Постанова № 16037660, 31.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №3.7.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2011 року Справа № 2а-2967/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1, дов. б/н від 01.04.2011

від відповідача та ІІІ особиОСОБА_2, дов. № 41/1-8-170 від 24.02.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" до Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Луганській області про визнання незаконним та скасування наказу № 45 від 09.03.2011 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 473202 для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" до Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення згідно наказу № 32 від 09.03.2011 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 473202 для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" здійснює свою господарську діяльність на підставі ліцензії серія АВ № 473202, виданої 29.04.2009 Головавтотрансінспекцією на провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

У березні 2011 року комісією у складі працівників Територіального управління Головавтотрансінспекції у Луганській області було проведено позапланову перевірку діяльності ліцензіата з питань додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки складено акт № 33 від 03.03.2011, у якому зазначено, що при проведені перевірки комісією виявлено порушення вимог п. 2.3.4, 2.3.6, 2.3.8, 2.3.11, 2.3.14 та 2.4.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». Крім того, 03.03.2011 представниками територіального управління Головавтотрансінспекції складено Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» № 33/1 від 03.03.2011, та Акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов № 33/2 від 03.03.2011. На підставі вищезазначених актів перевірки № 33/1, 33/2 від 03.03.2011 Головною Державною інспекцією на автомобільному транспорті винесено Наказ № 45 від 09 березня 2011 року про анулювання ліцензії ТОВ "Бус-Авто" серія АВ № 473202 від 29.04.2009.

Позивач вважає вказане рішення незаконним у звязку з тим, що ліцензіатом Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", не порушувались. Розділом 2 Ліцензійних умов визначений перелік організаційних вимог, що мають дотримуватися ліцензіатами, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами. До таких, зокрема, відносяться п. 2.3.4, 2.3.6, 2.3.8, 2.3.11, 2.3.14 та 2.4.2 Ліцензійних умов. За змістом статей 22, 23, 25-27 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено мету проведення технічного обслуговування, основні вимоги до суб'єктів господарювання, що здійснюють технічне обслуговування, порядок контролю технічного стану транспортних засобів, особливості договору про технічне обслуговування та ремонту транспортних засобів та інш. На виконання зазначених положень до штату підприємства зараховано три механіка, які мають відповідну кваліфікацію та забезпечують огляд транспортних засобів перед та після рейсу. Посилання відповідача на те, що було виявлено 4 транспортні засоби з технічними несправностями є спірними, оскільки в акті не відображено, які саме (марка транспортного засобу, держ. номер) транспортні засоби були з технічними несправностями. Стосовно порушення вимог п. 2.3.8 Ліцензійних умов зазначив, що вказане порушення позивачем також не допускалось, жодного переконливого доказу, чи то пояснення самих водіів, чи то фіксації самого порушення, чи будь- якого іншого доказу не було долучені до акту перевірки. За таких обставин, позивач вважає, що висновки комісії є надуманими, та не відповідають дійсності. Крім того, вказав, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гараж на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони. Власники транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками. Враховуючи положення цієї статті та відповідно 2.3.14 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ліцензіат належним чином забезпечив зберігання транспортних засобів. Позивач надав відповідачу 24 договори на стоянку транспортних засобів у неробочий час і твердження відповідача, про те,що ліцензіат не забезпечив зберігання транспортних засобів є хибними.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення згідно наказу № 32 від 09.03.2011 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 473202 для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

У подальшому позивачем уточнено позовні вимоги, а саме зазначено, що у позовній заяві помилково було зазначено номер оскаржуваного наказу Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті 32, у той час як фактично ним оскаржується наказ № 45, а 32 є порядковим номером ТОВ «Бус-Авто» у додатку до наказу № 45 від 09.03.2011, у звязку з чим позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення згідно наказу № 45 від 09.03.2011 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 473202 для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що 24.02.2011 на адресу територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області із центрального апарату Головавтотрансінспекції надійшов лист № 41/2-6-174п про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "Бус-Авто" з вимогою провести позапланову перевірку додержання Ліцензійних умов господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт" підприємства "Бус-Авто". Відповідно до пункту 2.8. Положення - позапланові перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться органами контролю на підставах, визначених Законами України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Під час проведення перевірки було встановлено та задокументовано, що ліцензіатом не забезпечується виконання ліцензійних умов, а саме: ліцензіатом частково забезпечено перевірку технічного стану. При проведенні перевірки інспекторами ДАІ ВАТІ з обслуговування м.Луганська оглянуті транспортні засоби після огляду їх механіком та виявлено 4 транспортні засоби з технічними несправностями (на водіїв та механіка складено адміністративні протоколи ). В порушення вимог статті 21 Закону України „Про автомобільний транспорт" Ліцензіат не забезпечив зберігання транспортних засобів в ніч з 27.02.2011 на 28.02.2011 на території ТОВ «Лугавтотранс» у кількості 43 транспортних засобів. Транспортні засоби, які не виїхали на маршрут, зберігаються у невстановленому місці. Надані договори на зберігання транспортних засобів не відповідають вимогам діючого законодавства. Автомобілі зберігаються за адресами приватних помешкань. Відповідно до Положення неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов вважається допуск до здійснення робіт із забезпечення проведення перевірки технічного стану, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам Ліцензійних умов; невиконання вимог щодо зберігання автотранспортних засобів поза межами житлових зон у спеціально пристосованих для цього місцях з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про автомобільний транспорт". На підставі вищевикладеного, представник відповідача та третьої особи заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" (ідентифікаційний код 36323824) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.2009 за № 13821020000015989 (а.с. 23-38)

ТОВ "Бус-Авто" у спірний період здійснювало надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами на підставі ліцензії АВ № 473202, виданої 28.04.2009 зі строком дії з 29.04.2009 до 28.04.2014 (а.с. 22).

Під час розгляду справи встановлено, що у період з 28 лютого по 03 березня 2011 року на підставі наказу № 37 від 25.02.2011 Територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області та посвідчення на проведення позапланової перевірки проведено позапланову перевірку ТОВ "Бус-Авто" з питань додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 57-60), за результатами якої складено акт № 33 від 03.03.2011 (а.с. 10-17), та який став підставою для складання Акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» № 33/1 від 03.03.2011 (а.с. 18-19) та Акту про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов № 33/2 від 03.03.2011 (а.с. 20-21).

На підставі вищезазначених актів перевірки № 33/1, 33/2 від 03.03.2011 Головною Державною інспекцією на автомобільному транспорті винесено Наказ № 45 від 09 березня 2011 року про анулювання ліцензії ТОВ "Бус-Авто" серія АВ № 473202 від 29.04.2009. (а.с. 8-9)

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000 (далі Закон № 1775) підставами для анулювання ліцензії є, зокрема, акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, а також акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Таким чином, з метою встановлення правомірності винесення оскаржуваного наказу в частині анулювання ліцензії ТОВ "Бус-Авто" необхідно встановити правомірність складання Акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» № 33/1 від 03.03.2011 та Акту про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов № 33/2 від 03.03.2011.

Так, в Акті про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» № 33/1 від 03.03.2011 у якості встановлених порушень зазначено, що ліцензіатом частково забезпечено перевірку технічного стану, при проведенні перевірки інспекторами ДАІ ВАТІ з обслуговування м. Луганська оглянуті транспортні засоби після огляду їх механіком та виявлено 4 транспортні засоби з технічними несправностями, на водіїв та механіка складено протоколи про адміністративні правопорушення. Комісією встановлено, що ліцензіат не забезпечив підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, а саме: особа що відповідає за технічний стан та експлуатацію автотранспортних засобів ОСОБА_4 не пройшов підвищення кваліфікації. Механіки та медпрацівники підприємства не забезпечують проведення післярейсових оглядів транспортних засобів та водіїв. Ліцензіат не забезпечив зберігання транспортних засобів в ніч з 27.02.2011 на 28.02.2011 на території ТОВ „Лугавтотранс" 43 транспортні засоби на стоянці були відсутні.

Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 2 липня 2010 року № 429 затверджено „Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2010 року за № 561/17856. (далі Положення)

Вказаним Положенням передбачено випадки, які свідчать про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, серед яких зазначено:

- допуск до здійснення робіт із забезпечення проведення перевірки технічного стану, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам Ліцензійних умов (п. 7.7.2);

- відсутність договору на отримання послуг з проведення технічного обслуговування, та (або) ремонту автотранспортних засобів, та (або) перевірки технічного стану автотранспортних засобів, та (або) забезпечення проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, та (або) місця зберігання автотранспортних засобів чи незабезпечення ліцензіатом отримання цих послуг відповідно до укладених договорів (для ліцензіатів, які не мають власної або орендованої матеріально-технічної бази та штатних спеціалістів) (п. 7.7.3);

- невиконання вимог щодо зберігання автотранспортних засобів поза межами житлових зон у спеціально пристосованих для цього місцях з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про автомобільний транспорт" (п. 7.7.4).

Під час розгляду справи представником позивача надано суду дорожні листи ТОВ "Бус-Авто" за перевіряє мий період (а.с. 97 120), з яких вбачається, що позивачем забезпечено проведення передрейсового та післярейсового огляду медичним працівником водіїв та огляд механіком транспортних засобів. У наданих представником відповідача дорожніх листах ТОВ "Бус-Авто" (а.с. 75 80) дійсно відсутні відмітки лікаря та механіка про проведення післярейсового огляду медичним працівником водіїв та огляд механіком транспортних засобів (6 дорожніх листів за 28.02.2011). При цьому судом досліджено післярейсовий журнал механіка за 28 лютого 2011 року, у якому є записи про післярейсовий огляд механіком зокрема і всіх тих транспортних засобів, у дорожніх листах яких, наданих представником відповідача, відсутні відмітки механіка. (а.с. 146-153)

Згідно пояснень представника позивача надані відповідачем дорожні листи було вилучено перевіряючими 28.02.2011 одразу після закінчення водіями робочої зміни, у звязку з чим огляд транспортних засобів механіком та огляд водіїв медпрацівником здійснювались за відсутністю дорожніх листів.

Оглядом табелю обліку використання робочого часу за січень 2011 року (а.с. 74), лютий та березень 2011 року (а.с. 110-112) встановлено, що у ТОВ "Бус-Авто" працює три медпрацівника та 3 механіки, робота яких організована позмінно, що забезпечує присутність відповідного спеціаліста протягом всього часу роботи водіїв.

Наявність у штаті ТОВ "Бус-Авто" трьох медичних працівників, які мають відповідну кваліфікацію, підтверджено наказами про прийняття вказаних осіб на посади медпрацівників та свідоцтвами про право проведення передрейсових (післярейслвих) медичних оглядів водіїв транспортних засобів. (а.с. 121-129)

Що стосується пояснень медпрацівника ТОВ "Бус-Авто" ОСОБА_5, то вказане пояснення свідчить лише про те, що ОСОБА_5 на час проведення відповідачем перевірки працював у першу зміну забезпечуючи проведення передрейсових оглядів водіїв. У вказаному поясненні відсутні посилання та те, що медичні працівники ТОВ "Бус-Авто" працюють лише у першу зміну. (а.с. 81)

Позивачем надано суду Журнал щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв та журнал післярейсового медичних оглядів, з яких вбачається, що позивачем забезпечено проведення зазначених медичних оглядів водіїв на початку зміни та після її закінчення. (а.с. 154-169)

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2.1.21 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний забезпечити проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв шляхом забезпечення дотримання Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 № 124/345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за № 435/4656, з проведенням таких медичних оглядів в спеціально відведеному для цього приміщенні.

Згідно пункту 5.1. Положення “Про медичний огляд кандидатів у водії та водії транспортних засобів”, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ № 124/345 від 05 червня 2000 року щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів підприємств, установ та організацій до їх виїзду на зміну. Що стосується післярейсового медичного огляду, то він є обов'язковим у разі виявлення ознак хвороби протягом зміни.

В штаті ТОВ "Бус-Авто" працює чотири механіки, а саме ОСОБА_4 (наказ про прийняття на роботу № 96 від 28.02.2011), ОСОБА_6 (наказ № 23-к від 14.01.2011), ОСОБА_7 (наказ № 307-к від 10.08.2010) та ОСОБА_8 (наказ № 90-к від 25.02.2011) які мають відповідну кваліфікацію, що підтверджено свідоцтвами про проходження навчання та підвищення кваліфікації. (а.с. 130-137).

Посилання відповідача на те, що особа що відповідає за технічний стан та експлуатацію автотранспортних засобів ОСОБА_4 не пройшов підвищення кваліфікації не відповідає дійсності, так як позивачем надано до суду свідоцтво № 0037 від 09.02.2011 про проходження ОСОБА_4 навчання у ТОВ «Автовіраж» зі спеціальної підготовки, що дає право здійснювати випуск рухомого складу на лінію. (а.с. 131)

Відповідачем надано до суду протоколи про адміністративні правопорушення, складені 28.02.2011 у відношенні водіїв та механіка ТОВ "Бус-Авто" (а.с. 69-73) Однак, встановлені порушення є незначними (наприклад номерний знак освітлювався світло діодами), не могли призвести до спричинення шкоди життю та здоровю пасажирів та були усунені водіями одразу після їх виявлення, про що зазначено у протоколах.

Пунктом 2.3.14 Ліцензійних умов передбачено, що ліцензіат повинен забезпечити зберігання автотранспортних засобів відповідно до положень статті 21 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 21 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.

Позивачем надано суду договід оренди від 2911.2010, укладений між ТОВ «Лугавтотранс» (орендодавець) та ТОВ "Бус-Авто" (орендар), предметом якого є оренда території для відстоя транспортних засобів (а.с. 179). Саме на території ТОВ «Лугавтотранс» відповідачем і здійснено 28.02.2011 перевірку збереження транспортних засобів. Однак, позивачем надано суду й інші договори зберігання транспортних засобів на приватних автостоянках. (а.с. 82-84). Наявність вказаних договорів не оспорюється відповідачем.

Посилання представника відповідача на те, що вказані договори не відповідають діючому законодавству суд до уваги не приймає, так як статтею 21 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено лише обовязок ліцензіата забезпечувати зберігання транспортних засобів у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони. Тобто, інші вимоги до стоянки транспортних засобів вказаною нормою не передбачені.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що під час перевірки і були виявлені окремі недоліки в організації роботи ТОВ "Бус-Авто, однак, виявлені порушення є незначними та не відповідають критеріям пункту 7.7 Положення, як такі, що свідчать про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов.

Самостійною підставою для анулювання ліцензії згідно ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

Як вже зазначалось раніше працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області 03.03.2011 складено акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов № 33/2, у якому вказано, що ТОВ "Бус-Авто" повторно допустив порушення режиму праці та відпочинку водіїв, водії підприємства фактично працюють понад 10 годин за робочу зміну. Також зазначено, що аналогічне порушення Ліцензійних умов зафіксовано в акті позапланової перевірки № 185 від 06.08.2010. (а.с. 20-21)

Згідно акту позапланової перевірки № 185 від 06.08.2010 встановлено порушення режиму роботи водієм ОСОБА_9 на маршруті № 133 та ОСОБА_3 на маршруті № 197. (а.с. 216-219)

Відповідачем також надано постанови про застосування до ТОВ "Бус-Авто" фінансових санкцій від 14 грудня 2010 року № 118863 та № 11886, якими до ТОВ "Бус-Авто" застосовано санкції у вигляді штрафу за порушення режиму праці та відпочинку водіями транспортних засобів на підставі абзацу 7 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». (а.с. 63-64)

Відповідно до пункту 7.2 Акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов складається на підставі акта перевірки за формою, наведеною у додатку 4. Повторним порушенням уважається вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного порушення Ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення.

Тобто, обовязковою умовою складання акту про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов виявлення аналогічного порушення після застосування за таке ж порушення санкцій.

При цьому доказів застосування санкцій за порушення ТОВ "Бус-Авто" режиму праці та відпочинку водіїв на підставі акту позапланової перевірки № 185 від 06.08.2010 відповідачем не надано. Згідно пояснень представника відповідача на підставі акту перевірки № 185 від 06.08.2010 ТОВ «Бус-Авто» було видано розпорядження про усунення порушень, інші рішення, у тому числі і щодо застосування санкцій не приймались.

Під час проведення перевірки у період часу з 28 лютого по 3 березня 2011 року фактів порушення позивачем режиму праці та відпочинку водіїв не виявлено, у звязку з чим у відповідача були відсутні підстави для складання акту акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов № 33/2 від 03.03.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність висновків щодо складання Акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» № 33/1 від 03.03.2011 та Акту про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов № 33/2 від 03.03.2011, та, у звязку з цим, і правомірності прийнятого ним рішення про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" ліцензії серії АВ № 473202 для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а тому, викладені у позовній заяві доводи позивача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 31.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.06.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті м. Києва № 45 від 9 березня 2011 року в частині анулювання ліцензії серії АВ № 473202, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" для надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Авто" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01 червня 2011 року.

СуддяТ.В. Смішлива