Рішення № 16001360, 13.05.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 року справа № 2-160/11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Лубаєвській Л.В.,

за участю позивача . ОСОБА_1

представника відповідача Саєнко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “Волиньвугілля” та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві,

встановив:

24 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві та професійним захворюванням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працював на шахті №9 «НВ». Працював на шахті на підземних роботах в шкідливих підземних умовах праці, в тому числі підземним робітником по ремонту гірничих виробіток. Заключенням Нововолинської МСЕК від 23.12.2004 року йому було встановлено 20% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, 05.01.2006 року йому Нововолинська МСЕК встановила 50% профзахворювання. Фонд страхування від нещасних випадків в м.Нововолинську йому призначив суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за втрату працездатності внаслідок профзахворювання. Відповідачем йому не було забезпечені умови праці, тому він отримав професійне захворювання під час роботи в шахті втратив працездатність. В даний час його стан здоровя не покращився, у нього залишається 50% втрати працездатності, та визнано інвалідом 3-ї групи. Втрата ним здоровя та працездатності призвела до втрати нормальних життєвих звязків, вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, потребує в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні. Просить стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля»за завдану йому ушкодженням здоровя (професійним захворюванням) моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

02 березня 2011 року Нововолинський міський суд виніс ухвалу про залучення до справи в якості співвідповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Нововолинську.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ДП "Волиньвугілля" в судове засідання не з'явився без поважних причин, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську Саєнко Л.А. позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”, яким дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснила, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 в січня 2011 року до суду ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 до ДП "Волиньвугілля" слід відмовити повністю, а позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську підлягає до часткового задоволення в звязку з наступним.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропрацював на шахті №9 “Нововолинська” в шкідливих підземних умовах праці 16 років.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання, складеного 03.12.2004 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання антракосилікатоз, інтерстиціальна форма І/І, S/S. Дихальна недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне (а.с. 35-36).

Основними причинами даного професійного захворювання як зазначено у пункті 16 акту форми П-4 (а.с.36) є важка фізична праця в шкідливих умовах вугільних шахт на протязі 16 років. Висока запиленість повітря, яка в десятки разів перевищує санітарно-гігієнічні норми по Держстандарту 12-1005-88, пил силіковмістний, шум, вібрація, фізичні навантаження, неблагоприємний мікроклімат.

Із рішення профпатологічного ЛКК №146 (а.с.37), щодо огляду ОСОБА_1 вбачається, висновок антракосилікатоз, форма 1/1, S/S. ДН - першого-другого ступеню, захворювання професійне.

Згідно довідки від 23.12.2004 року ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, на підставі акта № 1403/8 (а.с.15).

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професіональної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги серії ВЛН № 038681 від 05 січня 2006 року та серії ВЛН № 011046 від 04 січня 2008 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню антракосилікатозом (а.с.13, 16).

Згідно довідки серії НОМЕР_1 від 04 січня 2008 року ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності і протипоказана важка фізична праця (а.с.16)

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача, заперечуючи позов, посилається на ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” виключена ч.3 ст.34 відповідно до положень ЗУ від 23 лютого 2007 року №717-V “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з правової позиції, викладеної в ухвалах Верховного Суду України від 28.05.2009 року та від 10 вересня 2009 року право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому вперше 20 % ступеня втрати професійної працездатності, тобто з 05.01.2006 року. Довідка видана на основі акта № 11/11 освідчення у МСЕК до дня зупинення дії норм Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії закон в часі не має, а тому моральна шкода відшкодовується відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, а не ДП "Волиньвугілля".

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 року № 4 (пункту 9), розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання атракосилікатозом, постійно звертається за медичною допомогою та проходить лікування. Позивач на даний час втратив 50 % працездатності по профзахворюванню. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей у побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, не може виконувати звичайну роботу, потребує періодичного санкурортно-курортного та медикаментозного лікування, а тому виходячи із тривалості, характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, щодо стягнення з відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську підлягає 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням антракосилікатозом.

Керуючись ст.10, 11, 60, ст.209, ст.212, ст.214, ст.215, 218 ЦПК України, на підставі ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч. 3 ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»", суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоровя внаслідок профзахворювання задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, код 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську відмовити.

В позові ОСОБА_1 до ДП “Волиньвугілля” про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М.Ушаков