Рішення № 15996, 06.06.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06 Справа № 6/112

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Луганськобленерго”, м. Луганськ

до Приватного підприємства «Сітія Алчевськ», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 65 610 грн. 27 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Макарова Г.Л., дов. № 66 від 24.11.05.,

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 65 610 грн. 27 коп., в тому заборгованість за поставлену продукцію –43 050 грн. 61 коп., пеня –8 009 грн. 77 коп., інфляційні нарахування –11 751 грн. 60 коп., 3% річних –2 798 грн. 29 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку свого повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив. Справа розглядається у порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Із наявних в матеріалах справи документів, в тому числі довідки Головного Управління статистики у Луганській області від 30.03.2006. вбачається що назвою відповідача є Приватне підприємство «Сітія Алчевськ», а не Приватне Підприємство ПКФ «Сітія Алчевськ», у зв’язку з чим належною назвою відповідача слід вважати саме Приватне підприємство «Сітія Алчевськ».

Позивачем до суду також надане доповнення до позовної заяви, в якому позивач зазначає, що провідникова продукція була відпущена відповідачу з відповідними барабанами, які не зазначені у договорі та специфікації до договору. В той же час позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отримані барабани, що були відпущені відповідачу на підставі доручень та накладних №№ 45 від 10.09.2003., 46/17 від 17.09.2003.; 60 від 25.09.2003., 69 від 09.10.2003., 304 від 16.09.03. на загальною суму 1 559 грн. 92 коп., як за безпідставно отримане майно у порядку ст. 1212, 1213 ЦК України.

Вказане доповнення було подано до суду не у відповідності до ст. 22 ГПК України та без дотримання норм господарсько –процесуального законодавства , у зв’язку з чим доповнення судом до уваги не приймається, але залучається до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

15.09.2003. між сторонами у справі був укладений договір купівлі –продажу № 158-03, за умовами якого позивач виступав як «Продавець»та зобов’язався продати, а відповідач виступав як «Покупець»та зобов’язався прийняти та оплатити продукцію, найменування у асортименті, кількості, за ціною та вартістю якої визначено у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Позивачем умови договору були виконані повністю та поставлено відповідачу продукції на загальну суму 195 050 грн. 61 коп., яку відповідач оплатив частково, у зв’язку з чим за ним залишилась заборгованість у сумі 43 050 грн. 61 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором у сумі 8 009 грн. 77 коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування у сумі 11 751 грн. 60 коп. та 3% річних у сумі 2 798 грн. 29 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

15.09.2003. між позивачем та відповідачем було укладено договір №158 - 03, за умовами якого позивач зобов’язався продати продукцію, а відповідач прийняти її та оплатити. В той же час сторони визначили, що предметом договору є продукція, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якої зазначені у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що сума договору складає 298 326 грн. 96 коп. та може бути переглянута сторонами.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що датою продажу продукції, є дата підписання накладних обома сторонами.

Згідно пункту 2.5. договору оплата повинна здійснюватися щомісячно до 25 числа, починаючи з вересня, рівними долями від вартості купленої продукції, з таким розрахунком, що кінцевий платіж надходить на рахунок позивача до 20.12.2003 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу була відпущена продукція на загальну суму 195 050 грн. 61 коп.(накладні №№ 44 від 10.09.03., 45 від 10.09.03., 45/16 від 17.09.03., 46/17 від 17.09.03., 304 від 16.09.03., 303 від 16.09.03., 59 від 25.09.03., 60 від 25.09.03., 69 від 09.10.03.)

Відповідачем оплата була здійснена частково у сумі 152 000 грн. 00 коп. (платіжні доручення №№ 598 від 17.10.2003., 601 від 22.10.2003., 602 від 24.10.2004., 610 від 31.10.2003., 632 від 24.11.2003., 10 від 14.01.2004., 3 від 23.02.2004.).

У зв’язку з чим за розрахунком позивача за відповідачем залишилась заборгованість за договором № 158-03 у сумі 43 050 грн. 61 коп.

Але, як вбачається із матеріалів справи у суму позову, позивачем включена вартість барабанів, які були відвантажені відповідачу за накладними №№ 45 від 10.09.03., 46/17 від 17.09.03., 60 від 25.09.03., 69 від 09.10.03., 304 від 16.09.03. на загальну суму 1 559 грн. 92 коп.

Відвантаження зазначеної продукції у договорі №158 –03 між сторонами узгоджено не було. В той же час підставою даного позову, позивач визначив саме договір № 158-03 від 15.09.03., а вказаним договором відвантаження іншої продукції, окрім проводу передбачено не було, тобто включення позивачем у ціну позову на підставі договору, вартості барабанів у сумі 1559 грн. 92 коп. є безпідставним.

У зв’язку з чим позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором № 158-03 слід задовольнити частково і стягнути з відповідача 41 490грн. 69 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Також слід визначити, що позивачем необгрунтовано нарахована пеня відповідачу, за невиконання умов договору за період з 10.03.2005. по 10.03.2006. у сумі 8 009 грн. 77 коп.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України пеня є штрафною санкцією, а статтею 250 ГК визначено, що санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дні виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Як було зазначено вище, строк виконання зобов’язань за договором з боку відповідача визначений –20.12.2003., тобто позивачем необґрунтовано нарахована пеня відповідачу за вказаний вище період.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 8 009 грн. 77 коп. слід залишити без задоволення.

Оскільки позивачем у ціну позову невірно включена вартість барабанів у сумі 1559 грн. 92 коп., тому є невірним розрахунок інфляційних та 3% річних, наданий позивачем.

За розрахунком суду інфляційні нарахування ті 3% річних складають, відповідно 11 481 гр.01 коп. та 2 762 грн. 25 коп.

З огляду на це позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України слід задовольнити частково і стягнути інфляційні нарахування у сумі 11 481 грн.01 коп. та 3% річних у сумі 2 762 грн. 25 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги слід визначити частково у сумі 55 733 грн. 95 коп., в тому числі: основний борг - 41 490грн. 69 коп., інфляційні нарахування -11 481 грн.01 коп. та 3% річних - 2 762 грн. 25 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно стягнутої суми.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49,75,82,84,85 ГПК України , суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Сітія Алчевськ”, м. Алчевськ Луганської області, вул. К.Маркса, 27, р/р 26005301181254 в Алчевському відділенні ПІБ, МФО 304342, код 25367428, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства „Луганськобленерго”, м. Луганськ, вул. Сороки, р\р 26002550028350 в ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 304018, код 218141896, борг за договором у сумі 41 490 грн. 69 коп., інфляційні нарахування у сумі 11 481 грн.01 коп. , 3% річних у сумі 2 762 грн. 25 коп., держмито у сумі 557 грн. 33 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 23 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання : 13.06.2006.

Суддя Т.А.Василенко