Ухвала суду № 15991675, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 37/56230.05.11 За заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 р. у справі № 37/562 таким, що не підлягає виконанню У справі

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»

ДоПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

Простягнення 24250136, 18 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача (стягувача): Гончарук О.П.

Від відповідача (боржника): Сторожук Н.Я.

Обставини справи :

          Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк” 11.05.2011 р. звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про визнання наказу Господарського суду м. Києва № 37/562 від 05.04.2011 р. таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з тим, що 04.05.2011 р. ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»своєю заявою № 03/2-4132 про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснило погашення своїх зобов’язань перед ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»у сумі 2443523, 29 грн. в рахунок зменшення зобов’язань ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»перед ПАТ «ВіЕйБі банк»на вказану суму.

          Ухвалою від 12.05.2011 р. розгляд зазначеної заяви було призначено на 30.05.2011 р.

          У судовому засіданні 30.05.2011 р. представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»підтримав подану заяву, просив її задовольнити.

          Представник ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»проти заяви боржника заперечив з тих підстав, що Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено такого способу виконання наказу господарського суду, як зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, зауважив, що на виконання судового рішення, яким було встановлено зобов’язання ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА», наказ суду не видавався.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЖЕРРАД УКРАЇНА” (орендар) та Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський акціонерний банк”, який було перейменовано в Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, скорочена офіційна назва згідно з п. 1.2.2. статуту –ПАТ “ВіЕйБі Банк”(суборендар), був укладений договір суборенди № б/н від 01.03.2009 р., відповідно до умов якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату на строк, встановлений в цьому договорі, нежитлове приміщення загальною площею 1624,56 квадратних метрів, розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (приміщення), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера “Г”(будинок), згідно плану, наведеного в додатку (1) договору.

          На підставі зазначеного договору у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»виникло зобов’язання перед ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»щодо сплати грошових коштів за користування приміщенням в порядку суборенди.

          У зв’язку з тим, що банк неналежним чином виконував це грошове зобов’язання, ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»грошових коштів за договором № б/н від 01.03.2009 р.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.10 р. у справі 37/562 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖЕРРАД УКРАЇНА” задоволено частково, стягнено з Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖЕРРАД УКРАЇНА” 1184916,55 грн. пені за несвоєчасну сплату суборендної плати, 934535,40 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату суборендної плати, 299644,38 грн. трьох процентів річних за несвоєчасну сплату суборендної плати, 24190,96 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позовних вимог відмовлено

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. у справі №37/562 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” залишено без задоволення; рішення Господарського суду м. Києва № 37/562 від 15.12.10 р. –залишено без змін, а матеріали справи № 37/562 біло повернуто Господарському суду м. Києва.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі 37/562 видано наказ Господарського суду міста Києва № 37/562 від 05.04.11 р.

В той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. у справі №34/454, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р., за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»44162320, 50 грн. заборгованості за кредитним договором від 29.06.2008 р., 1046762, 43 грн. строкової заборгованості за процентами, 3019659, 86 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 642671, 37 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 300 грн. заборгованості по комісіям, 7091995, 53 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 773322, 24 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 25500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, оскільки сторони мали однорідні зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, про що свідчать прийняті судові рішення у справі № 37/562 та № 34/454, 04травня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»своєю заявою № 03/2-4132 про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснило погашення своїх зобов’язань перед ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»у сумі 2443523, 29 грн. в рахунок зменшення зобов’язань ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» перед ПАТ «ВіЕйБі банк»на вказану суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 3 вказаної статті Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому суд відзначає, що заява про залік зустрічних однорідних вимог є за своєю правовою природою одностороннім правочином.

У відповідності до частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України проголошує презумпцію правомірності правочину. Згідно з даною нормою ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»у судовому засіданні визнало отримання листа ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»від 04.05.2011р. вих. № 03/2-4132; доказів оспорення вказаного листа у судовому порядку або доказів визнання судом цього правочину недійсним Господарському суду міста Києва не надало.

Таким чином, у Господарського суду міста Києва станом на день прийняття рішення у даній справі за наявними в матеріалах справи документами відсутні підстави встановлювати факт недійсності правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на суму 2443523, 29 грн.

При цьому посилання ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»на те, що вимоги у сторін не є однорідними, оскільки на виконання рішення суду у справі № 34/454 не видавався судовий наказ, Господарський суд міста Києва визнає помилковим з огляду на те, що в обох зобов’язаннях сторони зобов’язані передати одна одній речі одного роду –грошові кошти, а отже, зустрічні вимоги сторін у даному спорі є однорідними –грошовими. При цьому, слід зауважити, що ці грошові зобов’язання сторін виникли не на підставі судових наказів, а на підставі укладених договорів, що відповідає ст. 11 Цивільного кодексу України.

Що стосується твердження ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»на те, що нормами Закону України «Про виконавче провадження»не передбачено такого способу виконання судового рішення, як зарахування зустрічних однорідних вимог, то Господарський суд міста Києва відзначає наступне.

Зі змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, та інших законів.

Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватись у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Як визначено в ст. 602 Цивільного кодексу України та в ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема, щодо вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про стягнення аліментів, щодо довічного утримання (догляду), у разі спливу позовної давності, в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, слід зауважити, що Закон України «Про виконавче провадження»не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

З огляду на викладене, Господарський суд міста Києва не погоджується з твердженням ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»про те, що виконання наказу, виданого на підставі рішення господарського суду, має бути реалізовано в процесуальних формах, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», що оскільки на однорідність вимог не впливають підстави виконання зобов’язання, а має значення лише природа зобов’язання, в даному випадку зобов’язання обох сторін є грошовими, тобто, однорідними.

Крім того, вимогами обох сторін є суми боргу, а не рішення судів, якими визначено, підтверджено та стягнуто ці суми, а тому зарахування на стадії виконання судового рішення у даному випадку є можливим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.09.2010 р. № 56/260-08.

Як визначено в ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо наказ господарського суду було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Оскільки заява однієї сторони є достатньою підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог, що, в свою чергу, є підставою для припинення зобов’язання, то ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», надіславши Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА»таку заяву, вважається таким, що добровільно виконав рішення господарського суду у справі № 37/562, у зв’язку з чим наказ Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 р. № 37/562 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.          Заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»задовольнити.

2.          Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 р. № 37/562 таким, що не підлягає виконанню.

3. Примірники даної ухвали направити сторонам.

СуддяГавриловська І.О.