Рішення № 15982175, 24.05.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 2-384/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.                                                                      м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                        Дмитрюк О.В.,

при секретарі                                                  Петрові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (третя особа - ОСОБА_3) про розірвання кредитного договору та розстрочку виконання рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Запорізька обласна кредитна спілка “Довіра” звернулась 02.12.2010 р. до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який було уточнено в процесі розгляду справи, про стягнення заборгованості.

В позові зазначається, що 14.07.2005 р. ОСОБА_1 вступила в члени ЗОКС “Довіра”, при цьому ознайомилась зі статутом, своїми правами та обов”язками, інструкціями, положеннями і робочими документами ЗОКС „Довіра”, сплатила вступний та обов”язковий членський внесок.

26.07.2006 р. ОСОБА_1, як член КС, отримала в ЗОКС «Довіра»кредит в розмірі 85000 грн. відповідно до кредитного договору № 8288 від 26.07.2006 р., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Згідно п.1 вищевказаного кредитного договору спілка надала ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит у розмірі 85000 грн. на 60 місяців, тобто до 26.07.2011 р., а позичальник зобов»язалась повернути кредит протягом визначеного у договорі строку та сплатити 2% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування залишку суми кредиту.

З метою забезпечення повернення кредиту, 26.07.2006 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗОКС «Довіра», був укладений договір поруки № 8288.

Згідно п.1.1 договору поруки, поручителі поручились перед спілкою за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору по забезпеченню своєчасного та повного повернення кредиту і процентів.

Згідно п.7 кредитного договору № 8288 при запізненні строків обов»язкової щомісячної сплати процентів за кредит, відповідачі повинні сплатити подвійну процентну ставку за кожен місяць запізнення.

На даний час ОСОБА_1 отриману суму кредиту повернула частково –500 грн., встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила частково в сумі 13200 грн., на повідомлення-попередження з боку позивача не реагує, у зв”язку з чим, утворилась заборгованість за користування кредитом в сумі 245590 грн., з яких основна заборгованість (неповернена сума кредиту) - 84500 грн., проценти за користування кредитом згідно п.1 кредитного договору - 81640 грн., підвищені відсотки за користування кредитом, передбачені п.7 договору –79950 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно в примусовому порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом про розірвання кредитного договору. В позовній заяві, посилаючись на ст.ст.263, 617 ЦК України, просять звільнити їх від відповідальності за зобов»язаннями, оскільки порушення сталося внаслідок непереборної сили –світової фінансової кризи. За п.3.2.3 кредитного договору КС «Довіра»має право достроково припинити дію цього договору і вимагати негайного повернення кредиту у повному обсязі з належними відсотками за користування кредитом. Крім того, на утриманні ОСОБА_1 знаходиться брат, який є інвалідом, а на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина, яка має слабке здоров»я, що є підставою для застосування ч.3 ст.551 ЦК України.

За позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять розірвати кредитний договір та розстрочити виконання рішення суду.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с.79).

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні подав заяву про часткове визнання первісного позову (а.с.81-83), заявив про застосування строку позовної давності, зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому ч.3 ст.76 ЦПК України порядку, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, суд вважає, що заявлений ЗОКС “Довіра” позов підлягає задоволенню та не вбачає підстав для задоволення зустрічної позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2006 р. ОСОБА_1, як член КС, отримала в ЗОКС «Довіра»кредит в розмірі 85000 грн. відповідно до кредитного договору № 8288 від 26.07.2006 р., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Згідно п.1 вищевказаного кредитного договору спілка надала ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит у розмірі 85000 грн. на 60 місяців, тобто до 26.07.2011 р., а позичальник зобов»язалась повернути кредит протягом визначеного у договорі строку та сплатити 2% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування залишку суми кредиту.

З метою забезпечення повернення кредиту, 26.07.2006 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗОКС «Довіра», був укладений договір поруки № 8288.

Згідно п.1.1 договору поруки, поручителі поручились перед спілкою за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору по забезпеченню своєчасного та повного повернення кредиту і процентів.

Згідно п.7 кредитного договору № 8288 при запізненні строків обов»язкової щомісячної сплати процентів за кредит, відповідачі повинні сплатити подвійну процентну ставку за кожен місяць запізнення.

ОСОБА_1 отриману суму кредиту повернула частково –500 грн., встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила частково в сумі 13200 грн., на повідомлення-попередження з боку позивача не реагує, у зв”язку з чим, утворилась заборгованість за користування кредитом в сумі 245590 грн., з яких основна заборгованість (неповернена сума кредиту) - 84500 грн., проценти за користування кредитом згідно п.1 кредитного договору - 81640 грн., підвищені відсотки за користування кредитом, передбачені п.7 договору –79950 грн.

Вищевикладене підтверджується письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме: кредитним договором № 8288 від 26.07.2006 р., договором поруки від 26.07.2006 р., заявою-анкетою на отримання кредиту, карткою до кредитного договору, графіком погашення кредиту за договором № 8288, прибутковим касовим ордером № 15904 від 26.07.2006 р.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Ст..525 ЦК України передбачено, що не допускається одностороння відмова від зобов”язань або одностороння зміна умов.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст..543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов”язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов”язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ЗОКС ”Довіра” законними та обґрунтованими.

Заява представника позивачів про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на вимогах ч.5 ст.261 ЦК України, згідно якої за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, строк виконання договору визначений сторонами –27.07.2011 р., та п.13 кредитного договору, згідно якого цей договір діє до повного повернення позичальником всіх сум по кредиту і сплати належних процентів. Оскільки розрахунок до заяви про часткове визнання позовних вимог, зроблено представником відповідачів з урахуванням строку позовної давності, суд не приймає його до уваги при винесенні рішення.

Твердження представника відповідачів про необхідність при вирішенні спору застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, не ґрунтуються на вимогах даної статті, оскільки регулюють питання зменшення розміру неустойки, тоді як за позовом ставиться питання про стягнення процентів за кредитним договором.

При вирішенні зустрічного позову, суд виходив з наступного.

Ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення правовідношення.

Ч.1 ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_2 не є стороною даного правочину, а відтак, є неналежним позивачем за позовом.

ОСОБА_1, заявляючи позовні вимоги про розірвання договору, посилається на ст.ст.617, 652 ЦК України.

Ст..651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. У судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторонами договору не досягнуто згоди і одна із заінтересованих сторін звернулась з вимогою до суду з двох підстав: істотне порушення договору другою стороною; інші випадки, встановлені договором або законом.

Посилаючись на розірвання кредитного договору у зв»язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст..652 ЦК України, сторона повинна довести: обставини, якими вона керувалась при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною, зокрема впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане; одночасно наявність чотирьох умов, перелічених в ч.2 ст.652 ЦК України, в розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

П.2 ч.1 ст.651 ЦК України визначено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або б уклали його на інших умовах.

Зменшення прибутків відповідачів за первісним позовом, зміна їх сімейного стану не є обставинами, які можна віднести до форс мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють позивачів за зустрічним позовом виконувати умови укладеного договору.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

Ст..625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

А відтак не можна вважати вірним посилання відповідача на те, що звернення кредитної спілки до суду з позовом з метою дострокового стягнення суми кредиту вважається зміною умов кредитного договору в односторонньому порядку.

На підставі ст..88 ЦПК України, стягненню з відповідачів підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст.509, 510, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 612, 651, 1054-1056 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” 245590 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 8288 від 26.07.2006 р. на поточний рахунок Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, 69006, м.Запоріжжя, пр.Металіргів, 12, код ЄДРПОУ 25821181, п/р 26505301169951 в філії „Відділення Промінвестбанку” м.Запоріжжя, , код банку 313355.

Стягнути солідарно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (третя особа - ОСОБА_3) про розірвання кредитного договору та розстрочку виконання рішення –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                              О.В.Дмитрюк