 35706585; ТОВ «Автоцентр-Бізон» код 34489796; Фізична особа-підприємець ОСОБА_24 і.п.н. НОМЕР_17; Фізична особа-підприємець ОСОБА_25 і.п.н. НОМЕР_18; Фізична особа-підприємець ОСОБА_26 і.п.н. НОМЕР_19; Публічне акціонерне товариство «Луганський ливорно-механічний завод» код 292824; ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бізнес Трейд» код 31376274; ТОВ «Агротехнологія» код 31531373; ПП «ВКФ «Лугпросервіс» код 33241278; ПП «Леол» код 36073754; Фізична особа-підприємець ОСОБА_27 і.п.н. НОМЕР_20; Фізична особа-підприємець ОСОБА_28 і.п.н. НОМЕР_6; Фізична особа-підприємець ОСОБА_29 і.п.н. НОМЕР_7; Фізична особа-підприємець ОСОБА_30 і.п.н. НОМЕР_21; Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 і.п.н. НОМЕР_8; Фізична особа-підприємець ОСОБА_14 і.п.н. НОМЕР_9; ПП «Схід Копі» код 31260016; ПП «Східліспром» код 31995544; ТОВ «Ламіс» код 3449821; ТОВ «Дистриб'юторська компанія «Дарц» код 35025249; ТОВ «Луганстандарт» код 35487014; Фізична особа-підприємець ОСОБА_31 і.п.н. НОМЕР_10; ДП «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» код 14314423; ПП «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» код 30877035; ТОВ «Охоронне агентство «Астра» код 31857198; ТОВ «Охоронне агентство «Астра Плюс» код 32279452; ПП «Бронкс» код 34642070; ТОВ «Охоронне агентство «Ведьмідь» код 35155537; ТОВ «Компанія «СВК 2007» код 35156258; ТОВ «ВКФ «Ліга С» код 35487386; Фізична особа-підприємець ОСОБА_32 і.п.н. НОМЕР_27; Фізична особа-підприємець ОСОБА_16 і.п.н. НОМЕР_11; ПП «Сонак» код34434820; Фізична особа-підприємець ОСОБА_33 і.п.н. НОМЕР_22; ТОВ «Міраж» код 32189631; ТОВ «Вуглеремпроект» код 33312055; ТОВ «Анастасія» код 32101049; ТОВ ПММ Сервіс-І» код 36555294; ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Гермес-Сервіс» код 33204435; ТОВ «Фірма «Гермес» код 30531786; ТОВ «Компанія «Галон» код 36988374; ПП «Таврійські нафтові регіони» код 3468958; ТОВ «Поліпласт-Україна» код 35839874; ТОВ «Юркомцентр» код 32250229; ВАТ «Укргазвидобуток» код 25635581; ВАТ «Державний ощадний банк України» код 32129; Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» код 39002; ВАТ «Укртранснафта» код 31570412.

- за червень 2010 року, а саме з:

- ТОВ «Хіндустан Крим» код 23195845; ТОВ «Атан-Крим» код 32085677; ТОВ «Гетьман» код 30831755; ПП «Багатопрофільна фірма «Вінко» код 23079493; ТОВ «Агрофірма «Дзержинець» код 35294728; ТОВ «Лакхім» код 32280824; ТОВ «Рекламно-виробнича компанія «Двигун торгівлі» код 33611261; ТОВ «НВП «Енергія» 32448040; ТОВ «Плаза-Трейд» код 33906063; ДП з іноземними інвестиціями «Компанія «Євро-Нафта-АЗС» код 31270972; ПП «Медпром Капітал» код 36607389; ВАТ «Слов'янський механічний завод» код 1412377; ТОВ «Ванда» код 20394320; ЗАТ «Насолода» код 31477332; ПП «Лексусс-1» код 34686228; ТОВ «Лексусс Ойл» код 36548617; Фізична особа-підприємець ОСОБА_34 і.п.н. НОМЕР_23; ПП «Луч-97» код 24801437; ТОВ «СДС-Гуп» код 35951694; ТОВ «НК-Артеміда Ойл» код 34900226; ТОВ «Альфа-Сервіс Груп» код 34547407; ТОВ «Радіотелекомзв'язоксервіс» код 36097492; ПП «Капіталінвестгруп» 36983884; ЗАТ «Лисичанськспецбуд» код 3385911; ТОВ «Луганськвода» код 3554719; ДП «Лисичанське спеціалізоване управління №10» код 36403726; Фізична особа-підприємець ОСОБА_35 і.п.н. НОМЕР_2; ТОВ «Тетра» код 13382836; ТОВ Спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Лиснафтохім» код 25356784; ПП «Строй-Клуб Плюс» код 34672524; ПП «Фірма «Ліра-2007» код 35389219; ТОВ «Контингент-97» код 36238650; ТОВ «Ровеньківська нафтобаза-2004» код 32842161; ТОВ «Омега Автоплюс» код 36140060; Приватне виробничо-комерційне підприємство «Метеор» код 31220104; ТОВ «Теплоспецкомплект» код 32396108; ТОВ «Укртеплоізоляція» код 32396108; ТОВ «Хімекселен» код 32895941; ПП «Ретон-М» код 33394143; ТОВ «Севдонхімторг» код 34767537: ІІП «НВФ «Промтехресурс» код 34767605; ПП «Сєвєродонецькенергосервіс» код 35549096; ТОВ «Вояж-Трейд» код 35774503; Фізична особа-підприємець ОСОБА_21 і.п.н. НОМЕР_14; Фізична особа-підприємець і.п.н. ОСОБА_22 і.п.н. НОМЕР_15; Фізична особа-підприємець ОСОБА_23 і.п.н. НОМЕР_16; ПП «ВВ-Плюс» код 35706585; Фізична особа-підприємець ОСОБА_25 і.п.н. НОМЕР_18; Фізична особа-підприємець ОСОБА_26 і.п.н. НОМЕР_19; Фізична особа-підприємець ОСОБА_36 і.п.н. НОМЕР_24; ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бізнес-Трейд» код 31376274; ПП «Леол» код 360737554; Фізична особа-підприємець ОСОБА_37 і.п.н. НОМЕР_20; Фізична особа-підприємець ОСОБА_28 і.п.н. НОМЕР_6; Фізична особа-підприємець ОСОБА_12 і.п.н. НОМЕР_7; Фізична особа-підприємець ОСОБА_14 і.п.н. НОМЕР_9; Фізична особа-підприємець ОСОБА_38 і.п.н. НОМЕР_25; ТОВ «Торговий дім «Донбас» код 24049086; ЗАТ «Інтернет-Сервіс» код 25357186; ТОВ «Гудвіл» код 30761070; ПП «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» код 30877035; ТОВ «Охоронне агентство «Астра» код 31857198; ТОВ «Торговий дім «Презенс» код 32201999; ТОВ «Компанія «СВК 2007» код 35156258; Фізична особа-підприємець ОСОБА_32 і.п.н. НОМЕР_26; Фізична особа-підприємець ОСОБА_16 і.п.н. НОМЕР_11; ПП «Сонак» код 34434820; ПП «Ресурс Трейд Ойл» код 36120882; ТОВ «Інтеграл» код 34451102; ПП «Кременчук-Нафтотранссервіс» код 36865271; ТОВ «Анастасія» код 32101049; ТОВ «ПММ Сервіс-І» код 36555294; ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Гермес-Сервіс» код 33204435; ТОВ «Фірма «Гермес» код 30531786; ТОВ «Компанія «Галон» код 36988374ТОВ «Сенс Плюс» код 33676470; ПП «Таврійські нафтові регіони» код 34668958; ТОВ «Хімпроект» 30861198; ТОВ «Юркомцентр» код 32250229; Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» код 33308489; ТОВ «Центр меблевого виробництва «Індустрі-Крим» код 34511302.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 квітня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова