Постанова № 16037410, 10.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2011 року Справа № 2а-2501/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

при секретарі: Вівдюк М.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1(довіреність від 636 /09-10 від 27.01.2011)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 23-1-6 від 11.01.11)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичаська сода» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5448169,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2011 року управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Лисичаська сода» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5448169,62 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ВАТ «Лисичанська сода» є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області. Станом на 31.12.2010 року заборгованість зазначеного підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 на користь Пенсійного фонду становить - 5448169,62 грн. До цього часу в добровільному порядку сума боргу ВАТ «Лисичанська сода» не сплачена.

У звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5448169,62 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позовним вимогам.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав до суду письмову заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Лисичанська сода», і.к.00204889 (а.с.186).

Згідно повідомлення ( а.с.187) ВАТ «Лисичанська сода» зареєстроване платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, реєстраційний № 12-11-04-0392.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, “Про пенсійне забезпечення ”, Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ” , затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення ” , “Про пенсійне забезпечення ”.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникли до набрання чинності ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” , в даному випадку слід застосовувати норми Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” , “Про пенсійне забезпечення ” , Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ” , які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до частини 2 Розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 % оподаткування.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обовязок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах :

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: - 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році. Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсіонери, які були включені до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення” досягли відповідного пенсійного віку та набули права на пільгових умовах отримувати пенсію за віком.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Відповідачу направлявся розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «а» ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” ( а.с.10-185,188-240 т.1, а.с.1-170 т.2) , що не оспорюється сторонами.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, відповідач не сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, у звязку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 становить 5448169,62 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача ( а.с.9), вищезазначеними розрахунками, розрахунком суми боргу ( а.с.5-8) та визнається відповідачем.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час не відшкодована.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідачвизнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичаська сода» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 5448169,62 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичаська сода» ( код ЄДРПОУ 00204889, адреса : 93105, м.Лисичанськ, вул.Красна,1, р/р 26009188007301, МФО 351005 АКІБ «Укрсіббанк») на користь управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області ( 93113, м.Лисичанськ, вул.Свердлова,347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 5448 169,62 грн. ( пять мільйонів чотириста сорок вісім тисяч сто шістдесят девять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова