Постанова № 16036447, 26.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6389/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 07 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю

від позивача:Крук В.Л.,

від відповідача: Перець В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» до Шахтарської обєднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191542-104 від 11.04.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської обєднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191542-104 від 11.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року складено Акт №225/15/32357650 від 23.03.2011 р. (надалі Акт перевірки).

Позивач зазначає, що на підставі проведеної перевірки відповідачем 11.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191542-104, відповідно до якого податковим органом збільшено позивачеві суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 199306 гривень, з яких 1549229 гривень за основним платежем та 39807 гривень штрафні санкції.

Позивач вважає, що ним правомірно віднесено суму податку в розмірі 159229 гривень до податкового кредиту. На підтвердження цього позивач посилається на наявність всіх податкових накладних №100102 від 01.10.2010 року, № 100601 від 06.10.2010 p., № 100801 від 08.10.2010 p., № 101201 від 12.10.2010 p., № 101902 від 19.10.2010 p., № 102201 від 22.10.2010 року, № 102903 від 29.10.2010 p, Договір № 1/10-11 від 10.11.2009 р. постачання товару, Специфікації № 21 від 01.10.2010 p., № 22 від 05.10.2010 p., № 23 від 18.10.2010 р., Видаткові накладні № 1001-2 від 01.10.2010 p., № 1006-1 від 06.10.2010 p., № 1008-1 від 08.10.2010 p., № 1012-1 від 12.10.2010 p., № 1019-2 від 19.10.2010 p., № 1022-1 від 22.10.2010 p., № 1029-3 від 29.10.2010 р., Товаротранспортними накладними від 01.10.2010 p., від 06.10.2010 p., від 08.10.2010 p., від 12.10.2010 p., від 19.10.2010 p., від 22.10.2010 p., від 29.10.2010 р.

Просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000191542-104 від 11.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у неї.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з TOB «Паритет Індустрія» (код за ЄДРПОУ 36086449) TOB «КЗ «Феоніс» були надані документи: податкові накладні від 01.10.2010р. № 100102, від 06.10.2010р. № 100601, від 08.10.2010 р. № 100801, від 12.10.2010р. №101201, від 19.10.2010 р. № 101902, від 22.10.2010 р. № 102201, від 29.10.2010 р. № 102903, видаткові накладні від 01.10.2010 № 1001-2, від 06.10.2010р. № 1006-1, від 08.10.2010 р. № 1008-1, від 12.10.2010 р. № 1012-1, від 19.10.2010 р. № 1019-2, від 22.10.2010 р. № 1022-1, від 29.10.2010 р. № 1029-3, товарно - транспортні накладні від 01.10.2010 р. № 1001/2010, від 06.10.2010 р. № 1006/2010-1, від 08.10.2010 р. № 1008/2010, від 12.10.2010 р. № 1012/2010-1, від 19.10.2010 р. № 1019/2010, від 22.10.2010 р. № 1022/2010, від 29.10.2010 р. № 1029/2010, акт звірки взаємних розрахунків за жовтень 2010 р.

Згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 21.02.2011 за жовтень 2010 року, виявлено розбіжності показників податкового кредиту з відповідними контрагентами.

Відповідач зазначає, що згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.02.2011 р. №2050/7/15-311 було встановлено , що TOB «Паритет Індустрія» (код ЄДРПОУ 36086449) знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 12.08.2008 р., як платника ПДВ зареєстровано з 16.09.2008 р., свідоцтво №100139651 . Керівник , згідно бази даних - Мельник В.І.

Останній звіт подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва за грудень 2010 р. (встановлені порушення заповнення податкової звітності відповідно до «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №166). Підприємству було надіслано лист с пропозицією надати декларацію заповнену належним чином. Нову декларацію підприємством не надано. На юридичну адресу підприємству було направлено лист про надання документів , які свідчать про фінансово-господарську діяльність в листопаді 2010 р., але документи у встановлені терміни не до ДПІ не надані.

Згідно даних облікової картки TOB «Паритет Індустрія» основним видом діяльності підприємства є розповсюдження фільмів.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010р. скоригований валовий дохід TOB «Паритет Індустрія» склав 19891069,0 грн., вартість основних фондів на кінець звітного періоду - 18899,0 грн.

Відповідач зазначив також, що згідно із розрахунку комунального податку за IV квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві 1 особа, а тому, враховуючи загальний обсяг поставки товарів (робіт, послуг) лише одному контрагенту - покупцю - TOB «КЗ «Феоніс» у жовтні 2010 року у розмірі 796145,83 грн., TOB «Паритет Індустрія» фізично не могло здійснити такі обсяги поставок.

Враховуючи той факт, що у TOB «Паритет Індустрія» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення для здійснення будь - якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Господарські взаємовідносини, тобто здійснений правочин між TOB «КЗ «Феоніс» та TOB „Паритет індустрія", не відповідає вимогам закону, не спричинив реального настання правових наслідків та являється нікчемним. На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.03.2011 р. №225/15/32357650 було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення з ПДВ від 11.04.2011 р. № 0000191542-104 на суму 199036,00 грн.

У звязку з чим відповідач вважав податкове повідомлення-рішення з ПДВ від 11.04.2011 р. № 0000191542-104 на суму 199036,00 грн. правомірним та просив відмовити у задоволенні позовних вимог TOB «КЗ «Феоніс» повністю.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (ТОВ «КЗ «Феоніс»), зареєстроване Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області 17.09.2003 р., знаходиться на обліку в Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції.

Види діяльності ТОВ «КЗ «Феоніс» за КВЕД:

15.71.0 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах

01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур

63.12.0 Складське господарство

51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин

51.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту

51.90.0 інші види оптової торгівлі.

Відповідач Шахтарська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Шахтарською ОДПІ з 14.03.2011 р. по 17.03.2011 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Комбікормовий завод «Феоніс» з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість за період 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року №225/15/32357650 від 23.03.2011 р. (надалі Акт перевірки).

У ході перевірки відповідачем встановлено, що згідно деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 21.02.2011 року за травень 2010 року, виявлено розбіжності показників податкового кредиту з контрагентом ТОВ «Паритет Індустрія».

Як свідчить акт перевірки за даними платника податків, що перевіряється сума податку на додану вартість складає 159229 гривень, між тим за даними перевірки з урахуванням бази співставлення сума податку на додану вартість складає 0 гривень.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року по ТОВ «Паритет Індустрія» має статус «не визнано, як податкова звітність».

Згідно даних облікової картки ТОВ «паритет Індустрія» основним видом діяльності підприємства є розповсюдження фільмів.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік скоригований валовий дохід ТОВ «Паритет Індустрія» склав 19891069 гривень, вартість основних фондів на кінець звітного періоду 18899 гривень.

Відповідно до розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві 1 особа, а тому, робить висновок податковий орган, враховуючи загальний обсяг поставки товарів (робіт, послуг) лише одному контрагенту покупцю ТОВ «КЗ «Феоніс» у жовтні 2010 року у розмірі 796145,83 гривень, ТОВ «Паритет Індустрія» фізично не могло здійснити такі обсяги поставок.

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція приходить до висновку, що у цьому випадку вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Господарські взаємовідносини, тобто здійснений правочин між TOB «КЗ «Феоніс» та TOB „Паритет індустрія", не відповідає вимогам закону, не спричинив реального настання правових наслідків та являється нікчемним.

Висновком акту перевірки визначено порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищена сума податкового кредиту у періоді з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року на суму 159229 гривень.

За результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 159229,17 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року на 136062,50 гривень, за листопад 2010 року на 23166,67 гривень.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 р. на суму 199036,00 грн., відповідно якому ТОВ«КЗ «Феоніс» визначено завищення бюджетного відшкодування, заявленого в декларації з ПДВ в сумі 159229 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціям на суму 39807 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин здійснювався на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 p. №168/97-ВР (далі також Закон № 168, втратив чинність з 01.01.2011р.).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено сальдовий метод визначення податкових зобовязань із цього податку.

Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з TOB «Паритет Індустрія» (код за ЄДРПОУ 36086449) TOB «КЗ «Феоніс» були надані документи: податкові накладні від 01.10.2010р. № 100102, від 06.10.2010р. № 100601, від 08.10.2010 р. № 100801, від 12.10.2010р. №101201, від 19.10.2010 р. № 101902, від 22.10.2010 р. № 102201, від 29.10.2010 р. № 102903, видаткові накладні від 01.10.2010 № 1001-2, від 06.10.2010р. № 1006-1, від 08.10.2010 р. № 1008-1, від 12.10.2010 р. № 1012-1, від 19.10.2010 р. № 1019-2, від 22.10.2010 р. № 1022-1, від 29.10.2010 р. № 1029-3, товарно - транспортні накладні від 01.10.2010 р. № 1001/2010, від 06.10.2010 р. № 1006/2010-1, від 08.10.2010 р. № 1008/2010, від 12.10.2010 р. № 1012/2010-1, від 19.10.2010 р. № 1019/2010, від 22.10.2010 р. № 1022/2010, від 29.10.2010 р. № 1029/2010, акт звірки взаємних розрахунків за жовтень 2010 р.

Складання та надання податкової накладної здійснюється платником відповідно до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 та в порядку, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №165 “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення”(зареєстровано в Мінюсті 23.06.97 р. за №233/2037) (далі Порядок № 165).

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначено вичерпний перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна.

Згідно з п.п..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У переліку реквізитів, які необхідно продавцю зазначати в податковій накладній, Закон №168 чітко конкретизує, які з цих реквізитів стосуються покупця (отримувача), а саме:

- податковий номер платника податку покупця (п.п.г) п.п.7.2.1 Закону №168)

- повна або скорочена назва отримувача, зазначена у статутних документах (п.п.є) п.п.7.2.1 Закону №168).

Лише ці реквізити Закон №168 прямо вказує як такі, що стосуються покупця (отримувача) і повинні обовязково міститися у податковій накладній, яку продавець виписує для покупця (отримувача). За своїм змістом ці реквізити призначені для ідентифікації покупця (отримувача) товарів в цілях справляння податку і є для цього достатньою підставою, враховуючи те, що податковий номер платника податку є унікальним.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за встановленою ставкою. Тому саме із цим документом Закон №168 пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Підставою для такого розрахунку є реквізити (зокрема, одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які мають зазначатися у податковій накладній відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Наказом ДПА України від 30.05.97 №165 затверджена форма податкової накладної, яка, крім реквізитів, визначених п.п.7.2.1 Закону №168, передбачає додаткові реквізити, зокрема номер телефону, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, умови поставки, форма проведених розрахунків, підпис особи, яка склала накладну, а також місцезнаходження покупця. Крім тих реквізитів, що зазначені у підпунктах г) та є) п.п.7.2.1 Закону №168 та прямо вказані як такі, що стосуються покупця (отримувача) і на підставі яких ідентифікується покупець (отримувач), реквізит щодо місцезнаходження покупця є додатковим реквізитом для ідентифікації покупця. Контрагенти позивача зазначили в податкових накладних реквізити, які стосуються покупця, а саме: індивідуальний податковий номер підприємства та його назву, зазначену у статутних документах, на підставі яких позивач ідентифікується як покупець.

Згідно з п.п.7.2.4 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено, що підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Паритет Індустрія» (постачальник) були укладені відповідні договір постачання від 10.11.2009 р. №1/10-11 згідно із яким постачальник зобовязується поставити покупцю монокальций фосфат кормовий, свиняче кровяне борошно, АР301 клітини крові свиней аерозольної сушки та інші кормові добавки, у кількості та асортименті згідно із оформлених специфікацій, які є невідємними частинами договору.

Загальна сума договору десять мільйонів гривень, у тому числі ПДВ 20%.

Виконання умов зазначених договорів, зокрема, видаткові накладні від 01.10.2010 № 1001-2, від 06.10.2010р. № 1006-1, від 08.10.2010 р. № 1008-1, від 12.10.2010 р. № 1012-1, від 19.10.2010 р. № 1019-2, від 22.10.2010 р. № 1022-1, від 29.10.2010 р. № 1029-3, товарно - транспортні накладні від 01.10.2010 р. № 1001/2010, від 06.10.2010 р. № 1006/2010-1, від 08.10.2010 р. № 1008/2010, від 12.10.2010 р. № 1012/2010-1, від 19.10.2010 р. № 1019/2010, від 22.10.2010 р. № 1022/2010, від 29.10.2010 р. № 1029/2010.

За наслідками здійснення господарської операції поставщик ТОВ «Паритет Індустрія» склало і видало, а позивач прийняв податкові накладні від 01.10.2010р. № 100102, від 06.10.2010р. № 100601, від 08.10.2010 р. № 100801, від 12.10.2010р. №101201, від 19.10.2010 р. № 101902, від 22.10.2010 р. № 102201, від 29.10.2010 р. № 102903, видаткові накладні від 01.10.2010 № 1001-2, від 06.10.2010р. № 1006-1, від 08.10.2010 р. № 1008-1, від 12.10.2010 р. № 1012-1, від 19.10.2010 р. № 1019-2, від 22.10.2010 р. № 1022-1, від 29.10.2010 р. № 1029-3.

Списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату в повному обсязі поставленого ТОВ «Паритет Індустрія» товару підтверджується платіжними дорученнями від 01.10.2010 року №17474 на суму 60000 гривень, від 04.10.2010 року №17536 на суму 50000 гривень, від 05.10.2010 року №17564 на суму 30000 гривень, від 06.10.2010 року №17605 на суму 20000 гривень, від 08.10.2010 року №17635 на суму 50000 гривень, від 11.10.2010 року №17705 на суму 50000 гривень, від 18.10.2010 року №17719 на суму 200000 гривень, від 19.10.2010 року №17836 на суму 50000 гривень, від 22.10.2010 року №17930 на суму 150000 гривень, від 29.10.2010 року №18054 на суму 150000 гривень, від 05.11.2010 року №18213 на суму 150000 гривень, від 12.11.2010 року №18369 на суму 140000 гривень, від 17.11.2010 року №18444 на суму 91000 гривень, від 26.11.2010 року №18664 на суму 24625 гривень.

ТОВ «Паритет Індустрія» станом на час розгляду справи є діючими, про що свідчить реєстраційна інформація по платнику податків, відомості про реєстрацію ТОВ «Паритет Індустрія», як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 100139651, що також відображено та не спростовується у акті перевірки та у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” надає право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Як вбачається із зазначеного, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому продавцем.

Придбана у ТОВ «Паритет Індустрія» продукція була взята на внутрішній облік ТОВ «КЗ «Феоніс», про що свідчать накладні на внутрішнє переміщення, протоколами випробувань, журнали оприбуткування сировини, журнали реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене і той факт, що відповідачем не доведено, що відомості у вказаних первинних документах не відповідають дійсності, суд вважає, що позивач має всі передбачені законом підстави для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 159229,17 грн. по постачальнику ТОВ «Паритет Індустрія».

Посилання відповідача, як на ознаку неправомірності формування податкового кредиту, у звязку з тим, що постачальником ТОВ «Паритет Індустрія» станом на 21.02.2011 р. податкові зобов'язання по покупцю ТОВ «КЗ «Феоніс» за жовтень 2010 року не задекларовані, що підтверджується АІС “Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” і на той факт, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Також Законом № 168 не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. №0000191542-104 в частині визначення збільшення суми грошового зобовязання у сумі 199036грн., у тому числі 159229 гривень за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціям на суму 39807 гривень, діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» до Шахтарської обєднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191542-104 від 11.04.2011 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної Державної податкової інспекції від 11.04.2011р. №0000191542-104 на суму 199036 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 26 травня 2011року. Постанова виготовлена в повному обсязі 31 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.