Постанова № 16036346, 27.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5563/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі          Барковій В.Ю.

за участю

прокурора                                        Григор*євій О.В.

представника позивача не з*явився

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв*язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Донецько - Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час перевірки в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (ТУГДІАТ в Донецькій області) щодо додержання вимог Законів України “Про транспорт”, “Про автомобільний транспорт” суб’єктами підприємницької з надання послуг щодо пасажирських перевезень було встановлено, що ТУГДІАТ в Донецькій області у відношенні ПП ОСОБА_1 на підставі акту № 222433 винесено постанову № 118712 від 28.02.2011 року якою накладені штрафні санкції за порушення законодавства на автомобільному транспорті у розмірі 1700 грн., які до теперішнього часу не сплачені. Просив суд стягнути з ПП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 1700 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що у зв*язку зі скрутним матеріальним становищем до теперішнього часу не сплатив суму фінансових санкцій.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом. Статті 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” передбачають можливість звернення прокурора до суду з заявою про захист прав та законних інтересів держави.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, позивач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України і йому підпорядковується.

Згідно з п.4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

У відповідності до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було проведено перевірку Приватного підприємця ОСОБА_1 за результатами якої було встановлено що під час надання послуг з перевезення пасажирів у відповідача були відсутні необхідні документи, а саме: паспорт маршруту, страхові полюси пасажирів обов*язкового страхування на окремому бланку.

На підставі акту позивачем винесено постанову № 118712 від 28.02.2011 року про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” фінансові санкцій у сумі 1700 грн.

Доказів оскарження зазначеної постанови до суду не надано.

Статтею 39 зазначеного Закону “Про автомобільний транспорт”, передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Абзац 3 частини 1 стаття 60 зазначеного Закону передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, згідно ч. 4 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області підлягають задоволенню.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв*язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн. –задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (86133, АДРЕСА_1) на користь державного

бюджету м. Донецька, ГУДК Донецької області, р/р 31112106700002, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045, код 21081100 фінансові санкції у сумі 1700 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 27 квітня 2011.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Стойка В. В.