Постанова № 1601551, 11.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа№ 2а-1054/08

                     ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

                                              Іменем    України

 11 січня 2008 року                                                               м. Харків

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Курило Л. В.

при секретарі                           Дем’яненко  Є.А.

за участі :- прокурора – Присяжнюк О.О.

представника позивача – Сторчаєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом  прокурора Дзержинського району  м. Харкова в  інтересах  держави в  особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту  інвалідів до товариства з  обмеженою відповідальністю “ ХАРСНАБ -М” про стягнення  адміністративно – господарських санкцій та пені, -

встановив:

08 11 2007 року прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРСНАБ-М” про стягнення  з відповідача адміністративно – господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 3675,00 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій у сумі 179,71 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор  зазначив, що   відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підприємстві  відповідача  у 2006 році норматив для працевлаштування  інвалідів складає 1 робоче місце. Згідно даних, наданих  відповідачем у звіті , жодний  інвалід не працевлаштований на підприємстві. Отже, відповідачем  не виконано  норматив  робочого місця по  працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить  7350,00 грн. і тому відповідно до ст. 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких  працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Таким чином, сума  адміністративно-господарських санкцій  становить  3675 грн. 00 коп. та пеня за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій становить 179 грн. 71 коп.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги позову  підтримали у повному обсязі, просять стягнути з відповідача  адміністративно – господарську санкцію в розмірі 3675 грн. 00 коп.  та пеню в  розмірі 179 грн. 71 коп.

Представник  відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що  свідчить  повідомлення про вручення йому поштових відправлень, відзив на позов не надав.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача,  дослідивши матеріали справи, суд дійшов  наступного висновку.

 Статтею 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьої відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості  одного робочого місця.

      Відповідно до  форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування  інвалідів” за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 12 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав одне робоче місце.

      Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

        Згідно ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК,  наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

       Відповідно до листа від 24 05 2007 року за вих. № 1335 Дзержинського районного центру зайнятості  м. Харкова  протягом  2006 р. ТОВ “ХАРСНАБ-М” не подавало звіт за формою 3-ПН ( про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів ) .

Як вбачається із звіту по формі № 10- ПІ , наданого відповідачем, у 2006 році  інваліди на підприємстві не були працевлаштовані.

Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Суд  дійшов висновку, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомив Дзержинський районний центр зайнятості м. Харкова про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до ТОВ “ ХАРСНАБ-М” у 2006 році.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких  працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки за весь  її строк.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно – господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі  3675 грн. та пені в сумі 179 грн. 71 коп. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

З огляду на викладене, керуючись  ст. 18-1, 19, 20 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314, ст. ст. 35, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

               Позов прокурора Дзержинського району  м. Харкова в  інтересах  держави в  особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту  інвалідів до товариства з  обмеженою відповідальністю “ХАРСНАБ -М” про стягнення  адміністративного – господарських  санкцій та пені  задовольнити у повному обсязі.

            Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРСНАБ-М” ( р/р 26006032016300 в АКІБ “ Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ  33204110)  на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( р /р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області ) адміністратино -  господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі   3675 грн. 00 коп. та пеню в сумі  179 грн. 71 коп., а всього – 3854 грн.  (  три тисячі вісімсот п’ятьдесят  чотирі грн.) 71 коп.

            Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю  “ХАРСНАБ-М” ( р/р 26006032016300 в АКІБ “ Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ  33204110) на користь держави судовий збір в сумі  51 грн. 00 коп.

 Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінченняапеляційного розгляду справи.

              Повний текст постанови виготовлено  16 01 2008 року.

Суддя                                                                            Л.В. Курило