Рішення № 15991102, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/15927.05.11 За позовом Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю "Бевало

Інвестментс Лімітед" (Bevalo Investments Limited)

до 1) Закритого акціонерного товариства "Корсар";

2) Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю

"БЛЕНХЕЙМ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД" (BLENHEIM TRADING LIMITED)

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства Відкрите акціонерне

товариство комерційний банк “Надра”

про визнання права власності

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Сухомлин А.О.

від відповідача-1: Биструшкін В.Ю.

від відповідача-2: не зявилися

від третьої особи: Рубцов О. С.

СУТЬ СПОРУ:

Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю "Бевало Інвестментс Лімітед" (Bevalo Investments Limited) (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Корсар" (відповідач 1), Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю "БЛЕНХЕЙМ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД" (BLENHEIM TRADING LIMITED)(відповідач 2) про визнання права власності. Також позивач просить суд стягнути судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено інвестиційний договір № 12/05 від 29.06.2005 року, відповідно до умов якого, відповідач 1 зобовязався передати відповідачу 2 майнові права на частину будівлі, що буде збудована по вул. Артема, 17, в м. Києві, а відповідач 2 зобовязувався здійснювати відповідне фінансування будівництва. Відповідач 1 зобовязувався провести будівельні роботи та ввести обєкт в експлуатацію у строк до 30.06.2006 року.

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем 2 укладено договір № 3, відповідно до умов якого відповідач 2 залучає грошові кошти позивача та передає позивачу приміщення площею 1114,04 кв. м., що знаходяться на восьмому поверсі в будинку № 17 по вул. Артема в м. Києві. Сторони погодили, що граничний термін закінчення будівництва та введення обєкта в експлуатацію 31.12.2006 року.

Позивач зазначає, що ним виконані зобовязання по перерахуванню грошових коштів в повному обсязі, однак відповідачі порушують терміни введення обєкту в експлуатацію, в результаті чого порушуються права позивача на отримання спірних приміщень у власність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.09 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 39/159 та призначено розгляд справи на 10.04.09 року о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2009 року вжито заходів до забезпечення позову.

В судове засідання, призначене на 10.04.2009 року, представники відповідачів не зявилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2009 року розгляд справи відкладено на 27.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено на 07.12.2009 року з огляду на те, що відповідачу 2 по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через органи юстиції.

Позивач 13.10.2009 р. подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкт будівництва будівельний майданчик розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 17, розташовані на ньому незавершений будівництвом будинок, будівництво якого здійснює Закрите акціонерне товариство “Корсар”, будівельні матеріали та будівельне обладнання, елементи огорожі будівельного майданчика, шляхом проведення опису майна і накладення на нього арешту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року вжито заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р. по справі № 39/159 касаційну скаргу ВАТ “Комерційний банк “Надра” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.02.2010 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р. у справі № 39/159.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2010 р. по справі № 39/159 касаційну скаргу ВАТ “Комерційний банк “Надра” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2010 р. по справі № 39/159 відмовлено ФОП ОСОБА_6 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач 2 по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що відповідач 2 має своє представництво на території України і адресою представництва є м. Київ, вул. Мельникова, 42.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Згідно з даним актом, центральним органом, уповноваженим складати підтвердження про вручення документів, отримувати документи, які передаються консульськими каналами тощо, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої ст. 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

06.09.2004 р. між Україною та Республікою Кіпр була підписана відповідна Угода про правову допомогу в цивільних справах, яка була ратифікована Законом України № 2910-ІУ від 22.09.2005 р. та набула чинності 18.03.2006 р.

Відповідно до ст. 2 наведеної Угоди, договірні Сторони призначають Центральні органи з метою надання правової допомоги одна одній згідно з цією Угодою. Центральним органом з боку України є Міністерство юстиції України, а з боку Республіки Кіпр - Міністерство юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр. З метою виконання цієї Угоди компетентні органи Договірних Сторін зносяться через свої Центральні органи.

Згідно ст. 7 вказаної Угоди запитуваний орган застосовує положення законодавства своєї держави для виконання запиту. Однак, якщо це не суперечить законодавству його держави, він може додержуватися процедури держави запитуючого органу на прохання останнього. Запитуваний орган у відповідь на прохання заздалегідь повідомляє запитуючий орган про місце та час виконання запиту. Центральний орган запитуваної Договірної Сторони надсилає центральному органу запитуючої Договірної Сторони документи, складені в результаті виконання запиту, або, в разі невиконання запиту, повідомляє про причини цього.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідачу 2 для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через органи юстиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р., на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд справи призначено на 17.05.2011 р. о 10:10 год., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", зобовязано позивача надати до суду з супровідним листом належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. у справі № 39/159 в трьох примірниках в термін до 25.10.2010 р. та направити вказані документи до Міністерства юстиції України.

26.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав документи по справі.

23.11.2010 р. від Міністерства юстиції України через відділ діловодства суду надійшло повідомлення щодо виконання доручення суду.

27.12.2010 р. Міністерством юстиції України через відділ діловодства суду повернуто доручення про вручення судових документів.

10.03.2011 р. від Міністерства юстиції Кіпру через відділ діловодства суду надійшли документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 17.05.2011 р., надав повідомлення про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 17.05.2011 р., надав повідомлення про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав, розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні. Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву в якому, зокрема, підтвердив отримання грошових коштів від позивача на виконання умов субінвестиційного договору № 3 від 16.03.2006 року. Відповідач 1 вказав, що визнає майнові вимоги позивача на приміщення восьмого поверху загальною площею 1114,04 кв. м. в будівлі по вул. Артема, 17 у місті Києві. Крім того, відповідач 1 зазначив про відсутність у нього можливості на момент вирішення спору по суті виконати свої зобовязання перед позивачем за інвестиційним договором № 105 від 29.06.2005 року та субінвестиційним договором № 3 від 16.03.2006 року.

Представник відповідача 1 звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача 1 судом задоволено.

Представник відповідача-2 в судове засідання, призначене на 17.05.2011 р., не з"явився, вимоги ухвали суду від 28.09.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 17.05.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про заміну третьої особи у справі - Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк “Надра” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”. Клопотання третьої особи судом задоволено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.11 року здійснено заміну третьої особи у справі - Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк “Надра”, на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк “Надра", розгляд справи відкладено на 27.05.2011 року.

27.05.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав додаткові пояснення до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 27.05.2011 р., підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих додаткових пояснень.

Відповідач 1 надав суду пояснення та визнав позов у повному обсязі.

Відповідач 2 у судове засідання 27.05.2011 р. не зявився.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував, відзиву на позов, пояснень по справі та документів на підтвердження власних заперечень суду не надав. Твердження представника третьої особи з приводу недостатності часу для підготовки до розгляду справи по суті судом відхилено як необґрунтоване, оскільки Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.05.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.06.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Корсар»(далі відповідач 1) та Приватною компанією «БЛЕНХЕЙМ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД», Кіпр (далі відповідач 2 або інвестор) було укладено інвестиційний договір № 12/05 (далі інвестиційний договір).

Згідно з умовами вказаного Інвестиційного договору відповідач 1 зобовязався передати відповідачу 2 майнові права (комплекс прав, повязаних з отриманням права власності на приміщення обєкту після здачі його в експлуатацію (тлумачення термінів договору)) на приміщення (частину обєкту, який визначено цим інвестиційним договором, як будівлю, що буде збудована по вул. Артема, 17 у м. Києві, визначена цим інвестиційним договором та додатками до нього), а також збудувати обєкт та здати його в експлуатацію, а відповідач 2 зобовязувався здійснити фінансування будівництва приміщення обєкту.

Відповідно до п. 2.1.1. інвестиційного договору відповідач 1 зобовязався провести будівельні роботи, збудувати обєкт та ввести в експлуатацію у строк до 30.06.2006 р.

Відповідно до п., п. 2.1.4., 2.1.5. інвестиційного договору відповідач 1 повинен після завершення будівництва обєкту, передати приміщення інвестору або субінвестору відповідно до інформації, наданої інвестором, та актів приймання-передачі майнових прав на приміщення, належні інвестору чи субінвестору, а також взяти участь у вводі обєкту в експлуатацію та оформленні правовстановлюючих документів на обєкт, в т.ч. оформленні права власності інвестора або субінвесторів на частину обєкту (приміщення).

Відповідно до п. 2.4.2. інвестиційного договору відповідач 2 з моменту підписання акту приймання-передачі майнових прав на приміщення до цього інвестиційного договору має право на свій розсуд використовувати майнові права на приміщення, які належать йому за цим інвестиційним договором, зокрема, залучати субінвесторів, які виявлять бажання проінвестувати будівництво частини обєкту.

Згідно з п. 3.1. інвестиційного договору після завершення будівництва обєкту відповідачу 1 передаються приміщення згідно з додатком 3 до вказаного договору, а відповідачу 2 - згідно з додатком № 4 до цього договору.

Додатком 3 до інвестиційного договору, зокрема, було визначено, що приміщення восьмого поверху підлягали передачі відповідачу 1 після завершення будівництва.

В додатку № 4 до інвестиційного договору відповідач 1 та відповідач 2 визначили, що відповідачу 2 передаються приміщення 3 поверху площею 1305,30 кв. м. та приміщення 4 поверху площею 1271,35 кв. м.

29.06.2005 р. відповідачем 1 та відповідачем 2 було підписано акт прийому-передачі майнових прав до інвестиційного договору № 12/05 від 29.06.2005 р. Згідно з даним актом відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв майнові права на приміщення, що зазначені у додатку № 4 до інвестиційного договору, повязані з отриманням права власності на приміщення третього та четвертого поверхів обєкту після здачі його в експлуатацію, за адресою м. Київ, вул. Артема, буд. 17.

01.03.2006 року відповідачем 1 та відповідачем 2 було підписано додаткову угоду № 4 до інвестиційного договору № 12/05 від 29.06.2005 р. Зазначеною додатковою угодою (п. 2.1) відповідачі перерозподілили обєкт та затвердили додаток 3 до інвестиційного договору у новій редакції. Крім того, цією ж додатковою угодою до інвестиційного договору (п. 2.2) відповідачі встановили, що інвестору (відповідач 2) додатково передаються приміщення, зазначені у додатку 7 до інвестиційного договору.

Згідно з вищезазначеним додатком 7 до інвестиційного договору приміщення восьмого поверху передаються відповідачу 2.

10.03.2006 р. відповідачем 1 та відповідачем 2 було підписано акт прийому-передачі майнових прав до інвестиційного договору № 12/05 від 29.06.2005 р. Згідно з даним актом відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв майнові права на приміщення, що зазначені у додатку № 7 до інвестиційного договору, повязані з отриманням права власності на приміщення восьмого поверху площею 1114,04 кв. м. обєкту після здачі його в експлуатацію, за адресою м. Київ, вул. Артема, буд. 17.

На підставі вищевказаного Інвестиційного договору № 12/05 від 29.06.2005 р. з урахуванням внесених змін 16.03.2006 р. між Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Бевало Інвестментс Лімітед», Кіпр (далі позивач або субінвестор) та Приватною компанією «БЛЕНХЕЙМ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» (відповідач 1 або інвестор) укладено в м. Києві інвестиційний договір за № 3 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору інвестор залучає грошові кошти субінвестора в будівництво обєкту та передає субінвестору майнові права на приміщення, та сприяє в оформленні права власності на приміщення за субінвестором.

При цьому, договором було визначено тлумачення термінології, що використовується у договорі. Зокрема, приміщення частина обєкту, визначена у додатку № 1 до договору (далі приміщення).

В свою чергу під обєктом договір визначає будівлю, що буде збудована по вул. Артема, 17 у м. Києві, будівництво якої буде здійснено за єдиним проектом, загальною площею 14381, 96 кв. метрів (далі обєкт).

Згідно з додатком 1 до цього договору, що підписаний сторонами, субінвестору передаються приміщення згідно з переліком та відповідно до експлікацій приміщень на планах поверхів обєкту, що є невідємною частиною договору.

В додатку 1 за переліком були визначені наступні приміщення: відмітка рівня 23.7; найменування поверху 8-й (восьмий); № згідно експлікації приміщень (по плану поверху) 1-37; загальна площа приміщень 1114,04 кв. м., тобто весь восьмий поверх.

Таким чином предметом договору було інвестування позивачем власних чи залучених коштів у будівництво будівлі № 17 по вул. Артема в м. Києві. В свою чергу, після закінчення будівництва субінвестор (позивач) мав отримати приміщення площею не менше 1114,04 кв. м. на восьмому поверсі у вищезазначеній будівлі. Згідно з експлікацією приміщень (по плану поверху), що є невідємною частиною додатку 1 до договору, восьмий поверх цієї будівлі становить 1114,04 кв. м.

Згідно з п. 1.2 договору сторони домовились, що розмір грошових коштів, які інвестуються субінвестором на умовах цього договору у будівництво приміщення на момент підписання договору становить 17435796,00 грн. (сімнадцять мільйонів чотириста тридцять пять тисяч сімсот девяносто шість гривень 00 коп.), що в доларовому еквіваленті за офіційним курсом гривні (встановленим НБУ на день підписання Договору) по відношенню до долара США становить 3452633,00 дол. США (три мільйони чотириста пятдесят дві тисячі шістсот тридцять три дол. США). Сторони також домовились, що визначений даним пунктом договору розмір грошових коштів, що інвестуються, підлягає зміні лише за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Пунктом 1.3 договору сторони погодили проводити інвестиційну діяльність згідно з законодавством України та цим договором.

Граничний термін закінчення будівництва та вводу обєкта в експлуатацію сторонами було погоджено в п. 1.5 Договору, а саме: 31.12.2006 р.

Як встановлено п. 2.3.1 та ст. 4 договору, субінвестор зобовязаний був у термін до 27.03.2006 р. перерахувати інвестору вищевказану суму грошових коштів у національній валюті України на інвестиційний рахунок інвестора, який вказано в п. 12 Договору.

Субінвестор свої зобовязання за договором щодо перерахування коштів на рахунок Інвестора виконав у повному обсязі. Зазначене підтверджується платіжним дорученням № 2 від 23.03.2006 р. на суму 17435796,00 грн., копія якого залучена до матеріалів справи.

Інвестор, згідно з п. 2.1.1 договору, зобовязаний здійснити інвестування залучених від субінвестора коштів в будівництво обєкту, а також, відповідно до п. 2.1.4 договору, після завершення будівництва забезпечити ввід обєкту в експлуатацію, прийняти участь в оформленні правовстановлюючих документів на приміщення. Крім того, п. 2.1.5 встановлений обовязок інвестора після завершення будівництва обєкту, забезпечити передачу у власність субінвестору приміщень, майнові права на які належать субінвестору за цим договором.

Граничний термін вводу обєкту в експлуатацію, встановлений п. 1.5 договору, а саме: 31.12.2006 р.

Зібрані у справі докази свідчать, що в передбачені строки обєкт не був введений в експлуатацію, що призводить до порушень прав позивача на отримання приміщень у власність у строки, визначені умовами договору № 3 від 16.03.2006 року.

Згідно з довідкою від 01.08.2007 року № 176, що видана відповідачу-1 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, готовність незавершеного будівництва обєкта нерухомого майна, будівлі банку, що знаходиться в м. Києві по вул. Артема, 17 складає 90 (девяносто) відсотків і його вартість з урахуванням діючої індексації становить 79457900,00 грн.

Доказів того, що з моменту звернення до суду з позовом відповідачем 1 здійснювалося будівництво обєкту, суду надано не було, натомість, представник відповідача 1 пояснив суду, що у відповідача 1 відсутні можливості виконати умови інвестиційного договору № 12/05 від 29.06.2005 року.

В той же час, на момент розгляду справи по суті інвестиційний договір № 12/05 від 29.06.2005 року, укладений між відповідачем 1 і відповідачем 2 та договір № 3 від 16.03.2006 року, укладений між позивачем і відповідачем 2, є чиннними.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлює способи захисту прав, яким, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся з позовними вимогами про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва.

Судом встановлено, що на підставі договору № 3 від 16.03.2006 року у позивача виникли майнові права на об'єкт нерухомості - об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться по вул. Артема, 17 в місті Києві (8 поверх).

Майном, як особливим об'єктом згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права і обов'язки.

Статтею 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України, майном визначається сукупність речей та інших цінностей ( включаючи нематеріальні блага), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих субєктів.

Отже, відповідно до ст. ст. 177, 190 ЦК України - майнові права є самостійним об'єктом цивільних правовідносин.

Майнові права визначаються як суб'єктивні права учасників цивільних правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням речами, а також майновими вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу цих речей, робіт, послуг.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зазначені майнові права, що виникли у позивача, є об'єктом цивільних правовідносин. Тобто, відповідно до ст. 178 ЦК України, у цих майнових прав виникла оборотоздатність.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між субєктами інвестиційної діяльності, є договір. Статтею 18 цього ж закону встановлено, що умови договорів, укладених між субєктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В той же час, відповідач 2 не виконуючи свого обовязку за договором, по передачі у власність позивачу належних йому приміщень, порушив вимоги ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Як було встановлено судом, граничний термін закінчення будівництва та вводу обєкта в експлуатацію сторонами було погоджено в п. 1.5 Договору, а саме: 31.12.2006 р. Тобто, обовязок відповідача 2 щодо передачі позивачу приміщень у власність мав бути виконаний ще 31.12.2006 р., тобто 4,5 років тому.

Згідно зі ст. 252 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, яким і є інвестиційний договір № 3 від 16.03.2006 р.

Пунктом 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися та розпоряджатися обєктами за результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України.

Стаття 331 ЦК України регулює порядок набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва та, зокрема, визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Позивач виконав свої зобовязання за інвестиційним договором № 3 від 16.03.2006 р. у повному обсязі, а саме сплатив вартість інвестиції у розмірі 100%.

Таким чином позивач, правомірно отримав майнові права на приміщення площею 1114,04 кв. м. восьмого поверху, визначеного згідно експлікації приміщень (по плану поверху) під номером № 1-37, відмітка рівня 23.7, що знаходяться в будівлі № 17 по вул. Артема в м. Києві.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до положень ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Бевало Інвестментс Лімітед» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Як встановлено ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обовязки сторін. Третя особа наданим їй правим не скористалася, письмові або усні пояснення по суті заявлених позовних вимог не надала, також третьою особою не були надані докази у справі (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи). За таких обставин, додані третьою особою до касаційної скарги, поданої 15.12.2009 року, докази, що наявні в матеріалах справи (а.с 112-179) суд визнає неналежними, оскільки їх оригінали не були надані суду для огляду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

За таких обставин,на відповідача 1 та відповідача 2 покладаються порівну витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 4-4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати за Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Бевало Інвестментс Лімітед»Bevalo Investments Limited (зареєстрований офіс: Агіас Зоніс, Ніколау Пентадромос Центр, 6 поверх, Офіс 607, П.С. 3026, Лімассол, Кіпр; реєстраційний номер: Кіпр 87145; Інв/р № 26005050001808 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) право власності на обєкт незавершеного будівництва, а саме: приміщення площею 1114,04 кв. м. (одна тисяча сто чотирнадцять кв. м.), що знаходяться на восьмому поверсі в будинку № 17 по вулиці Артема в м. Києві.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Корсар»(03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобілська, 25; ідентифікаційний код 31863924; рахунок № 26002001906001 в ВАТ КБ «Надра, МФО 320003), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Бевало Інвестментс Лімітед»Bevalo Investments Limited (зареєстрований офіс: Агіас Зоніс, Ніколау Пентадромос Центр, 6 поверх, Офіс 607, П.С. 3026, Лімассол, Кіпр; реєстраційний номер: Кіпр 87145; Інв/р № 26005050001808 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 12500,00 (дванадцять тисяч пятсот грн. 00 коп.) державного мита, 59,00 (пятдесят девять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю "БЛЕНХЕЙМ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД" (BLENHEIM TRADING LIMITED) (Зареєстрований офіс: проспект Арх. Макаріос III, 58, Айріс Тауер, 6 поверх, офіс 602, поштовий індекс 1075, м. Нікосія, Кіпр; свідоцтво про реєстрацію: Кіпр, Нікосія, НЕ 109394; рахунок № 26005500051001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Бевало Інвестментс Лімітед»Bevalo Investments Limited (зареєстрований офіс: Агіас Зоніс, Ніколау Пентадромос Центр, 6 поверх, Офіс 607, П.С. 3026, Лімассол, Кіпр; реєстраційний номер: Кіпр 87145; Інв/р № 26005050001808 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 12500,00 (дванадцять тисяч пятсот грн. 00 коп.) державного мита, 59,00 (пятдесят девять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 31.05.2011 р.