Постанова № 1601564, 08.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-94/08

(2а-928/07)

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2008 року, м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Бездітко Ю.В .

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

1-го відповідача: не прибув.

2-го відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнологія»; 2. Приватного підприємства «ОСОБА_2» про визнання недійсним зобовязання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить з урахуванням наданих уточнень позовних вимог визнати недійсним зобовязання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 11880,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1960,00 грн., яке було укладене ТОВ «Укртехнологія» та ПП «ОСОБА_2» на підставі податкової накладної № 0112-2 від 01.12.2004 р., як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження згідно з довідкою органу реєстрації, однак були повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою підприємства не знаходяться.

Щодо 2-го відповідача, то до матеріалів справи надана довідка ЄДРПОУ про виключення підприємства з реєстру.

Згідно з ст. 35 КАС України відповідачі є належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Відповідачі відзиви на позов не надали, правом участі в судовому засіданні не скористалися.

Суд вважає, що не зявлення відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника сторони, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

При розгляді справи судом було встановлено, що ТОВ «Укртехнологія», перебуває на обліку у ДПІ Червонозаводського районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 31232654) .

В ході проведення перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було встановлено, що у 2004 році між ТОВ „Укртехнологія” та ПП „ОСОБА_2” була укладена угода купівлі продажу, за якою ТОВ „Укртехнологія” придбало у ПП „ОСОБА_2” ТМЦ на загальну суму 11880 ,00 грн., в т.ч. ПДВ 1960,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 0112-2 від 01.12.2004 р. на суму 11880 ,00 грн., в т.ч. ПДВ 1960,00 грн. Дана податкова накладна виписана продавцем та відповідно до ст. 7 Закону України „Про ПДВ” № 168/97-ВР включена до книги обліку придбання товарів та до складу податкового кредиту відповідного періоду і відповідає даним податкової декларації з ПДВ за даний період.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2003 р. були визнані недійсними установчі документи ПП „ОСОБА_2” з моменту державної реєстрації та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 14.12.2001 р. Також в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПП „ОСОБА_2” було встановлено, що ОСОБА_3, який вказаний в статуті як засновник підприємства, влітку 2001 року загубив свій паспорт. Ніякі установчі документи, угоди та фінансові документи не підписував, розрахункові рахунки в банку не відкривав, дозвіл на виготовлення печатки та штампу не давав, про місцезнаходження підприємства не знав. Даним рішенням було встановлено, що ПП „ОСОБА_2” за юридичною адресою не знаходиться та про фактичну адресу невідомо.

Таким чином, ПП „ОСОБА_2” було зареєстровано невідомими особами на підставну особу - засновника приватного підприємства з порушенням чинного законодавства України, підприємницька діяльність здійснюється цим підприємством протиправно та суперечить інтересам держави.

Статями 2, 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування” передбачений обовязок платників податків, яким зокрема є і субєкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Також Законом передбачено, що кожна особа зобовязана подавати до державних податкових інспекцій декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням та сплатою податків та зборів та сплачувати належні суми податків та зборів до бюджетів та державних цільових фондів в порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Закон України „Про податок на додану вартість” передбачає, що відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних та позбавляють покупця права на податковий кредит.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” (із змінами та доповненнями), до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування. При цьому, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про заходи щодо забезпечення однакового та правильного застосування законодавства про податки” від 25.07.2002 року за № 1056 доказами спрямованості умислу субєкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів держаної податкової служби про скасування держаної реєстрації субєкта підприємницької діяльності та інше.

Метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, яку мав спірний договір, було приховування коштів, отриманих по угоді, від оподаткування, не нарахування та несплата податків по угоді, укладеній на підставі податкової накладної № 0112-2 від 01.12.2004 р. між ТОВ «Укртехнологія» та ПП «ОСОБА_2». Умисел на досягнення вказаної мети був у ПП «ОСОБА_2», що підтверджується незнаходженням за юридичною адресою, неповідомлення про зміну адреси та відсутністю звіту перед податковою службою. Також суд вважає за необхідне зауважити на те, що в матеріалах справи не має доказів які б свідчили про те, що 2 - м відповідачем дійсно поставлено товар по податковій накладній № 0110-1 від 01.10.2004 р., а 1-м відповідачем проведені платежі за отриманий товар, що підтверджує не реальність господарських взаємовідносин.

Позивачем доказано, що на момент здійснення господарських операцій, 2-й відповідач не знаходився за юридичною адресою, був видалений з ЄДРПОУ. Таким чином, на момент укладання та виконання оскаржуваної угоди ПП "ОСОБА_2" не мало цивільну правоздатність.

В звязку з наведеним відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Укладений договір купівлі - продажу завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки веде до неправомірного ухилення від сплати обовязкових платежів до державного бюджету та завищення податкового кредиту та завдає шкоди державі.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнологія»; 2. Приватного підприємства «ОСОБА_2» про визнання недійсним зобовязання - задовольнити.

Визнати недійсним зобовязання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 11880,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1960,00 грн., яке було укладене ТОВ «Укртехнологія» та ПП «ОСОБА_2» на підставі податкової накладної № 0112-2 від 01.12.2004 р.

Відносно ПП «ОСОБА_2» закрити провадження.

Стягнути з ТОВ «Укртехнологія» в доход держави вартість отриманих послуг (усе отримане за угодою) на загальну суму 11880,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України , постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13.02.2008 р.

Суддя П'янова Я.В.