Постанова № 16037419, 12.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 року Справа № 2а-3487/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: МолчановійС.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках платника податку, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року позивач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив стягнути з Державного підприємства «Свепрдловантрацит» податковий борг зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках платника податку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив.

Державне підприємство «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ 32355669) є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 в якості юридичної особи за реєстраційним номером №13911200000000003, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 24.04.2003. Згідно з встановленим порядком відповідача взято на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську в якості платника податків з 12.05.2003 за №150/270. Станом на 30.03.2011 за Державним підприємством «Свердловантрацит» лічиться податковий борг зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн., який виник за період з 05.08.2010 по 30.03.2011 у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань. Відповідач узгодив свої податкові зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, надавши до податкового органу податкові розрахунки №17663 від 05.08.2010 на суму 341980,34 грн., №17664 від 05.08.2010 на суму 1009059,83 грн., №32614 від 05.02.2011 на суму 1673993,22 грн. Відповідно до законодавства, чинного на момент подачі зазначених розрахунків, встановлювалося, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України). З метою погашення податкового боргу ДПІ в м.Свердловську Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/336 від 02.07.2003р. на суму 171354032,38 грн. та друга податкова вимога №2/360 від 11.08.2003р. на суму 174307842,14 грн. Однак, всі прийняті заходи щодо повного погашення податкового боргу до бажаних результатів не призвели. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з Державного підприємства «Свердловантрацит» податковий борг зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках платника податку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі заявою №14-4/154 від 10.05.2011, через важкий фінансовий стан та збитковість підприємства просив встановити порядок та строк виконання судового рішення в даній адміністративній справі, шляхом відстрочення строку виконання постанови на один рік та розстрочення терміну виконання постанови суду рівними частинами відповідно до наданого графіка погашення податкового боргу, а саме, на 120 місяців, починаючи з травня 2012 року та закінчуючи квітнем 2022 року шляхом сплати щомісячно рівними частинами по 25205,61 грн., в останньому місяці 25208,80 грн. згідно наданого графіка.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній справі - Державним підприємством «Свердловантрацит» - податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI та у період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Згідно з п.12 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, відноситься до загальнообов'язкових податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.01.1999 №115, відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобуток корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету.

Пункт 13 цього Порядку передбачає, що збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ 32355669, місцезнаходження: 94800 Луганська область, м.Свердловськ, вул.Енгельса,буд.1) є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 в якості юридичної особи за реєстраційним номером №13911200000000003, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 24.04.2003. Згідно з встановленим порядком відповідача взято на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську в якості платника податків з 12.05.2003 за №150/270 (аркуші справи 5,6,7).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Станом на 30.03.2011 за Державним підприємством «Свердловантрацит» рахується податковий борг перед бюджетом зі збору за геологорозвідувальні роботи, загальна сума якого становить 3025033,39 грн., визначений самостійно платником податків у податкових розрахунках збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за другий та четвертий квартали 2010 року за №17663 від 05.08.2010 на суму 341980,34 грн., №17664 від 05.08.2010 на суму 1009059,83 грн., №32614 від 05.02.2011 на суму 1673993,22 грн. (аркуші справи 24-29).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також цим Законом було запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, Державної податковою інспекцією в м.Свердловську Луганської області відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу були сформовані та направлені перша податкова вимога №1/336 від 02.07.2003р. на суму 171354032,38 грн., яка була отримана відповідачем 04.07.2003, та друга податкова вимога №2/360 від 11.08.2003р. на суму 174307842,14 грн. яка також була отримана відповідачем 11.08.2003 (аркуші справи 23,23-зворотній бік).

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені у встановленому законодавством порядку та вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обовязки щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення строку та порядку виконання постанови суду шляхом надання відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як вбачається з листа Державного підприємства «Свердловантрацит» №4-43/284 від 12.05.2011, у першому кварталі 2011 року видобуток вугілля по підприємству склав 1596,4 т.т., що нижче бізснесплану на 18,6 т.т., доход від реалізації вугільної продукції за перший квартал 2011 року склав 544,1 млн.грн., що нижче бізнесплану на 47,9 млн.грн., витрати з операційної діяльності в першому кварталі 2011 року склали 562 млн.грн. За результатами фінансово-господарської діяльності Державним підприємством «Свердловантрацит» за перший квартал 2011 року отримано збитків на суму 14,5 млн.грн. (аркуш справи 61).

Відповідачем в підтвердження зазначених в заяві обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, - скрутний фінансовий стан та збитковість підприємства, - також надано суду звіт про фінансові результати за перший квартал 2011 року, розшифровки платежів до бюджету, розшифровку довгострокових зобовязань, розшифровку зобовязань зі страхування, розшифровку поточної заборгованості за достроковими зобовязаннями, розшифровку про нарахування та виплату заробітної плати станом на 31.03.2011, зведені результати інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості станом на 31.03.2011, з яких вбачається, що Державне підприємство «Свердловантрацит» дійсно має складне фінансове становище (аркуші справи 52-53,54,55,56,57,58,59,60).

Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти клопотання відповідача щодо встановлення строку та порядку виконання постанови суду шляхом надання відстрочення та розстрочення виконання судового рішення .

З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення відповідачу строку виконання постанови на один рік та шляхом розстрочення сплати податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. рівними частинами, а саме, на 120 місяців, починаючи з травня 2012 року та закінчуючи квітнем 2022 року шляхом сплати щомісячно рівними частинами по 25205,61 грн., в останньому місяці 25208,80 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках платника податку задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит" (код ЄДРПОУ 32355669, місцезнаходження: 94800 Луганська область, м.Свердловськ, вул.Енгельса, буд.1) податковий борг зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3 025 033,39 грн. (три мільйона двадцять п'ять тисяч тридцять три гривні 39 копійок) за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках платника податку.

Встановити строк та порядок виконання постанови суду шляхом відстрочення відповідачу строку виконання постанови на один рік та шляхом розстрочення сплати податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3 025 033,39 грн. рівними частинами, а саме, на 120 місяців, починаючи з травня 2012 року та закінчуючи квітнем 2022 року шляхом сплати щомісячно рівними частинами по 25205,61 грн., в останньому місяці 25208,80 грн.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Луганську внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Державне підприємство «Свердловантрацит» зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 3025033,39 грн. (три мільйона двадцять пять тисяч тридцять три гривні 39 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 17 травня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра