Постанова № 159865, 04.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.06 р. Справа № 18/355

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “ 105” м. Донецьк

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 25416,03 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Овсяннікова О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю

представників сторін:

від позивача: Христинко Т.І.-дов.

від відповідача: Бойко В.М.-дов.

СУТЬ СПОРУ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика № 105” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 24475,76 грн. та пені в сумі 940,27 грн., а всього 25416,03 грн.

У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на: розрахунок суми позову, звіт форми № 10-ПІ.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що позивач не направляв йому інвалідів для працевлаштування. Крім того, повідомив, що на протязі 2003-2004 років підприємство здійснило ряд заходів, які були направлені на створення і введення в дію робочих місць для інвалідів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила132 особи , середньорічна заробітна плата штатного працівника –6118,94 грн.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991 року № 875-XII (зі змінами та доповненнями) чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 5 осіб.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 1 особу.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менше на 4 особи відносно нормативу, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Саме за невиконання цього обов’язку ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачає сплату штрафних санкцій.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а тому він повинен сплатити штрафні санкції в сумі 24475,76 грн.

Станом на 15.08.2006 року відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону за порушення термінів сплати штрафних санкцій позивачем нарахована пеня в сумі 940,27 грн.

Доводи відповідача щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2003-2004 роках судом відхиляються, оскільки на протязі 2005 року відповідач не інформував ні службу зайнятості, ні службу соціального захисту про наявність у нього вільних місць для працевлаштування інвалідів, тому інваліди до нього у 2005 році не направлялись.

Беручи до уваги, що факт недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як того потребує чинне законодавство, підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, ст. ст. 162, ст.163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, на підставі ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика № 105” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та пені–задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика № 105 (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, б. 202 А, р/р 26006000100020 філія ДД ТОВ ІКБ “Камбіо”, МФО 394523, ЄДРПОУ 318321110) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) 24475,76 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 940,27грн.пені за прострочку сплати штрафних санкцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика № 105 (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, б. 202 А, р/р 26006000100020 філія ДД ТОВ ІКБ “Камбіо”, МФО 394523, ЄДРПОУ 318321110) в доход Державного бюджету України 254,16 грн. судового збору.

Постанова оголошена 04.10.2006 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом Адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом Адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Овсяннікова О.В.