Вирок № 16018711, 12.04.2011, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1-101/11

ВИРОК

12.04.2011 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого суддіГерасименко В.М.

з участю секретаряРозсохи Я.С.

прокурораПрокопенка Г.С.

адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-нина України, учня 8 класу Терешківської ЗОШ 1-3 ступенів, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України,-

в с т а н о в и в :

27 грудня 2010 року близько 17.30 год., ОСОБА_2 з метою викрадення чужого майна, через отвір в огорожі проник на територію Полтавської колійно-машинної станції №132, що знаходиться за адресою с.Копили Полтавського району, вул.Горького 70-д, та яка охороняється сторожами. Після чого, з корисливих мотивів, таємно викрав з вагонів-платформ №19693381 та №19693605, які знаходилися на 10 колії ПКМС №132 та перебувають на балансі даного підприємства: старопридатні закладні болти в зборі у кількості 16 шт., загальною вартістю 96 грн.06 коп. та старопридатний клемний болт у кількості 1 шт. вартістю 4 грн.86 коп., а всього викрав на загальну суму 100 грн.11 коп. Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 18.00 год., таємно викрав з хопер-дозаторних вагонів №30631436, № 30634380, №30634208, які знаходилися на 12 колії території ПКМС №132 та перебувають на балансі в Центрі механізації колійних робіт Південної залізниці, транспортні кріплення, а саме транспортні запори в зборі у кількості 10 шт., валики у кількості 12 шт., шплінти у кількості 10 шт., загальною вартістю 588 грн., однак злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий гр. ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав повністю та детально розповів суду про обставини скоєного ним злочину, пояснивши, що дійсно, у вказаний вище день та час він прийшов до території ПКМС №132 в с.Копили Полтавського району, звідки намагався викрасти зазначені запчастини, однак був затриманий ОСОБА_3 В скоєному щиро розкаявся.

Окрім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в скоєному повністю підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що 27.12.2010 року біля 16.30 год. він заступив на зміну охоронцем території ПКМС №132. Близько 18.30 год. він почув шум зі сторони 12 колії, де знаходилися хопер дозаторні вагони, підійшовши ближче помітив, що біля вагонів знаходиться молодий хлопець, якому він почав кричати, щоб той зупинився, однак останній почав тікати. Однак його затримали двоє невідомих чоловіків. Про даний факт він повідомив диспетчеру. По приїзду працівників міліції, його було запрошено в якості понятого при огляді місця події за участю самого ОСОБА_2, який вказав як саме та звідки він намагався вчинити крадіжку (а.с. 38);

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, який пояснив, що також, як і ОСОБА_4, був запрошений працівниками міліції в якості понятого при огляді місця події, а саме 12 та 10 колій ПКМС №132 (а.с.39);

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, який пояснив, що 27.12.2010 року він перебував на робочому місці та території ПКМС №132 та близько 20 год. був запрошений працівниками міліції в якості спеціаліста при огляді місця події, а саме 12 та 10 колій ПКМС №132 (а.с.40);

- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_3, даними ними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, згідно яких 27.12.2010 року о 16 год. вони зустрілися та вирішили випити пива на лавочці поруч з ПКМС №132 в с.Копили. Додому поверталися близько 18.20 год. через територію ПКМС та, дійшовши до забору зі сторони с.Терешки, почули, як охоронець підприємства КМС кричить комусь, щоб зупинився. Повернувшись, вони помітили молодого хлопця, що тікав. ОСОБА_3 схопив хлопця за рукав та зупинив, в подальшому передав хлопця охоронцю, що підійшов ( а.с.44,47);

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, який пояснив, що 27.12.2010 року о 17 год. він зустрів ОСОБА_2, який запропонував йому піти з ним на територію ПКМС №132, де він хотів викрасти металобрухт та йому потрібна була допомога, однак свідок відмовився та відповів, що чекатиме його біля забору. Прочекавши біля забору ОСОБА_2 біля години, вирішив піти додому (а.с. 76);

- показаннями свідка ОСОБА_9, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, який пояснив, що 27.12.2010 року він в складі слідчо-оперативної групи виїхав до с.Копили Полтавського району, вул.Горького 70-д, де знаходиться Полтавська колійно-машинна станція №132, згідно повідомлення оперативного чергового по ЛВ на ст.Полтава, де було затримано хлопця, що здійснював крадіжку металевих деталей з вагонів. По прибуттю на місце, слідчим було розпочато огляд місця події за участю затриманого, в ході якого було виявлено мішок білого кольору в якому знаходилися металеві деталі. Затриманий назвався ОСОБА_2, який пояснив та показав на вагони, з яких ним і було здійснено крадіжку (а.с.42);

- даними протоколу огляду місця події від 27.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 вказав на вагони з яких він здійснив крадіжку металевих деталей (а.с.8-14);

- даними довідки з Полтавської колійно-машинної станції №132, згідно якої територія ПКМС №132 охороняється.

Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, показання підсудного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину в скоєному визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання - добре.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та відсутність тяжких наслідків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що останньому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, а враховуючи наявність декількох помякшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину в скоєному визнав повністю, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання з застосуванням положень ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 185 ч.3 КК України та згідно вимог ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання, встановивши відносно нього іспитовий термін.

Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання, з застосування ст.69 КК України, у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, з урахуванням положень ст.104 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без зміни підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, передані на відповідальне зберігання представнику Полтавської колійно-машинної станції №132, повернути власнику в повне володіння, користування та розпорядження на власний розсуд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:В. М. Герасименко