Постанова № 16037523, 14.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 року Справа № 2а-2080/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Качуриної Л.С..,

при секретарі: Єретиковій К.В.

в присутності сторін:

від позивачаОСОБА_1., довіренність від 27 грудня 2010 року № 14-368 д

від відповідачаОСОБА_2, довіренність від 04.01.2011 року № 3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2011 року Державне підприємство «Свердловантрацит» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій відповідача незаконними щодо зміни призначення платежу сплачених ДП «Свердловантрацит» сум згідно платіжних доручень № 916 від 30 жовтня 2009 року у розмірі 4880,96 грн. та № 203 від 27 листопада 2009 року у розмірі 4880,40 грн., зобовязання відповідача зарахувати згідно призначення платежу суму сплачену за платіжним-дорученням № 916 від 30 жовтня 2009 року у розмірі 4880,96 грн. та № 203 від 27 листопада 2009 року у розмірі 4880,40 грн., скасування податкового повідомлення-рішення № 0002771840/3 від 08.02.2011.

У судовому засіданні 14 квітня 2011 року Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відмовлено Державному підприємству «Свердловантрацит» в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення та відмовлено Державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області в задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову Державного підприємства «Свердловантрацит» про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, у звязку з тим, що на вимогу статті 107 КАС України питання чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, було зясовано при відкритті провадження та встановлено, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач виклав наступне.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області Луганської області на підставі акту перевірки № 1268-15-20-26350016 від 02 листопада 2010 року про результати невиїзної перевірки своєчасності внесення до бюджету сум збору за спеціальне використання водних ресурсів нарахованого за І півріччя 2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2010 року № 0002771840/0 згідно якого підприємству були нараховані штрафні фінансові санкції у сумі 2440,40 грн. у розмірі 50 %. Вказане податкове повідомлення-рішення пройшло первинне та повторне оскарження. За результатами апеляційного оскарження податковим органом 08 лютого 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002781840/2 від 13.01.2011 та № 0002781840/3 від 08.02.2011 про нарахування штрафних санкцій в сумі 2440,04 грн.

Згідно розрахунку № 18784 від 29 листопада 2009 року обовязковій платіж за ІІ квартал 2009 року (збір за спеціальне використання водних ресурсів) склав 9614,00 грн. та був сплачений підприємством платіжним дорученням № 916 від 30 жовтня 2009 року, де в графі призначення платежу підприємство зазначає «податок на воду за ІІ квартал 2009 року».

Однак ДПІ в м. Свердловську Луганської області зарахувала 4733,94 грн. на погашення основного боргу, а суму 4880,096 грн. на погашення штрафних санкцій за минулий період. Позивачем платіжним дорученням № 203 від 27 листопада 2009 року були сплачені штрафні санкції у сумі 4880,40 грн. і в графі призначення платежу заначено «штраф за несвоєчасну плату збору з спеціального використання водних ресурсів згідно повідомлення №№ 136,137-1840/0 від 30 червня 2009 року , однак відповідачем було змінено призначення платежу та зараховано штрафні санкції.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач надав до ДПІ в м. Свердловську Луганської області розрахунок по збору за спеціальне використання водних ресурсів від 29 липня 2009 року №18784 (другий квартал 2009 року), відповідно до якого самостійно визначив суму податкових зобовязань, що підлягають сплаті до Державного бюджету в розмірі 4880,07грн., граничний строк сплати за вказаним розрахунком 19 серпня 2009 року. Відповідач вважає, щ відповідно до п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ та п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, яка затверджена наказом ДПА України №276 від 18 липня 2005 року, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, встановлено, що позивач субєкт господарювання Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі ДП «Свердловантрацит»), зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрації від 24 квітня 2003 року за №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ32355669, узято на податковий облік до ДПІ в м. Свердловську 02 червня 2003 року за №180/125.

Форма власності державна, юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1. (а. с. 9).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Харківська» Державного підприємства «Свердловантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради 29 квітня 2003 року без права юридичної особи, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ26350016 (а. с. 11); взято на податковий облік до ДПІ в м. Свердловську Луганської області 02 червня 2003 року за №181.

17 липня 2009 року Відокремленим підрозділом «Шахта «Харківська» Державного підприємства «Свердловантрацит» (далі ВП «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит») було подано до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (далі ДПІ в м. Свердловську Луганської області) податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв, в якому зазначило суму збору за звітний період у розмірі 9614,00 грн. (а. с. 20-21).

28 жовтня 2010 року ДПІ в м. Свердловську Луганської області було проведено невиїзну перевірку своєчасності внесення до бюджету сум збору за спеціальне використання водних ресурсів за І півріччя 2009 року ВП «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит»), за результатами, якої було складено акт від 02 листопада 2010 року «Про результати невиїзної перевірки своєчасності внесення до бюджету сум збору за спеціальне використання водних ресурсів 1 півріччя 2009 р. Відокремленого підрозділу «Шахта «Харківська» Державного підприємства «Свердловантрацит», ідентифікаційний код 26350016». Перевіркою встановлено порушення пп.5.3.1, п.5.3, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами та доповненнями). Затримка сплати узгодженого зобовязання по збору за спеціальне використання водних ресурсів склала понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання 4880,07 грн. (а. с. 13-14).

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2010 року за № 0002771840/0 від 19 грудня 2011року, згідно якого підприємству були нараховані штрафні санкції у розмірі 50%, що складає суму 2440,40 грн. (а.с.17).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в апеляційному порядку до ДПІ в м.Свердловську, ДПА в Луганській області та в ДПА України. У задоволенні скарг позивачу відмовлено та прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2011 року №0002771840/2 та від 08 лютого 2011року №0002771840/3. Суму штрафних санкцій не змінено.

Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами, що позивачем здійснювалися наступні платежі:

платіжне доручення №203 від 27 листопада 2009 року "призначення платежу" штраф за несвоєчасну сплату збору з спеціального використання водних ресурсів згідно податкового повідомлення №№ 136,137-1840/0 від 30 червня 2009 року в сумі 4880,40 грн. (а. с. 22);

платіжне доручення № 916 від 30 жовтня 2009 року "призначення платежу" податок на воду за ІІ квартал 2009 року в сумі 9614,00 грн. (а. с. 23).

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є незаконним.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача, Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області стосовно зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за платіжними дорученнями не у відповідності з призначенням платежу та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно із наявним у справі платіжним дорученням № 228 від 02.03.2011 року ДП«Свердловантрацит» сплатило державне мито за надання адміністративного позову до ДПІ у м. Свердловську в сумі 3 грн. 40 коп. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області стосовно зміни призначення платежу сплачених ДП «Свердловантрацит» сум згідно платіжних доручень № 916 від 30 жовтня 2009 року у розмірі 4880,96 грн. та № 203 від 27 листопада 2009 року у розмірі 4880,40 грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області суми сплачені за платіжним-дорученням № 916 від 30 жовтня 2009 року у розмірі 4880,96 грн. та № 203 від 27 листопада 2009 року у розмірі 4880,40 грн. зарахувати у відповідність з призначенням платежу.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області № 0002771840/3 від 08.02.2011 про застосування до ВП «ш. «Харківська» ДП «Свердловантрацит» штрафних санкції в сумі 2440,04 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» державне мито у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 19 квітня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна