Ухвала суду № 15991882, 01.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 46/7701.06.11

За позовомПублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

До Комунального підприємства “Залізничне” Солом'янської районної в м. Києві ради

Простягнення 10 310 979,46 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2011 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (після зміни найменування у квітні 2011 року відповідно до приписів Закону України “Про акціонерні товариства —Публічне акціонерне товариство “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”) звернулася до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Залізничне” Солом'янської районної в м. Києві 8859884,98 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору № 310088 від 01.10.2008 р., 1109881,97 грн. втрат від інфляції та 341212,51 грн. 3% річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 р. № 46/77.

За наслідками розгляду заявленого спору по суті 16.05.2011 р. судом було винесено рішення про часткове задоволення позову на загальну суму 6868665,93 грн. (з них 5814223,47 грн. боргу, 802196,41 грн. його інфляційної складової та 252246,05 грн. 3 % річних). також з відповідача було стягнуто 17144,05 грн. судових витрат.

31.05.2011 р. позивач звернувся до суду з заявою про виправлення описки в рішенні, оскільки при його винесенні судом було проведено розрахунок заборгованості відповідача та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України без врахування податку на додану вартість, а також не зазначено про подання представником позивача довідки про надходження коштів від відповідача за спожиту теплову енергію в сумі 1473000,00 грн.

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, а також перевіривши правильність арифметичного розрахунку присуджених до стягнення з відповідача сум, суд встановив обґрунтованість тверджень позивача про неврахування сум податку на додану вартість при винесенні рішення. Так, матеріалами справи підтверджується, що за спірний період з 01.10.2008 р. по 01.02.2011 р. позивач поставив відповідачеві теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 51197570,82 грн. (у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року розрахунок вартості теплової енергії проведено судом із застосуванням тарифів, встановлених розпорядженням Київської місткої державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.), а відповідач оплатив її частково, перерахувавши станом на 01.02.2011 р. лише 43496766,28 грн., а тому його борг перед позивачем становив 7700804,54 грн.

Разом з тим, як позивачем так і відповідачем було подано до матеріалів справи докази на підтвердження того, що у лютому 2001 року позивач отримав в рахунок оплати послуг за договором 380000,00 грн., у березні 2011 року –634000,00 грн., у квітні 2011 року –459000,00 грн., у травні 2011 року –97800,00 грн. Тобто, станом на час вирішення спору у справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 6130004,54 грн., а відповідно інфляційна складова за період прострочення –863061,37 грн., 3 % річних –270596,32 грн.

З наведеного слідує, що при виготовленні рішення у справі № 46/77 суд допустився арифметичних помилок.

У ст. 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Виявивши вищевказані арифметичні помилки, суд вважає за необхідне їх виправити, а також вказати правильну суму судових витрат, невірне визначення якої було обумовлене зазначеними вище арифметичними помилками.

Поряд з викладеним, посилання позивача на відсутність вказівки у рішенні про факти подання представником довідки про надходження коштів від відповідача за спожиту теплову енергію за договором № 310088 від 01.10.2008 р. не є підставою для внесення виправлення у текст процесуального документу, так як залучення судом таких документів є процесуальною дією, що відображена у протоколі судового засідання. Крім того, слід зазначити, що при розгляді спору по суті позивач не подав заяву про відмову від позову в частині сплачених відповідачем сум після порушення провадження у справі, також суду не було подано клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору з тих самих підстав, а представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі. За наведених обставин, спір вирішувався судом у розмірі заявлених позовних вимог, які не змінювалися (зменшувалися, уточнялися).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.          Виправити помилки, допущені в рішенні Господарського суду міста у справі № 46/77 від 16.05.2011 р.

2.          В описовій частині рішення (абз. 7 стор. 2) замість невірної суми у розмірі 8859884,98 грн. читати правильну суму 51197570,82 грн.

3.          Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: “Стягнути з Комунального підприємства “Залізничне” Солом'янської районної в м. Києві ради (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-А, ідентифікаційний код 35756945) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут “Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187764) 6130004 (шість мільйонів сто тридцять тисяч чотири) грн. 54 коп. боргу, 863061 (вісімсот шістдесят три тисячі шістдесят одну) грн. 37 грн. інфляційної складової боргу, 270596 (двісті сімдесят тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 32 коп. 3 % річних, 18903 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот три) грн. 48 коп. державного мита та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Суддя Л.В. Омельченко