Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5166/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретаріТокмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача Степанюк О.А.,
представника відповідача Темір Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «ГАЛІС» до Управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень № 4109 від 04.10.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Приватне науково-виробниче підприємство «ГАЛІС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень № 4109 від 04.10.2010 року.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що у вересні відповідач повідомляв ПНВП “Галіс” про розгляд матеріалів його перевірки, на що позивач направляв свої заперечення. Результатів розгляду матеріалів перевірки позивач не отримав, проте 31.03.2011р. дізнався про накладення арешту на рахунок з боку державного виконавця на підставі постанови відповідача, яку вважає протиправною та просить скасувати. Зазначив, що 28.05.2010 року спеціалісти відповідача, відповідно до направлення на проведення перевірки №08-426 від 25.05.2010 року, намагалися провести позапланову перевірку додержання законодавства про захист прав споживачів в аптеці ПНВП “Галіс”. Але за відсутності керівника наявний в аптеці провізор не мав права вирішувати питання про допуск до перевірки. У направленні в якості підстави для проведенні перевірки неправильно визначений строк перевірки, не вказано підстав для проведення позапланової перевірки, таких підстав працівники відповідача не надали.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заявлений позов не визнала, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що підставою для проведення перевірки позивача була вимога прокуратури м. Краматорська, яка відповідно до Закону України “Про прокуратуру” є обовязковою для виконання, тому позапланова перевірка позивача проводилася за наявністю належних підстав. Про проведення перевірки позивач був належним чином повідомлений. Відповідач письмово повідомляв позивача про місце і час розгляду матеріалів, про що свідчать листи відповідача від 31.06.2010р. № 08/16-162, від 02.08.2010р. № 07/16-179, від 25.08.2010р. № 07/16-1542, від 13.09.2010р. № 07/16-1668. Але керівник позивача відповів лише на один лист, повідомивши, що він прибув у день, який для відповідача був вихідним.
За створення перешкод у проведенні перевірки якості продукції, а також торговельного та інших видів обслуговування оскарженою постановою № 4109 від 04.10.2010 року до позивача застосовані адміністративно-господарські санкції на підставі відомостей про обсяг реалізованої продукції за попередній місяць, отриманих від ДПА у Донецькій області. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно акту № 1488 від 28.05.2010р. у цей день позапланову перевірку додержання законодавства про захист прав споживачів в аптеці ПНВП “Галіс” за адресою: м.Краматорськ, вул. Марата, 12, здійснювало Головне Донецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів, яке, згідно наданій відповідачем копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.49), було зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.03.1994р. З наданих відповідачем копій наказу Держспоживстандарту України від 16.06.2010р. № 234 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.48,50-52) Головне Донецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів перетворено в Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області, яке діє на підставі Положення, зареєстрованого 29.06.2010р. (а.с.53-55). Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами, що на час розгляду справи належним відповідачем є Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області (надалі за текстом відповідач).
Стаття 26 Закону України “Про захист прав споживачів”, в тому числі, передбачає, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Згідно направленню на проведення перевірки №08-395 від 11.05.2010 (а.с.59) спеціалістам відповідача було доручено здійснити державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів у формі позапланової перевірки Аптеки “ПНПП Галіс” за адресою: м.Краматорськ, вул. Марата, 12. Підставою проведення перевірки у направленні зазначена вимога прокуратури м. Краматорська № 2796вих. від 26.04.2010р. За поясненнями сторін перевірка відповідача відповідно до зазначеної вимоги не проводилася через неправильне зазначення найменування суб'єкта господарювання.
Згідно направленню на проведення перевірки № 08-426 від 25.05.2010 р. (а.с.59) спеціалістам відповідача доручено здійснити державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів у формі позапланової перевірки Аптеки ПНВП “Галіс” за адресою: м.Краматорськ, вул. Марата, 12. Підставою проведення перевірки у цьому направленні зазначена вимога прокуратури м. Краматорська № 3159вих. від 14.05.2010р.
За змістом акту № 1488 від 28.05.2010р. (а.с.56-57) у цей день спеціалісти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю помічника прокурора м. Краматорська ОСОБА_6 здійснювали позапланову перевірку додержання законодавства про захист прав споживачів в аптеці ПНВП “Галіс” за адресою: м.Краматорськ, вул. Марата, 12, на підставі направлення на проведення перевірки №№08-426 від 25.05.2010 р. З боку провізора аптеки ОСОБА_7 створено перешкоди у проведенні позапланової перевірки.
В судове засідання для допиту в якості свідка був викликаний помічник прокурора м. Краматорська ОСОБА_6, який був присутній при проведенні перевірки. Свідок до суду не зявився, про причини неявки не повідомив. Представник відповідача зазначила, що для зясування особи працівника позивача викликалися працівники міліції. За поясненнями представника позивача провізор ОСОБА_7 діяла правомірно, оскільки для проведення перевірки не було законних підстав.
Відповідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Отже, в судовому засіданні сторони не заперечили факту того, що спеціалісти відповідача не були допущені працівником позивача до проведення перевірки, через що суд вважає цей факт встановленим.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів”, № 4109 від 04.10.2010р. (а.с.12) відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 17432 грн. 17 коп. Підставою для застосування штрафу у спірній постанові вказано створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідач застосував штраф у розмірі 1 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, яка зазначена у розмірі 174321,70грн.
Стосовно строку звернення з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відповідача № 4109 від 04.10.2010р. суд зазначає, що за приписами ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
З позовної заяви та пояснень представника позивача випливає, що оскаржена постанова № 4109 від 04.10.2010р. на адресу позивача не направлялася і була отримана позивачем від державного виконавця 31.03.2011р., коли позивач дізнався про арешт коштів в установі банку. Зазначені обставини відповідачем не спростовані, оскільки суду не надано доказів отримання позивачем оскарженої постанови. Позивачем надана копія заяви від 28.03.2011р. щодо отримання інформації про результати розгляду матеріалів перевірки з описом вкладення, який містить поштовий штемпель від 28.03.2011р. (а.с.9-10). Відповіді на вказану заяву, в тому числі про те, що результати розгляду матеріалів перевірки направлялися позивачу, відповідач не надав. До суду позивач звернувся 04.04.2011р., згідно штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві. З наведених обставин суд дійшов висновку про те, що встановлений частиною 5 ст.99 КАС України місячний строк для звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущений.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на проведення перевірки в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме, за відсутністю керівника субєкта господарювання, з порушенням строку проведення перевірки, за відсутністю законних підстав для проведення позапланової перевірки та не надання копій документів, що слугували підставами для такої перевірки. Крім того, позивач посилається на порушення Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні”, яким встановлений мораторій на проведення перевірок у 2010році.
Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
По справі не встановлено підстав для здійснення позапланових заходів, які були б передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вимога прокурора серед таких підстав у зазначеному Законі не міститься.
Аналогічні приписи містяться в Інструкції з порядку оформлення документів для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, затвердженою наказом Держспоживстандарту від 20.01.2009 № 31 (далі за текстом - Інструкція), де передбачено наступне:
1. Підставами для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є:
1.1. Подання суб'єктом господарювання письмової заяви до територіального органу про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
1.2. Виявлення та підтвердження недостовірних даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
1.3. Перевірка виконанням суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів територіальними органами;
1.4. Неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
1.5. Звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
2. Позапланові заходи на підставах, викладених в підпункті 1.5 пункту 1 цієї Інструкції, здійснюються територіальними органами виключно за наявності Згоди Держспоживстандарту на їх проведення.
3. Не потребують Згоди Держспоживстандарту позапланові заходи, які проводяться на підставах, викладених в підпунктах 1.1 - 1.4 пункту 1 цієї Інструкції.
Пунктом 4 Інструкції встановлено, що для отримання Згоди на проведення позапланового заходу територіальними органами надаються:
4.1. Заява щодо надання Згоди Держспоживстандарту на проведення позапланового заходу. У заяві зазначається найменування суб'єкта господарювання та його адреса, за якою буде проводитися перевірка, предмет перевірки.
4.2. Копія звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Згідно з п. 9 Інструкції, за результатами розгляду заяв відповідними структурними підрозділами Держспоживстандарту протягом 7 днів оформляється Згода згідно з затвердженою формою, реєструється та надсилається на виконання територіальному органу. Таким чином, підставами для надання Згоди на проведення позапланових заходів є відповідна заява територіального органу та копія звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Представник відповідача вважає, що вимога прокурора є підставою для проведення позапланового заходу, в порядку звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Але Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Зазначеної згоди відповідачем суду не надано.
З наданих відповідачем матеріалів перевірки вбачається, що до направлень на перевірку були додані копії листа Держспоживстандарту України від 28.09.2009р. (а.с.60,62), у якому розяснено, що проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) спільно з органами прокуратури та внутрішніх справ не потребує отримання згоди Держспоживстандарту України. Зазначений лист суд не приймає до уваги, оскільки він не містить посилання на позаплановий характер заходів. Крім того, листом центрального органу не можуть змінюватися обовязкові і виключні умови проведення позапланового заходу, визначені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Суд не приймає до уваги також посилання відповідача на статті 8 та 20 Закону України “Про прокуратуру”, оскільки вимога прокурора про проведення перевірки не була адресована позивачу, отже не покладає на позивача будь-яких обовязків. Стаття 20 Закону України “Про прокуратуру” визначає повноваження прокурора, які жодним чином не надаються органу державного контролю, навіть за наявності вимоги прокурора.
Крім того, ст. 19 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, по справі відповідачем не доведено ані підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), ані наявності підстав для прокурорського реагування, на які посилається відповідач у своїх запереченнях.
Суд також, враховує, що згідно наданій довідки (а.с.79) позивач відноситься до малих підприємств в розумінні ч. 7 ст. 63 Господарського кодексу України. Відповідач проти зазначеної обставини не заперечив.
Підпунктом 1) п. 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009 року № 1759-VI передбачено встановити до 1 січня 2011 року мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб'єктів малого підприємництва, крім:
проведення перевірок суб'єктів малого підприємництва, господарська діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику, критерії визначення якого затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок (крім перевірок, які проводяться згідно з пунктами 4 і 8 частини шостої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні") ;
проведення органами Пенсійного фонду України планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику;
проведення органами захисту прав споживачів позапланових перевірок за скаргами споживачів.
Таким чином, за відсутністю скарг споживачів, відповідач не мав повноважень на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача, який є субєктом малого підприємництва, в силу мораторію, встановленого Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009 року № 1759-VI.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписам ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Отже, враховуючи відсутність передбачених законом підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, прийняття відповідачем постанови про накладення стягнень № 4109 від 04.10.2010 року за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, не відповідає вимогам закону, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного науково-виробничого підприємства «ГАЛІС» до Управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень № 4109 від 04.10.2010 року задовольнити.
Постанову про накладення стягнень Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області № 4109 від 04.10.2010 року визнати протиправною та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного науково-виробничого підприємства «ГАЛІС» (код ЄДРПОУ 19382607) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 травня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 24 травня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.
Судове рішення № 16035914, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/5166/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: