Постанова № 16037606, 17.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2011 року Справа № 2а-2507/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Захарової О.В.

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 28.03.2011 №17)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 №9/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій неправомірними, визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в якому просить визнати дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську щодо анулювання реєстрації TOB «Транс - Вей» як платника податку на додану вартість неправомірними; визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 19.03.11р. №1059, яким було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Транс - Вей»; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» (код ЄДРПОУ 36189001, індивідуальний податковий номер 361890012337, свідоцтво платника ПДВ №100147745 від 28.10.2008).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням ДПІ від 19.03.2011 №1059 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Транс - Вей» у зв'язку із «поданням декларації з ПДВ протягом останніх 12 місяців, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту». Також в даному рішенні фахівцями ДПІ зроблено висновок про те, що TOB «Транс - Вей» ніби то протягом періоду із лютого 2010 року по січень 2011 року подавало податкові декларації з податку на додану вартість з показниками оподаткованих операцій 0 (нуль) гривень.

Позивач вважає такі висновки ДПІ безпідставними, а рішення від 19.03.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України, обмежує законні права та інтереси позивача.

Висновки ДПІ щодо відсутності у TOB «Транс - Вей» оподатковуємих операцій останні 12 календарних місяців, а також і те, що податкова звітність із податку на додану вартість надається із показниками 0 (нуль) гривень, не відповідає дійсності. Так, з податкової декларації за лютий 2010 рік вбачається, що обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» складає 99438 грн., ПДВ - 19887 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за березень 2010 року складає 152692 грн., ПДВ - 30538 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за квітень 2010 року складає 88825 грн., ПДВ - 17765 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за травень 2010 року складає 313994 грн., ПДВ - 62799 грн. Обсяг операцій на митній території України, які (оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за червень 2010 року складає 343936 грн., ПДВ - 68787 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за липень 2010 року складає 423436 грн., ПДВ - 84687 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за серпень 2010 року складає 473705 грн., ПДВ - 94741 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB Транс - Вей» за вересень 2010 року складає 281007 грн., ПДВ - 56201 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за жовтень 2010 року складає 159260 грн., ПДВ - 31852 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за листопад 2010 року складає 259169 грн., ПДВ - 51834 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за грудень 2010 року складає 361256 грн., ПДВ - 72251 грн. Обсяг операцій на митній території України, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, у TOB «Транс - Вей» за січень 2011 року складає 347331 грн., ПДВ -69466 грн.

Всі податкові декларації були прийняті фахівцями ДПІ, жодна з них не була «не визнана, як податкова звітність» або прийнята «до відома».

Позивач вважає висновки ДПІ, викладені в рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Транс - Вей» незаконними та такими, що суперечать обставинам справи. Зазначає, що TOB «Транс - Вей» є добросовісним платником податків, не ухиляється від їх сплати. Анулювання реєстрації платника ПДВ TOB «Транс - Вей» призведе до зупинення діяльності підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що підприємство TOB «Транс-Вей» віднесено до переліку «транзитерів» за грудень 2010 року згідно алгоритму затвердженого розпорядженням ДПА України від 24.02.2011 №48-p «Про відпрацювання підприємств». На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 262-р від 06.02.2008 «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» видано та затверджено наказ ДПА України №266 від 18.04.2008, згідно вимог якого підприємство TOB «Транс-Вей» віднесено до субєктів підприємницької діяльності 2 категорії. На виконання вимог відпрацювання ризикових підприємств проведено дослідження та аналіз звітності підприємств-покупців ПАТ "ПБК "Славутич" (00377511), ДП "ФМ "Ложістік" (20071893), TOB "Трансмашсервіс" (36276125), в результаті чого податковим органом встановлено відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, відслідкувати рух товарів (послуг) неможливо, оскільки податковий кредит по ланцюгам постачання сформовано від «податкових ям», податковий кредит та зобов'язання яких не задекларовано. Враховуючи те, що у TOB «Транс-Вей» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, то операції TOB «Транс-Вей» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначена інформація свідчить про відсутність факту реалізації TOB «Транс-Вей» (п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України), яким визначено: «особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту» та наявність безтоварних операцій по контрагентах-покупцях, про що складено акт від 17.03.2011 №104/23/36189001 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки суб'єкта господарювання TOB «Транс-Вей».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.09.2008, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснено запис за номером №1 382 102 0000 015508 (а.с. 7).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 01.10.2008 за №6015 (а.с. 9).

Платником податку на додану вартість підприємство було зареєстроване 28.10.2008, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100147745 (а.с. 10).

19 березня 2011 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську прийнято рішення №1059 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вей» (а.с. 68-69).

Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як зазначено в оскаржуваному рішенні, стало подання платником податку декларацій з податку на додану вартість протягом останніх 12 місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту, та має за останні 12 місяців обсяги оподаткованих операцій 0,00 (нуль) гривень. При прийнятті рішення відповідач керується абз. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Датою анулювання реєстрації відповідно до прийнятого рішення є 19.03.2011 (а.с. 68-69).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався субєкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади щодо анулювання свідоцтва реєстрації осіб як платників податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України № 2755VІВР від 12.12.2010 (надалі Податковий кодекс України).

Підпунктом «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту.

Відповідно до розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно-правових актів Державною податковою службою України прийнятий Наказ N978, 22.12.2010 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (Форми № 1-ПДВ, 2-ПДВ, 2-РК, 2-РЖ, 3-ПДВ, 6-РПДВ, 6-РЖ, 1-РС, 2-РС, 3-РС, 6-РРС, 6-РЖС), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1400/18695 (надалі Положення).

Цим Положенням згідно п.2 Розділу 1 визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість;анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість; присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до п.5 Розділу 5 Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 1 цього розділу).

Пунктом 5.2. Розділу 5 Положення визначено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, серед інших, є: п.5.2.14. Акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - підпункт "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Відповідно до п.6.2. Розділу 6 Положення підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Таким чином, обовязок податкового органу щодо відновлення статусу платника податку на додану вартість прямо передбачений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 №978, а тому після набрання судовим рішенням, яким визнано нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, законної сили, податковий орган зобовязаний вчинити дії щодо відновлення позивача платником податку на додану вартість.

Як вбачається з наданих податковим органом оригіналів декларацій з податку на додану вартість за останні 12 місяців з лютого 2010 року по січень 2011 року включно, копії яких долучені до матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» у податковій звітності відображено обсяг операцій з іншими платниками податку за кожний місяць та задекларовано суми податку на додану вартість відповідно.

Довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 16.05.2011 Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську підтвердила відсутність заборгованості із сплати податків і зборів позивачем.

У судовому засіданні представником відповідача не надані обґрунтовані пояснення щодо прийняття оскаржуваного рішення з такої підстави як подання позивачем податкової звітності за останні 12 місяців з обсягом оподаткованих операцій 0,00 (нуль) гривень.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження своїх доводів щодо відсутності у TOB «Транс-Вей» необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що спростовує висновки про відсутність постачання/придбання товарів та наявність безтоварних операцій по контрагентах-покупцях.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Також суд вважає необхідним зазначити таке.

Порядок проведення процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено ст.184 Податкового кодексу України.

Пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України встановлено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Оскаржуване рішення прийнято комісією, яка створена розпорядженням ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 04.01.2011 №1, всупереч ст.184 Податкового кодексу України, тобто не відповідним органом податкової служби.

Порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість комісією, був передбачений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000 №79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 №208/4429, який втратив чинність 12.12.2010. Зазначене дає підстави для висновку, що рішення прийнято органом, у якого відсутні повноваження на прийняття такого рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладений на орган державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт правомірності прийнятого рішення, а отже, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправним з огляду на те, що відповідач діяв при неповному зясуванні обставин, та відсутності підстав для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську щодо анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей» як платника податку на додану вартість неправомірними.

Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 19 березня 2011 року №1059 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс - Вей», (код ЄДРПОУ 36189001, індивідуальний податковий номер 361890012337, свідоцтво платника податку на додану вартість від 28 жовтня 2008 року №100147745).

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено у повному обсязі та підписано 20 травня 2011 року.

СуддяО.В. Захарова