Рішення № 15993159, 27.05.2011, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 2-260-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року ,м.Сватове

У складі головуючого судді Половинки В.О.

при секретарі Фурсовій Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом Кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова-Лучка” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу по договору позичкової лінії у цивільній справі № 2-260-11

встановив:

12 грудня 2006 року Сватівським районним судом прийнято рішення, яким задоволено позов кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова-Лучка” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу по договору позичкової лінії та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова-Лучка” борг за договором позичкової лінії в розмірі 60 000 грн., витрати повязані зі сплатою державного мита в розмірі 600 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.; знято арешт з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, накладений ухвалою суду від 1.11.2006 року, який належить ОСОБА_6.

11 березня 2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 12 грудня 2006 року на тих підставах, що на думку ОСОБА_1, під час прийняття рішення не булі враховані дві квитанції до прибуткового касового ордеру № 5228 від 5 грудня 2003 року та № 400 від 28 січня 2004 року про сплату ОСОБА_1 на користь позивача 11270,81 грн. по договору №12д1079ф від 13.01.2003 року.

Ухвалою суду від 21 березня 2011 року рішення суду від 12 грудня 2006 року було скасовано на тих підставах, що під час розгляду заяви представник позивача не надав суду даних, які б підтвердили, чи були враховані вищевказані квитанції при прийнятті рішення

12 грудня 2006 року. Справа була призначена відповідно до ст. 365 ЦПК України до судового розгляду.

Першочергово позивач звертався до суду з позовом, в якому прохав суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки "Українська народна каса "Сватова-Лучка" борг за договором позичкової лінії в розмірі 60 000 грн., витрати пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 600 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. Під час розгляду справи позивач відповідно до ст. 31ч2 ЦПК України збільшив позовні вимоги та просить суд солідарно стягнути на користь Кредитної спілки "Українська народна каса "Сватова-Лучка" з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2; ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3; ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 заборгованість за договором кредитної лінії № 12д1079ф зі сплати процентів станом на 31.03.2011 року у сумі 35993,26 грн., основну суму боргу 60000 грн., а також судові витрати, понесені позивачем при звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та суду пояснив, що 13 січня 2003 року між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_1 укладена угода № 12д1079ф, відповідно до якої він одержав 60 000 грн. під 48% річних від суми залишку кредиту та зобов'язувався відповідно до графіку кожного місяця погашати відсотки за користування та сплатити основну суму. В забезпечення виконання зобовязань поручителями відповідно договорів поруки виступили ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Відповідачем порушені умови договору.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та вважає, що відсутні підстави для його задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також позов не визнали, також вважають, що відсутні підстави для його задоволення.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд приходить враховуючи наступні факти:

Відповідно до договору позичкової лінії №12д1079ф від 13.01.2003 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 відкрито позичкову лінію на видачу відповідачу позичок на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості. Відповідно до п. 2.1. договору строк дії договору до 13.01.2005 року. Згідно п. 5.3. позивач має право достроково розірвати договір та стягнути позичку повністю та відсотки за весь термін ( а.с. 6-8). За договором відповідачем ОСОБА_1 були отримана у позивача позичка в розмірі 60 000 грн. Також відповідно до умов договору боржник зобовязувався крім повернення позиченої суми сплатити позивачу 48% річних від суми залишку кредиту, повертати борг та сплачувати проценти кожного місяця. Позивач звернувся до суду про стягнення боргу за договором №12д1079ф 30.10.2006 року і з цієї дати нарахування процентів на борг припинено. Відповідно до розрахунку позивача заборгованість зі сплати процентів складає 35993,26 грн.

Відповідно до умов договорів поруки по договору позички № 12д1079ф від 13.01.2003 року, укладеного між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 беруть на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, що випливають із договору позички № 12д1079ф від 13.01.2003року. Згідно п. 3.1. цього Договору відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно договору позички. Відповідно до п. 3.2. цього Договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язанням боржника в повному обсязі, тобто: повернення позички, виплату відсотків за її користування, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов договору ( а.с. 9-14).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або в кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порушення цієї норми відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору щодо зобов'язання повернути позикодавцеві позику.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його не виконання або неналежне виконання.

Згідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином в судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами, що між позивачем та відповідачем укладений договір позички, кошти за договором в розмірі 60000 грн. відповідач ОСОБА_1 одержав, але не виконав умови договору в частині повернення боргу. Відповідно до умов договору розмір процентів за користування складає 48 % річних і заборгованість зі сплати процентів станом на 31.03.2011 року складає 35993,26 грн.

Стосовно квитанцій, які були підставою для скасування рішення за ново виявленими обставинами. Під час розгляду справи позивачем були надані суду прибуткові касові ордери № 5228 від 5 грудня 2003 року та № 400 від 28 січня 2004 року про сплату ОСОБА_1 на користь позивача 11270,81 грн. по договору №12д1079ф від 13.01.2003 року. Таким чином сплачена сума 11270,81 грн. була зарахована як сплачена у вигляді процентів за користування кредитом.

Поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до умов договору поруки повинні нести солідарну відповідальність за невиконання договору позички.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 1.11.2006 року був накладений арешт домобудівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Від представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 надійшло клопотання про зняття арешту, оскільки 1.09.2006 року за угодою купівлі продажу цей будинок ним придбаний і належить йому на праві приватної власності. Враховуючи ті обставини, що на момент подачі позовної заяви позивачем і накладення арешту на майно ОСОБА_2 будинок їй не належав, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 ( ст. 154 ЦПК України).

Відповідно до ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Також відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 207, 553, 554, 610, 611,

1046, 1047, 1049 ЦК України;

ст.ст. 10, 11, 60, 88, 154, 212-215 ЦПК України

вирішив:

Позов кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова-Лучка” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу по договору позичкової лінії задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_3, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який мешкає с. Свистунівка Сватівського районна, Луганської області, ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який мешкає с. Свистунівка Сватівського районна Луганської області на користь Кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова-Лучка” 92600, пл. Радянська, 1 м. Сватове Луганської області, р/р 26506330899 АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988 код ЄДРПОУ 25684904 заборгованість за договором кредитної лінії №12д1079ф зі сплати процентів станом 31.03.2011 року у сумі 35993, 26 гривень, основну суму боргу - 60000, 00 гривень витрати повязані зі сплатою державного мита в розмірі 960 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Зняти арешт з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, накладений ухвалою суду від 1. 11.2006 року, який належить ОСОБА_6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сватівського

районного суду В.О. Половинка