Постанова № 159758, 27.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.06 р. Справа № 29/97а

13 год.55 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сотта-плюс” м.Маріуполь

до відповідача – Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсним рішення № 1 від 10.01.2006р. та зобов”язання відповідача не застосовувати фінансові санкції

за участю представників сторін:

від позивача – не з”явився

від відповідача – Мозгова Н.А.- ст.держ. податковий інспектор (за дов.)

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сотта-плюс”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним рішення № 1 від 10.01.2006р. як таке, що суперечить податковому і загальному законодавству в Україні, та зобов”язання відповідача не застосовувати фінансові санкції.

В обгрунтування позову позивач посилається на ті обставини, що відповідачем застосовані штрафні санкції помилково визнаються як податкові зобов’язання , що не відповідає вимогам п.п.1.2,1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.13,14 Закону України “Про систему оподаткування”. Позивач зазначив, що згідно до ст.ст..238,241 ГК України штрафні санкції за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є адміністративно-господарськими санкціями, які повинний застосовувати інший орган, а не податкова інспекція. Позивач також вважає, що відповідно до ст..241 ГК України адміністративно-господарський штраф – це грошова сума, яка сплачується суб”єктом господарювання до відповідного бюджету у випадку порушення ним встановлених правил здійснювання господарської діяльності. Позивач зазначив, що відповідачем порушений встановлений ст.11-1,11-2 Закону України “Про державну податкову службу” порядок проведення позапланових перевірок, а саме не була надана копія наказу керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки. Крім того, позивач зазначив, що згідно до пояснень продавця Антонової Н.І, вона не могла і не повинна була припускати, що особа, якій вона реалізовувала тютюнові вироби, не досягла 18 річного віку, та вимагати від кожної особи, якому здійснюється реалізація тютюнових виробів, документ, підтверджуючий його вік. Отже, продавець діяла без якого-небудь ціленаправленого прямого умислу, чи халатності, чи необережності, і її дії, таким чином, не можуть сприйматися та вважатись як карні, у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, ст.9 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує і вважає, що рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства по встановленому актом перевірки факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 річного віку. Відповідач зазначив, що Законом України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Відповідач вважає, що відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” , а в інших випадках – за рішенням суду.

Позивач у судове засідання 27.09.2006р. не з”явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, та допитаний свідок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №24642157 та взятий на податковий облік у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м.Маріуполя.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя була проведена перевірка крамниці, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, пов. Кузнечний,2, що належить позивачеві, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складений акт від 10.12.2005р та прийняте рішення № 1 від 10.01.2006р., яким відповідно до частини 2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Перевірка позивача була здійснена згідно плану-графіку проведення перевірок на грудень 2005р. зав.сектором оперативного контролю Єременко А.В. на підставі посвідчення №896 від 09.12.2005р. , ст..держподатковим ревізором – інспектором сектору оперативного контролю Машко Ю.А. на підставі посвідчення №895 від 09.12.2005р. за участю продавця Антонової Н.І., якою акт перевірки був підписаний без заперечень.

З акту перевірки та оспореного рішення вбачається, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій послужив встановлений актом перевірки факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами особі, яка не досягла 18 років, що є порушенням ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Статтею 15-3 наведеного Закону забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Наведеною нормою встановлено, що продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Порушення наведених вимог тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень (ст..17 цього Закону).

Актом перевірки був встановлений факт продажу 1 пачки сигарет LM особі, що навчається у 8-Б класу СШ№32 м.Маріуполя Матяшевській Надії Сергіївні, яка не досягла 18 років.

Факт продажу 1 пачки сигарет LM вартістю 02 грн.45 коп. підтверджується фіскальним чеком.

Згідно довідки директора загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №32 Матяшевська Надія 1991 року народження дійсно навчається у 8б класі.

У поясненнях від 10.12.2005р., доданих до акту перевірки, Матяшевська Надія Сергіївна зазначила, що 10.12.2005р. вона придбала у магазині ТОВ “Сотта-плюс” 1 пачку сигарет LM за ціною 02 грн.45 коп. для сестри.

Допитана в якості свідка продавець Антонова Н.І. надала пояснення про те , що нею дійсно було продано 1 пачку сигарет LM вартістю 02 грн.45 коп., але на її думку дівчині було 21 рік. Документ, що засвідчує вік покупця, вона не вимагала.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. за .№790 затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за приписами п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: - акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; - результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 цього Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України, серед інших, здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Указом Президента України "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 11 липня 2001 року №510/2001 на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.

На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" від 7 серпня 2001 року № 940, відповідно до якої утворено у складі Державної податкової адміністрації України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (надалі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

На виконання Указу Президента України від 11 липня 2001 року № 510/2001, постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 року № 940 наказом Державної податкової адміністрації України від 9 серпня 2001 року № 320 створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 серпня 2001 року № 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001року № 940. За приписами п.3 цього Положення Департамент виконує певні функції у тому числі: - здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та виробництва парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового (п.п. 3.14); організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами(п.п. 3.16); організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію(п.п. 3.16); застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п.п. 3.26).

Відповідно до пункту 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698, Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування, зокрема, таких видів діяльності, як роздрібна торгівля алкогольними напоями; - роздрібна торгівля тютюновими виробами.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пунктів 4,16,16-1 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

За приписами п.2 ст. 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Пунктом 11 зазначеної статті передбачене право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що законодавчими актами відповідачу не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Суд вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень та порушив порядок застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 спеціального Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсним рішення № 1 від 10.01.2006р. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що право відповідача застосовувати фінансові санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, передбачено ст..11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, вимоги позивача про зобов”язання відповідача не застосовувати до позивача фінансові санкції, задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..16,17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" . ст. 8,.10,11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та ст.ст.17-20,69-72,77,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сотта-плюс” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним рішення № 1 від 10.01.2006р. як такого, що суперечить податковому і загальному законодавству в Україні, та зобов”язання відповідача не застосовувати фінансові санкції, задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 1 від 10.01.2006р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Сотта-плюс” (87500, м.Маріуполь, пров.Кузнечний,2 ,готель “Москва”,р/рахунок №26006900 у Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 24642157) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 01 грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя Гаврищук Т.Г.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02.10.2006р.

Надрук. 3 примір.

1 суду

2 сторонам