Постанова № 16035622, 17.05.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Справа № 2а/0370/1170/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представників позивача Магіри О.Ф., Юречко А.С.,

представників відповідачів Гаврилюка В.С., Манчик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор” до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор" (надалі - ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор», підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (надалі ГУДКУ у Волинській області, відповідач 2) в якому просить стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 1 409 359,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з поданими до Луцької ОДПІ податковими деклараціями з ПДВ за серпень, жовтень та листопад 2010 року задекларовано суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Податковим органом були проведені позапланові документальні перевірки фінансово-господарської ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі, щодо визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, про що було складено довідки та акти перевірок, якими порушень при розрахунку належних до відшкодування сум ПДВ у податкових деклараціях за липень листопад 2010 року не виявлено.

Таким чином, як вважає позивач, вказаними актами та довідками перевірок підтверджено достовірність нарахування сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, отже, підтверджено право ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» на відшкодування ПДВ в сумі 1409359,00 грн. (за серпень 2010 року 654277,00 грн., за жовтень 2010 року 360620,00 грн., за листопад 2010 року 394462,00 грн.). Разом з тим, Луцькою ОДПІ у порушення встановленого порядку не надіслано висновки органу державного казначейства для проведення відшкодування ПДВ на рахунок підприємства.

21 квітня 2011 року підприємство звернулося до Луцької ОДПІ із зверненням повідомити причини, з яких не відшкодовується ПДВ у сумі 1409359,00 грн. за 2010 рік. 22 квітня 2011 року Луцька ОДПІ повідомила, що не завершено перевірки постачальників підприємства до виробника (імпортера), а тому вказана сума не є підтвердженою.

Позивач вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим: ним не враховано попередніх висновків вище згадуваних актів та довідок перевірок з питань достовірності нарахування підприємством суми бюджетного відшкодування ПДВ, якими було підтверджено відсутність порушень при їх розрахунку у податкових деклараціях за липень листопад 2010 року; жодна з норм чинного законодавства України не ставить право ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» на податковий кредит і повернення зайво сплаченого ним ПДВ в залежність від сплати продавцем податкового зобовязання .

Обовязковість проведення зустрічних перевірок постачальників визначається податковим органом самостійно. Однак проведення цих перевірок не може подовжувати визначений Законом України «Про податок на додану вартість» термін відшкодування ПДВ з Державного бюджету України.

З наведених підстав позивач просить стягнути з Державного бюджету України через ГУДКУ України у Волинській області на користь ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1409359,00 грн.

Відповідач 1 у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав. Зазначив, що причиною ненадання висновків органу державного казначейства за деклараціями за серпень, жовтень, листопад 2010 року є ненадходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника відповідно до п.5 наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА України) від 12 листопада 2002 року № 538 “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ”. Крім того, згідно з Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом видачі внутрішньої державної позики ДПА України надає Державному казначейству України реєстр субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Оскільки на даний час наявний залишок непідтверджених сум, то підстави для відшкодування ПДВ відсутні, у звязку з чим Луцька ОДПІ просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 у письмовому поясненні зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства відшкодування ПДВ з державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Всього за декларацією за серпень 2010 року згідно з висновками Луцької ОДПІ відшкодовано 1038021,00 грн., за декларацією за листопад 2010 року - 45734,00 грн. Оскільки висновки Луцької ОДПІ на суму, заявлену в позовній заяві, не надходили, правових підстав для такого відшкодування немає.

У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позов підтримали з підстав, у ньому викладених. Водночас, уточнивши позовні вимоги у письмовій заяві (а.с.220), позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 360620,00 грн. та за листопад 2010 року у сумі 394462,00 грн., всього 755082,00 грн. Представники позивача просили задовольнити позов повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 просять відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених відповідно у письмовому запереченні та поясненні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» зареєстроване як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 658055 (а.с.13). Відповідно до свідоцтва № 100253090 від 13 листопада 2009 року підприємство є платником ПДВ (а.с.15).

19 листопада та 17 грудня 2010 року позивач подав до Луцької ОДПІ податкові декларації з ПДВ за жовтень та листопад 2010 року відповідно разом із розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (а.с.64-81). Згідно з декларацією за жовтень 2010 року бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає ПДВ у сумі 360 620,00 грн., а за листопад 2010 року - 440196,00 грн.

Луцькою ОДПІ проведено виїзні позапланові перевірки ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вказані періоди, про що складено довідку від 15 грудня 2010 року № 9512/23-3/08029701 «Про результати позапланової перевірки ДП МОУ “Луцький ремонтний завод “Мотор” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень та жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01 серпня по 30 вересня 2010 року» (а.с.108-134) та довідку від 31 січня 2011 року № 400/23-3/08029701 «Про результати позапланової перевірки ДП МОУ “Луцький ремонтний завод “Мотор” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01 по 31 жовтня 2010 року» (а.с.135-156).

У висновках довідок зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування у декларації за жовтень 2010 року у сумі 360020,00 грн. (а.с.125) та за листопад 2010 року у сумі 440196,00 грн. (а.с.146) після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Разом з тим, розбіжностей між даними платника та даними перевірки щодо достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вказаний період, не виявлено (а.с.124; 145).

Як вбачається з письмових пояснень відповідача 2 (а.с.213), довідки позивача (а.с.222), витягу за рахунком 64-11 (а.с.37), 01 березня 2011 року за висновком Луцької ОДПІ від 28 лютого 2011 року № 0000000322 з Державного бюджету України відшкодовано на рахунок позивача ПДВ у сумі 45734,00 грн. за декларацією за листопад 2010 року.

Невідшкодованим залишається ПДВ за декларацією за жовтень 2010 року у сумі 360020,00 грн. та за листопад 2010 року 394462,00 грн., всього 755082,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, далі Закон № N 168/97-ВР ).

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду: при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 N 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 N 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності.

Як встановлено судом, позивачем відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР було подано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Порядок та строки вчинення дій податковим органом у звязку із надходженням декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку встановлено пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР. Так протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) органи державної податкової служби проводять позапланову виїзну перевірку, якщо платником подано декларацію з відємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн. Це ж положення в подальшому було закріплено в пп.78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України (ПК України), відповідно до якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

На цих підставах податковим органом проведено виїзні позапланові перевірки ДП «Мотор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вищезгадані періоди, за результатами яких складені досліджені судом довідки від 15 грудня 2010 року та 31 січня 2011 року.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону N 168/97-ВР).

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року N 209/72 у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21 травня 2001 року №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за №489/5680 та чинному до 21 січня 2011 року, визначено порядок відшкодування ПДВ з державного бюджету. Так відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України (ДК України) за висновками податкових органів або за рішенням суду (пп.4.1). Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування ПДВ органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Умови дотримання термінів відшкодування визначені п.6 Порядку: суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

З 21 січня 2011 року аналогічні умови встановлено у пп.200.12, пп.200.13 ст.200 ПК України.

Як встановлено судом, Луцькою ОДПІ в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача за жовтень 2010 року у сумі 360020,00 грн. та за листопад 2010 року у сумі 394462,00 грн.

Хоча право на бюджетне відшкодування відємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист його гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що був ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Судом також встановлено, що 21 квітня 2011 року позивач звертався з листом № 911 (а.с.157) до Луцької ОДПІ з проханням повідомити про причини невідшкодування сум ПДВ, за якими минув термін відшкодування. Як вбачається з листа Луцької ОДПІ від 21 квітня 2011 року № 9478/10/23-312 (а.с.158) висновки не надано органу державного казначейства у звязку із проведенням зустрічних перевірок основних постачальників позивача згідно з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженими наказом ДПА України № 350 від 18 жовтня 2005 року та наказом ДПА України від 12 листопада 2002 року №538 “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ”.

Разом з тим, суд звертає увагу, що виконання вимог п.4.3, п.4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій та п.5 наказу ДПА України від 12 листопада 2002 року №538 органами державної податкової служби має відбуватись у строки, визначені п.7.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, оскільки зазначені вище підзаконні нормативно-правові акти розроблені у відповідності та на виконання вимог зазначеного Закону. Крім того, Закон № 168/97-ВР не повязує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з фактом погодження суми бюджетного відшкодування з ДПА України, а також з обставиною підтвердження контрагентами платника податку факту сплати ПДВ до бюджету шляхом проведення зустрічних перевірок у строки, що прямо суперечать строкам, визначеним пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон № 168/97-ВР не передбачає проведення перевірки контрагентів платника ПДВ по ланцюгу постачання до виробника як обовязкову умову відшкодування ПДВ, а повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Положення п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Наведений закон не ставить таке право платника у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Враховуючи вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР, суд не приймає доводи Луцької ОДПІ в підтвердження законності дій щодо ненадання висновку на відшкодування ПДВ, адже діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету, а також передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Зважаючи на ту обставину, що проведеними перевірками не виявлено невідповідності при формуванні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 755 082,00 грн. за деклараціями за жовтеньлистопад 2010 року вимогам ст.7 Закону № 168/97-ВР, суд приходить до переконання, що ненадання Луцькою ОДПІ висновків на відшкодування ПДВ ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» на вказану суму є протиправною бездіяльністю останнього.

Крім того, матеріалами зустрічних перевірок контрагентів позивача, проведених податковими органами на запити Луцької ОДПІ (а.с.186-189; 193-195; 209), не встановлено розбіжностей у податковому обліку за виданими податковими накладними між даними ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» як покупця та його постачальників (ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Інфра-Спектр», «Авіа-нормаль»).

Згідно з пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Враховуючи те, що підприємству не відшкодовано 755 082,00 грн. ПДВ, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми бюджетного відшкодування є підставними та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пп.3 п.3 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700,00 гривень.

Таким чином, з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача 1700,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову згідно з платіжним дорученням від 27 квітня 2011 року № 1676.

Керуючись ст.ст.11, 94, ч.3 ст.160, ст.ст.162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість",

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор" бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 755 082, 00 грн. (сімсот пятдесят пять тисяч вісімдесят дві грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор" судовий збір в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк