Рішення № 160279, 15.09.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2006 Справа № 16/253

За позовом

Міжгірського районного центру зайнятості, смт. Міжгір’я

до відповідача

підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм”, м. Київ

про

звільнення орендованого приміщення та сплату боргу по орендній платі

та за зустрічним

позовом

підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм”, м. Київ

до відповідача

Міжгірського районного центру зайнятості, смт. Міжгір’я

про

визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (в редакції від 31.01.03)

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) –Грамарчук Н.Г. –юрисконсульт (дов. від 27.01.06 №83-07)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Міжгірський районний центр зайнятості, смт. Міжгір’я (далі –позивач) звернувся з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм”, м. Київ (далі –відповідач) про звільнення орендованих приміщень за адресою смт. Міжгір’я, вул. Ольбрахта, 7 та передачу їх позивачу у відповідності до п.2.4., 2.5. договору; сплату боргу по орендній платі до державного бюджету та позивачу з дня виникнення боргу по день передачі приміщень центру зайнятості та зустрічним позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм”, м. Київ (далі –позивач за зустрічним позовом) до Міжгірського районного центру зайнятості, смт. Міжгір’я (далі –відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (в редакції від 31.01.03).

Позивач просить задоволити позов, оскільки договір оренди припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку дії, про що відповідач неодноразово і належними чином повідомлявся.

Відповідач заперечує проти позову, з тих підстав, що термін дії договору закінчився 31.12.02, а оскільки були відсутні заяви про припинення цього договору він вважається продовженим на тих самих умовах тобто до 30.04.07; договір в редакції від 31.12.03 є нікчемним, оскільки складений із грубим порушенням ЦК УРСР та ЦК України, а саме назва договору не відповідає даті його складання, договір не погоджено з РУ ФДМ України, одне і теж приміщення, яке зазначене в договорі оренди від 01.09.98 не може двічі передаватися в оренду по договору від 31.12.03.

Позивач за зустрічним позовом просить позов задоволити мотивуючи тим, що згідно договору оренди від 31.01.03 майно по акту–прийому передачі не передавалося, оцінка орендованого майна не проводилася, а за основу взято оцінку 1998 року.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує вимоги з тих підстав, що між сторонами двох окремих договорів не існувало, а є лише єдиний договір від 01.09.98 року та його нова редакція від 31.01.03.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 29.09.06.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

01.09.98 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди частини вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень загальною площею 95,3 кв.м. в смт. Міжгір’я по вуль Ольбрахта,7.

31.01.03 позивач та відповідач, у зв’язку із численними змінами уклали нову редакцію договору оренди, із строком дії до 31.12.05.

06.12.05 відповідач звернувся до позивач із заявою про намір продовжити оренду державного майна. Позивач дав відповідь де зазначив про неможливість продовження орендних відносин на новий термін, у зв’язку із власними потребами у приміщенні та одночасно повідомляв відповідача про намір припинити дію договору у зв’язку із закінченням дії договору 31.12.05, про що направив відповідачу листи від 14.12.05 №946-01 від 16.12.05 №951-01, 28.03.06 №280-01, 03.05.06 №396-01, від 22.05.06 №475-01 та листами РУ ФДМ України від 17.01.06 №09-10/137, 21.03.06 №09-10/1305.

Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із п.1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За таких обставин, у зв’язку із тим, що відповідач був належним чином повідомлений про припинення договору оренди, вимога позивача за первісним позовом про зобов’язання відповідача звільнити орендоване приміщення підлягає задоволенню.

У частині вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі розгляд справи слід припинити, через відсутність предмету спору, на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки як свідчить поданий позивачем розрахунок сум орендної плати від 14.09.06 №864-01, заборгованість перед ним відсутня.

Твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом), що між сторонам укладено два договори оренди, причому другий є нікчемним, спростовуються матеріалами справи та не доведені відповідними доказами, виходячи із припису ч.2 ст.215 Цивільного кодексу, де встановлено, що нікчемним є правочин недійсність якого встановлена законом. Доводи позивача за зустрічним позовом про непогодження договору у редакції від 31.01.03 з РУ ФДМ України спростовуються наявним у матеріалах справи листам РУ ФДМ України від 16.05.03 №09-10/1468.

Правовий аналіз спірних договірних відносин, дає підстави для висновку, що нова редакція договору оренди від 31.01.03 по суті є змінами до договору від 01.09.98 року і така форма і порядок змін до договору, не суперечила діючому на той час ЦК Української РСР (розділ ІІІ). Тому доводи позивача за зустрічним позовом, про неналежність оцінки, як умови відображеної у новій редакції договору від 31.01.03, судом відхиляються. Вищевказане також спростовує твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про продовження строку дії договору оренди (у початковій редакції) до 30.04.07, у зв’язку із тим, що протягом місяця після 31.12.03 у сторін були відсутні заяви про припинення договору.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, у задоволенні зустрічного позову, про визнання недійсним договору оренди від 31.01.03, слід відмовити повністю.

Згідно з ст.49 ГПК України на відповідача (позивача за зустрічним позовом) покладається державне мито, у тому числі, яке підлягає стягненню в доход державного бюджету у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, ч.2 ст.16, ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 60, п.5 ст.81, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

первісний позов задоволити частково.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм” (м. Київ, вул. Тургенівська, 17Б, код ЄДРПОУ 20005075) звільнити орендоване приміщення за адресою смт. Міжгір’я, вул. Ольбрахта, 7.

У частині позовних вимог про стягнення орендної плати провадження припинити.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм” (м. Київ, вул. Тургенівська, 17Б, код ЄДРПОУ 20005075) в доход Державного бюджету України суму 85,00 грн. державного мита з зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Гедеон Ріхтер –Укрфарм” (м. Київ, вул. Тургенівська, 17Б, код ЄДРПОУ 20005075) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський