Постанова № 16036920, 17.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3430/10/0770

Ряд стат. звіту № 9.1.1

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.           м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання – Рибак Т.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність від 10.03.2011 року)

відповідача : ОСОБА_2 –головний державний податковий інспектор юридичного відділу (довіреність від 18.03.2011 року № 2/10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Мукачівприлад" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 18 травня 2011 року.

Відкрите акціонерне товариство "Мукачівприлад" (далі –позивач, ВАТ "Мукачівприлад") звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.4-7) до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі –відповідач, Мукачівська ОДПІ), якою просить визнати нечинним та скасувати рішення Мукачівської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 липня 2010 року за № 0000232240/14604/22-00.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, яким нарахована пеня у сумі 25427,33 грн., не відповідає положенням Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки ВАТ "Мукачівприлад" здійснено всі передбачені законодавством заходи по зарахуванню валютної виручки (шляхом звернення з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення заборгованості), тобто, відсутня вина позивача в несвоєчасному поверненні валютної виручки та, відповідно, відсутні підстави для нарахування пені.

В судовому засіданні представником позивача уточнено позовні вимоги та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України - просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Мукачівської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 липня 2010 року з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Мукачівської ОДПІ від 02.11.2010 року за № 20967/10/10-010, а.с.50-52), згідно яких позов не визнав, посилаючись на наступне: у відповідності до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", єдиною підставою для звільнення відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом. Частиною 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що у разі відмови у позові або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду строки поновлюються і пеня стягується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. Оскільки міжнародним комерційним арбітражним судом не приймалось рішень про задоволення позову, у Мукачівської ОДПІ була відсутня підстава для звільнення від нарахування пені, встановлена ч. 4 ст. 4 цього Закону.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з мотивів, наведених у запереченні проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, проведеною Мукачівською ОДПІ документальною плановою виїзною перевіркою ВАТ "Мукачівприлад" дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року (акт Мукачівської ОДПІ від 30.06.2010 року за № 1081/23-01/00226282, а.с.9-31) встановлено порушення, зокрема, вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: порушення термінів розрахунків по контракту № 1702/75 від 17.02.2009 року з фірмою –нерезидентом "Fuzesi Szivattyu Kft.", по договору № 1812/75 від 18.12.2008 року з нерезидентом ЗАО "Торговий дом "Приборы ПО "Электроавтоматика".

На підставі акту від 30.06.2010 року за № 1081/23-01/00226282, 14 липня 2010 року Мукачівською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000232240/14604/22-00 (а.с.8), яким за порушення ст. 1 та на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", до ВАТ "Мукачівприлад" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 25427,33 грн.

Рішення Мукачівської ОДПІ оскаржене в адміністративному порядку, та згідно наявної в матеріалах справи копії рішення Мукачівської ОДПІ про залишення скарги без розгляду від 13.08.2010 року за № 16439/10/25-007 (а.с.44-45) та рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 10.06.2010 року за № 3610/С/25-0315 скаргу ВАТ "Мукачівприлад" залишено без розгляду, та позивач звернувся до суду з позовом про оскарження рішення Мукачівської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 липня 2010 року за № 0000232240/14604/22-00.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, та перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 ст. 4 Закону 185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 30.06.2010 року за № 1081/23-01/00226282, перевіркою вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньо –економічних операцій встановлено надходження валютної виручки з порушенням термінів:

- по ВМД № 4834 від 12.08.2009 року на суму 22380,81 доларів США надійшла з простроченням термінів розрахунків на 46 днів (граничний термін надходження –08.02.2010 року, надійшла –26.03.2010 року);

- по ВМД № 61 від 12.01.2009 року на суму 212,28 доларів США надійшла з простроченням термінів розрахунків на 157 днів (граничний термін надходження –11.07.2009 року, надійшла –15.12.2009 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону 185, Мукачівською ОДПІ прийнято рішення про стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, та згідно розрахунку пені за порушення термінів розрахунків (а.с.57) нарахована пеня становить 25427,33 грн. (з розрахунку 3191,36 доларів США, по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо правильності визначення суми фінансової санкції у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (саме суми нарахованої пені, а не правомірності нарахування такої взагалі, яке оскаржується позивачем в судовому порядку), прострочення термінів розрахунків та надходження валютної виручки у строки, що вказані в акті Мукачівської ОДПІ - підтверджені матеріалами справи, позивачем та відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вказані обставини судом не доказуються.

Частиною 1 ст. 4 Закону 185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Наказом ДПА України від 17.03.2001 року за № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (зареєстрований в Мінюсті України 23.03.2001 року за № 268/5459, втратив чинність згідно наказу ДПА від 22.12.2010 року за № 982, діючий на час виникнення спірних правовідносин) та згідно п. 6.3 Інструкції –у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Рішенням Мукачівської ОДПІ від 14.07.2010 року за № 1081/23-01/00226282 застосовано фінансову санкцію у вигляді пені у сумі 25427,33 грн., що становить 0,3 відсотка від суми неотриманої виручки за кожен день прострочення в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості, тобто, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 4 Закону 185.

Судом відхиляються доводи позивача щодо неправомірності застосування фінансових санкцій у вигляді пені в зв'язку зі здійсненням заходів щодо повернення валютної виручки (шляхом звернення до суду з позовом про стягнення такої з нерезидента), виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ВАТ "Мукачіприлад" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовною заявою (а.с.32-35) до нерезидента –"Fuzesi Szivattyu Kft." Про стягнення 25053,05 доларів США. Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 5 лютого 2010 року прийнято справу за позовом ВАТ "Мукачівприлад" до провадження в арбітражному суді за № 38в/2010.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 1 квітня 2010 року (а.с.63 –64) припинено арбітражне провадження у справі АС № 38в/2010 за позовом ВАТ "Мукачівприлад" до "Fuzesi Szivattyu Kft." (Угорщина) про стягнення 25053,05 доларів США.

Частиною 2 ст. 4 Закону 185 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

При цьому, згідно ч. 3 цієї статті, у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону 185).

Таким чином, положеннями Закону 185 передбачено єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття - судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. При цьому прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 4 Закону 185.

Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

Правова позиція з даного питання викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року за № 359/13/13-09, яким також наголошено, що законодавство передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами (прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення щодо застосування штрафних (фінансових) за порушення валютного законодавства та, за наведених обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать матеріалам справи та вимогам законодавства та в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, в зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Мукачівприлад" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

          Суддя С. І. Рейті