Рішення № 16005580, 01.06.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-1522/2011

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня2011 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого суддіВознюка С.М.,

за участю секретаря Ярмак М.І. та позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и в :

06 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, якому вказувала, що під час перебування в громадянському шлюбі із відповідачем ОСОБА_2, у них народилася дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги не надає, хоча має на це змогу. Позивачка в свою чергу самостійно прогодувати себе та дитину не в змозі. У зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивачка зявилася свої вимоги підтримала в повному обсязі, обставини справи підтвердила.

Відповідач в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до початку розгляду справи надав через канцелярію суду пояснення, в яких позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час судового слідства встановлено, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в громадянському шлюбі. Їх шлюб не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину, а саме: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, видане Дударківською сільською радою Бориспільського району Київської області від 08 жовтня 2004 року серії НОМЕР_1, про що зроблений відповідний актовий запис № 13 (а.с.2).

В позовній заяві, позивачка зазначила, що дитина проживає на даний час разом з нею, росте здоровою дитиною, ніяких психічних та фізичних вад не має, власного прибутку також не має. З лютого 2010 року вона разом з відповідачем не проживає, спільного господарства не ведуть. У звязку з цим з лютого 2010 року дитина з сторони відповідача не отримує ніякої матеріальної допомоги.

Відповідач в своїх поясненнях зазначив, що від утримання дитини він не відмовляється, але просить суд врахувати при визначенні аліментів те, що він має на даний час на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 та виховує його самостійно.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.

При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, розмір аліментів зазначений позивачкою.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання малолітньої дитини а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 та ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобовязаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 79, 81, 88, 130 ч.4, 174 ч.4 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, - аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1), на користь держави суму судового збору в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. (р/р №31115095700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570079, банк: УДК в Київській області, КБК: 22090200) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (р/р №31218259700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570059, банк: ГУДКУ в Київській області).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.05.2011 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк