Рішення № 160370, 27.09.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2006 Справа № 18/45

За позовом Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”,

м. Ужгород

до Закритого акціонерного товариства „ Торговий центр”, м. Виноградів

про стягнення 4 049 грн. 43 коп. заборгованості по теплопостачанню,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача – Ціпле І.Ю., юрисконсульт, довіреність № 1597 від 20.09.2006 року;

Відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Обласним комунальним підприємством

„Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород заявлено позов до Закритого акціонерного товариства „ Торговий центр”, м. Виноградів про стягнення 4 049 грн. 43 коп. заборгованості по теплопостачанню, в тому числі 3 159 грн. 59 коп. основного боргу, 240 грн. 41 коп. пені, 507 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та 141 грн. 44 коп. 3 відсотків річних.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов’язань обумовлених договором № 8 від 01.12.2002 року на постачання теплової енергії, а саме не проведено оплату за поставлену теплову енергію у визначений строк. Станом на момент пред’явлення позову заборгованість становить 3 159 грн. 59 коп. Зважаючи на те, що відповідачем не виконано зобов’язань щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги відповідно до умов договору, заявником проведено нарахування пені, інфляційні нарахувань, а також 3 відсотки річних від суми заборгованості і просить стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий центр” суму 4 049 грн. 43 коп., в тому числі 3 159 грн. 59 коп. основного боргу, 240 грн. 41 коп. пені, 507 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та 141 грн. 44 коп. 3 відсотків річних.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи доданими до матеріалів справи документальними доказами.

У ході судового розгляду відповідач проти позову не заперечив та надав докази про повне погашення суми основного, поряд з цим, просив суд на застосовувати до стягнення нараховані позивачем суми штрафних санкцій, з підстав скрутного матеріального становища Товариства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

01 червня 1998 року між Обласним комунальним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго” (Водоканал) та Державним підприємством „Радгосп-завод „Ужгородський” (Абонент) укладено договір б/н про водопостачання та водовідведення, за умовами якого Водоканал

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 27.09.2006 року

у справі № 18/45

зобов’язувався поставляти абоненту воду та відводити господарсько-побутові, виробничі і дощові стоки, а Державне підприємством „Радгосп-завод „Ужгородський” щомісячно оплачувати споживання води і пропуск стічних вод у відповідності з показниками водомірів згідно тарифу та договору (а.с. 9).

Представлені позивачем докази виконання умов зазначеного договору підтверджують, що ним регулярно надавались відповідачу послуги в період з червня 2005 року по серпень 2006 року на загальну суму 10 436, 64 грн., за які щомісячно виславлялись рахунки до їх оплати, проте відповідачем такі оплачені частково на загальну суму 7 208, 48 грн. і з порушенням встановленого договором строку, чим допущено прострочення грошових зобов’язань на загальну суму 3 228 грн.16 коп. (а.с.7-22).

У ході судового розгляду представник позивача подав докази про проведення відповідачем проплати залишку основного боргу за вказаний період в сумі 3 228 грн.16 коп. (долучено до матеріалів справи).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

У зв’язку з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV з наступними змінами та доповненнями позивачем правомірно нараховано 157 грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 80 грн. 20 коп. трьох процентів річних, вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача - суми 157 грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 80 грн. 20 коп. трьох процентів річних.

Позовні вимоги у зазначеній частині підтверджені належними доказами, відповідачем не спростовані та не заперечені, тому підлягають задоволенню.

У стягненні суми 3 228 грн.16 коп. основного боргу провадження у справі припинити, за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Радгосп-завод „Ужгородський”, м. Ужгород, вул. Собранецька, 138, (р/р 26007015000056 в КБ „Коопінвестбанк”, м.Ужгород, МФО 312248, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00413802) на користь Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород, вул. Митна, 1, (р/р 2600430010910 в УСБ м.Ужгорода, МФО 312011, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03344326) суму 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 80 (вісімдесят) грн. 20 коп. трьох процентів річних, а також суму 102 (сто дві) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В. Кривка