Постанова № 15978364, 26.01.2011, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 1-п-8/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справи

26 січня 2011 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Якубіної В.Б.

при секретаріТарадюк О.В.

за участю прокурора Кнута Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні справу, що надійшла в суд з постановою помічника прокурора Комунарського району м. Запоріжжя про направлення кримінальної справи в суд для вирішення питання про закриття справи у звязку із закінченням строків давності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Б. Терсень, Уренського район,у Горьковської область, руського, громадянина України, освіта вища, працюючого ТОВ «Хладар-Техсоюз», проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

В суд надійшла кримінальна справа, порушена у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, з постановою помічника прокурора Комунарського району м. Запоріжжя, затвердженого прокурором Комунарського району м. Запоріжжя, для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності.

Прокуратурою Комунарського району м. Запоріжжя проводиться досудове слідство у кримінальній справі № 40819-пр., порушеної за фактом грубого порушення вимог трудового законодавства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посадовими особами TOB «Пожтехніка»та ЗАТ «Агромонтаж»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

У ході досудового слідства у справі встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду директора ЗАТ «Агромонтаж», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, б. 64, володіючи при цьому організаційно-розпорядчими функціями, достовірно знав про те, що згідно з вимогами ст. ст. 24, 24-1 Кодексу законів про працю України при використанні найманої праці є обов'язковим укладення трудового договору з працівником у письмовій формі та реєстрація вказаного договору у Державній службі зайнятості за місцем свого проживання у 7-добовий строк з моменту фактичного допуску працівника до праці.

Усупереч вказаному, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ЗАТ «Агромонтаж», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, б. 64, володіючи при цьому організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, у січні 2004 року допустив до праці у якості агронома ОСОБА_2, де останній пропрацював до 01.04.2005 року.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 трудові відносини належним чином не уклав, однак використовував найману працю цього працівника більше року, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 21, 24 п. 6, 24-1 Кодексу законів про працю України та призвело до істотного порушення трудових та конституційних прав вказаного працівника на захист і піклування зі сторони держави, а саме: права на працю шляхом укладення трудового договору, права на включення відпрацьованого часу до трудового стажу працівника, права на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у похилому віці, а також у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, права на звернення до суду у разі виникнення трудових спорів з метою їх розв'язання.

Відповідно до інформації Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно даних персоніфікованого обліку ОСОБА_2 не входить до переліку осіб, які у період з 2004 по 2008 роки працювали в ЗАТ «Агромонтаж»(ЄДРПОУ 00910469).

Крім того, у ході досудового слідства у справі у якості свідків допитано працівників ЗАТ «Агромонтаж», а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтверджують той факт, що ОСОБА_2 у період часу з січня 2004 року по 01.04.2005 року фактично працював на ЗАТ «Агромонтаж».

Крім того факт роботи ОСОБА_2 на ЗАТ «Агромонтаж»підтверджується показами самого потерпілого ОСОБА_2, який показав, що у період часу з січня 2004 року по 01.04.2005 року він фактично виконував обов'язки агронома ЗАТ «Агромонтаж».

Таким чином, за вказаних обставин у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є інше грубе порушення законодавства про працю.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію»від 31.05.2005, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності вказаним Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Як встановлено у ході досудового слідства у справі, на момент набрання чинності вказаним Законом ОСОБА_1 мав двох неповнолітніх дітей ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто яким на момент вчинення злочину не виповнилось 18 років. Таким чином, за таких обставин кримінальна справа відносно ОСОБА_1 не може бути порушена.

Крім цього, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ЗАТ «Агромонтаж», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, б. 64, володіючи при цьому організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, 05.05.2004 року допустив до праці у якості охоронця ОСОБА_3, де останній пропрацював до серпня 2006 року.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 із ОСОБА_3 трудові відносини належним чином не уклав, однак використовував найману працю цього працівника більше року, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 21, 24 п. 6, 24-1 Кодексу законів про працю України, що призвело до істотного порушення трудових та конституційних прав вказаного працівника на захист і піклування зі сторони держави, а саме: права на працю шляхом укладення трудового договору, права на включення відпрацьованого часу до трудового стажу працівника, права на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у похилому віці, а також у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, права на звернення до суду у разі виникнення трудових спорів з метою їх розв'язання.

Відповідно до інформації Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно даних персоніфікованого обліку переліку осіб, які у період з 2004 по 2008 роки працювали в ЗАТ «Агромонтаж»(ЄДРПОУ 00910469), ОСОБА_3 працював на вказаному підприємстві та отримував заробітну плату лише у березні 2004 року. Інші відомості щодо ОСОБА_3 відсутні.

У ході досудового слідства у справі у якості потерпілого допитано ОСОБА_3, який показав, що з 05.05.2004 року по серпень 2006 року працював сторожем ЗАТ «Агромонтаж»кожного дня у період часу з 18.00 години до 06.00 години наступного дня, а факт його роботи на ЗАТ «Агромонтаж»можуть підтвердити ОСОБА_5, ОСОБА_6, мешканці с. Благовіщенське, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15 та його дружина, ОСОБА_7, ОСОБА_16

Таким чином, за вказаних обставин у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є інше грубе порушення законодавства про працю.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію»від 19.04.2007, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності вказаним Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Як встановлено у ході досудового слідства у справі, на момент набрання чинності вказаним Законом ОСОБА_1 мав двох неповнолітніх дітей ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто яким на момент вчинення злочину не виповнилось 18 років. Таким чином, за таких обставин кримінальна справа відносно ОСОБА_1 не може бути порушена.

30.09.2010 року в порушенні кримінальної справи відносно директора ЗАТ «Агромонтаж»ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, відмовлено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 172 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років, даний злочин є невеликої тяжкості, а також враховуючи, що з моменту вчинення вказаного злочину спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, слідство вважає необхідним закрити у звязку з закінченням строків давності.

Прокурором в судовому засіданні просить звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закрити провадження по справі на підставах, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України.

ОСОБА_1 проти звільнення його від кримінальної відповідальності за цими підставами в судовому засіданні не заперечував.

Суд, вислухавши думку прокурора, ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінальної справи, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.

Беручи до уваги, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

У відповідності зі ст. 248 КПК України при наявності обставин для звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю постановою закриває справу.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 7, 248 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України провадженням закрити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької протягом семи днів з моменту його проголошення.

Суддя: В.Б. Якубіна