Постанова № 16037543, 05.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2011 року Справа № 2а-3798/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання Вівдюк М. М.,

За участю сторін:

представник позивача: не зявився ,

представник відповідача: Кучеров І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств про стягнення сум економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду від Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області надійшов позов, яким позивач просив стягнути з Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств суми економічних санкцій у розмірі 137047,14 грн. на підставі рішення від 27.04.2010 №139.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідача було встановлено порушення порядку формування, встановлення та застосування тарифів, а саме у період з 13.04.2010 по 19.04.2010 було завищено вартість послуги «надання в оренду торгівельних місць», які призвели до порушення ряду нормативно-правових актів. На підставі акту перевірки було прийнято рішення про стягнення економічних санкцій та штрафних санкцій з відповідача у розмірі 137047,14 грн.

Ухвалою суду від 07 червня 2010 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення у справі №2а-3583/10/1270 за адміністративним позовом Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №139 від 27 квітня 2010 року.

Ухвалою суду від 08 квітня 2011 року провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 по справі №2а-3583/10/1270, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №139 від 27 квітня 2010 року було відмовлено. Таким чином, судовим рішенням було встановлено правомірність нарахування економічних санкцій та штрафних санкцій.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 по справі №2а-4429/09/2670 було визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торгівельних обєктах, на рахунках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи», на підставі якої позивач прийняв рішення про застосування економічних санкцій. За таких підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з наступного..

Згідно із статтею 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Закон України «Про ціни та ціноутворення» поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, субєктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, субєктів господарювання обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення субєктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацом 1 п.6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної субєктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзацу першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обовязкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обовязкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необґрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі посвідчення від 14 квітня 2010 року №232, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області, відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови КМУ від 13.12.2000 №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та у звязку із зверненням голови Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Луганській області, на підставі згоди Міністерства економіки України від 08.04.2010 №200/6-24/2115 посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка у Дочірньому підприємстві «Центральний ринок міста Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств.

В ході зазначеної перевірки, серед іншого, було встановлено, що між ДП «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств та Виконавчим комітетом Луганської міської ради укладено Договір оренди земельної ділянки від 12.02.2003 серія ВАС №963650 за №4263, згідно якого ДП «Центральний ринок м. Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств прийняло в оренду земельну ділянку площею 3,2082га розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, 1, терміном до 23.01.2047 для розміщення будівель і споруд.

Відповідно до паспорту ринку, виданого Головою обласної Координаційної ради з питань організації та проведення атестації ринків Луганської обласної державної адміністрації, станом на 01.07.2004 площа земельної ділянки складає 3,2082 га, кількість обладнаних торговельних місць складає 2060, у тому числі кількість спеціалізованих торговельних місць з реалізації продовольчої групи товарів 969 місць, непродовольчої групи товарів - 1091 місць.

Відповідно до Договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 14.03.2006 серія ВСР №051897, площа земельної ділянки, яка передається в оренду ДП «Центральний ринок м. Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств складає 3,0025 га, розмір площі змінено на підставі технічної документації по інвентаризації земельної ділянки.

Відповідно до статистичної звітності №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарського продукції на них» станом на 01.01.2010 кількість торговельних місць складає 3178, у тому числі кількість спеціалізованих торговельних місць з реалізації сільськогосподарської продукції -485 місць, продовольчих товарів (без сільгосппродуктів) - 451 місце, непродовольчої групи товарів 2210 місць, свійських ті інших тварин 32 місця, що також підтверджується пояснювальною запискою до статистичної звітності №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарського продукції на них» станом на 01.01.2010 у розрізі торговельних місць по видам послуг станом на 01.01.10.

ДП «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств надає в оренду торговельні комплекси. Надання платних послуг з оренди торгових площ субєктам підприємницької діяльності здійснюється на підставі укладених договорів, про що не заперечував представник відповідача.

На підставі прейскуранту, затвердженого 11.03.2008 головою правління Луганської обласної спілки споживчих товариством з 15.03.2010 встановлена плата за платні послуги, які надаються ДП «Центральний ринок міста Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств, зокрема, плата за надання торгівельних місць диференційована та залежить від виду продукції, що реалізується господарюючими субєктами.

Перевіркою формування плати за послуги з надання торговельного місця, що надаються ДП Центральний ринок м. Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств встановлено, що вартість послуг з надання торговельного місця була розрахована шляхом ділення витрат на фактичну кількість торговельних місць, замість загальної площі торговельних місць згідно з планом території ринку, у відповідності до вимог п.5 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів затвердженого наказом Міністерства Економіки України та Державним Комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 №638/109, із змінами.

Відповідно до абз. 2 п.13 Правил торгівлі на ринках, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, одне торгове місце на прилавках (столах) дорівнює одному погонному метру.

Крім того, зменшення собівартості послуг з надання торговельних місць за розрахунками Держінспекції привело до завищення рівня рентабельності від 46,23% до 198,77% в залежності від видів послуг, чим були порушені вимоги п.1 розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 20.10.2009 №1187 «Про регулювання цін за надання в оренду торгових приміщень (площ) торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних обєктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів».

На підставі вищевикладеного, за розрахунками Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області, обґрунтована вартість послуг з надання торговельних місць за видами послуг складає: на послуги з надання торгового місця «Торгівля птицею», «Торгівля яйцем», «Торгівля салом, копченостями» - 4,76 грн./місце на день, яка була розрахована виходячи з загальних планових витрат на зазначені послуги 87700 грн. та планової кількості торговельних місць під «Торгівлю птицею», «Торгівля яйцем», «Торгівля салом, копченостями» - 85 місця на день або 26520 місць на рік (87700грн. / 26520 місць = 3,31 грн. х 1,2 х 1.2 - 4,76 грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 3,31 грн., підприємством застосована рентабельність на рівні 183,23%, замість передбаченої законодавством 20%, 1) 11.25 грн. / 1.2 = 9,37 грн.; 2) (9,37 грн. - 3,31грн.) / 3.31 грн. х 100% = 183.23%.

На послугу з надання торгового місця «Торгівля декоративними тваринами та акваріумними рибками» - 6,45 грн./місце на день, яка була розрахована виходячи з планових витрат 44700 грн. та планової кількості торговельних місць під «Торгівлю декоративними тваринами та акваріумними рибками» - 32 місця на день або 9984 місць на рік (44700 грн. / 9984 місць = 4,48грн. х 1,2 х 1,2 - 6,45 грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 6,45 грн. підприємством застосована рентабельність на рівні 91,6%, замість передбаченої законодавством 20%, 1) 10,30 грн. / 1.2 = 8,58 грн.; 2) (8,58 грн. - 4,48 грн.) / 4.48 грн. х 100% = 91,6%.

На послуги з надання торгового місця «Торгівля ранніми овочами, цитрусами, екзотичними фруктами», «Торгівля овочами та фруктами» - 8,41 грн./місце на день, яка була розрахована виходячи з планових витрат 331600 грн. та планової кількості торговельних місць 182 місця на день або 56784 місць на рік (331600 грн. / 56784 місць = 5.84 грн. х 1.2 х 1.2 = 8,41грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 5.84 грн. підприємством застосована рентабельність на рівні 46.23%, замість передбаченої законодавством 20%, 10,25грн./ 1.2 = 8.54грн.; (8,54грн. - 5.84грн.) / 5,84грн. х 100% = 46,23%.

На послуги з надання торгового місця «Торгівля медом, маслом рослинним», «Торгівля непродовольчими товарами», «Торгівля продовольчими товарами», «Торгівля рибою» - 7,66 грн./місце на день, яка була розрахована виходячи з планових витрат -4227300 грн. та планової кількості торговельних місць 2547 місць на день або 794664 місць на рік (4227300 грн. / 794664 місць = 5,32 грн. х 1,2 х 1,2 = 7,66 грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 5,32 грн., підприємством застосована рентабельність на рівні 84,02%, замість передбаченої законодавством 20%, 1) 11,75 грн./1.2 = 9,79 грн.; 2) (9,79 грн. - 5.32 грн.) / 5,32 грн. х 100% = 84.02%.

На послуги з надання торгового місця «Торгівля мясопродуктами», «Торгівля мясомолочною продукцією», «Торгівля квітами, насінням» - 6,28 грн./місце на день яка була розрахована виходячи з планових витрат 352700 грн. та планової кількості торговельних місць 259 місць на день або 80808 місць на рік (352700 грн./ 80808 місць = 4.36 грн. х 1.2 х 1.2 = 6,28 грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 4,36 грн. підприємством застосована рентабельність на рівні 76,8% замість передбаченої законодавством 20%, 9,25 грн. / 1.2 = 7.71 грн.; (7.71 грн. - 4,36 грн.) / 4.36 грн. х 100% = 76.8%.

На послугу з надання торгового місця «Торгівля журналами, газетами» -3,51 грн./місце на день, яка була розрахована виходячи з планових витрат 7600 грн. та планової кількості торговельних місць 3,51 місце на день або 3120 місць на рік (7600 грн./3120 місць = 2.44 грн. х 1.2 х 1.2 = 3,51 грн.). Таким чином, при обґрунтованої собівартості 2,44 грн. підприємством застосована рентабельність на рівні 198,77%, замість передбаченої законодавством 20%, 8,75 грн. / 1.2 = 7.29 грн.; (7,29 грн. - 2,44 грн.) / 2,44 грн. х 100% = 198,77%.

За наслідками перевірки було складено акт від 21 квітня 2010 року №232, відповідно до висновків якого, за період з 13.04.2010 по 19.04.2010 ДП «Центральний ринок міста Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств було необґрунтовано нараховано суму за послуги з надання торговельних місць «Торгівля птицею», «Торгівля яйцем», «Торгівля салом, копченостями», «Торгівля декоративними тваринами та акваріумними рибками», «Торгівля ранніми овочами, цитрусами, екзотичними фруктами», «Торгівля овочами та фруктами», «Торгівля медом, маслом рослинним», «Торгівля непродовольчими товарами», «Торгівля продовольчими товарами», «Торгівля рибою», «Торгівля мясопродуктами», «Торгівля мясомолочною продукцією», «Торгівля квітами, насінням» у розмірі 45682,38 грн. яку рекомендовано повернути споживачам шляхом проведення перерахунків.

Необґрунтована виручка отримана ДП «Центральний ринок міста Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств за послуги з надання торговельних місць за період з 13.04.2010 по 19.04.2010 складає 45682,38 грн.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, дане порушення є підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 по справі №2а-3583/10/1270, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №139 від 27 квітня 2010 року було відмовлено.

За таких підстав, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 по справі №2а-3583/10/1270, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств щодо скасування рішення про застосування економічних санкцій №139 від 27.04.2010, є преюдиціальним для даної справи та вже встановлені обставини, які доказуванню не підлягають, оскільки в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин.

Посилання представника відповідача, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 по справі №2а-4429/09/2670 було визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торгівельних обєктах, на рахунках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи», на підставі якої позивач дійшов до висновку порушення відповідачем формування цін на послуги, є незмістовним оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №278 на день здійснення перевірки мала законну силу, а тому у позивача були всі підстави застосовувати її при проведенні перевірки.

Таким чином позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 72, 87, 94, 98,. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств про стягнення сум економічних санкцій задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Центральний ринок м.Луганська» Луганської обласної спілки споживчих товариств (вул. Челюскінців, буд.1 м. Луганськ, 91011, р/р26006575051011 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, і.к.01548065) на користь Державного бюджету (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Державний бюджет Ленінського району, код 24046582, р/р 31115106700006) економічні санкції в сумі 137047,14 грн. (сто тридцять сім тисяч сорок сім грн. 14 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 10 травня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова