Рішення № 15969760, 18.04.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року                                                                                                    справа № 2-1750/11

Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Васильченко О.Г. при секретарі Дерягіній Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»про припинення зобов’язання, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» про припинення його зобов’язання по сплаті Банку суми у розмірі 10732,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2011 року (7,9417 гривень за 1 долар США) становить 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок за кредитним договором № 23/10-04-2006-Ф від 27.04.2006 р., та припинення зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед ним за Депозитним договором № 02-2007 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) від 18 травня 2007 р., та договором про відступлення права вимоги від 03.02.2011 року у розмірі 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, в позовній заяві він вказав, що 27.04.2006 р. між ним та ВАТ Банк „БІГ Енергія” було укладено кредитний договір № 23/10-04-2006-Ф, за яким він отримав кредит у сумі 15 000,00 доларів США. Станом на 03 лютого 2011 року, згідно довідки Банку від 03.02.2011року, у нього існує перед ВАТ Банк «БІГ Енергія»заборгованість за зазначеним кредитним договором в сумі 10732,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2011 року (7,9417 гривень за 1 долар США) становить 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, строк сплати якої настав.

28 січня 2011 року між Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія Азов»(як первісним кредитором) та ним (як новим кредитором), було укладено договір про відступлення права вимоги за яким первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги грошових коштів у розмірі 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за Депозитним договором № 02/2007 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів (с правом поповнення коштів) від 18 травня 2007 р.

На виконання п.3.2. Договору про відступлення права вимоги 03.02.2011 року Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія Азов»сповістило ВАТ Банк „БІГ Енергія” про відступлення права вимоги шляхом вручення Маріупольській філії ВАТ Банк «БІГ Енергія»відповідного повідомлення з доданим до нього договором про відступлення права вимоги.

Станом на 03.02.2011 р. ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, мав заборгованість перед ВАТ Банк „БІГ Енергія” в розмірі 85 223, 98 грн. В свою чергу ВАТ Банк „БІГ Енергія”, на підставі депозитного договору та договору про відступлення права вимоги станом на 03.02.2011 р. мало заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 85 233, 98 грн.

На підставі викладеного та ст. 601 ЦК України, 03.02.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до ВАТ Банк „БІГ Енергія” з листом в якому заявив про зарахування його зустрічних однорідних вимог до Банку, що ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги та Депозитному договорі, та вимог Банку до нього, що ґрунтуються на кредитному договору. Згідно листа № 069/02 від 04.02.2011, ВАТ Банк «БІГ Енергія» заперечило проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі того, що законодавством, що регулює питання ліквідації банків не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси і порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку, передбачену Законом України «Про банки і банківську діяльність». Кредитним договором, як і депозитним договором не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.

ОСОБА_1 не погоджується з позицією ВАТ Банк „БІГ Енергія”, вважає її такою, що суперечить нормам чинного цивільного законодавства України, та просить суд припинити його зобов’язання по сплаті Банку суми у розмірі 10732,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2011 року (7,9417 гривень за 1 долар США) становить 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок за кредитним договором № 23/10-04-2006-Ф від 27.04.2006 р., та припинити зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед ним за Депозитним договором № 02-2007 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) від 18 травня 2007 р., та договором про відступлення права вимоги від 03.02.2011 року у розмірі 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. У судове засідання позивач не з`явився, від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у відсутність позивача.

Від представника ВАТ Банк "БІГ Енергія" надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Банку. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що банк знаходиться в стадії ліквідації, а спеціальні норми законодавства України, що регулюють питання ліквідації банків, не передбачають такого способу задоволення вимог кредиторів до банку, як зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги з наступних підстав.

Главою 11 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001 р. передбачено можливість погашення взаємних зобов’язань банку і конкретного кредитора у рахунок задоволення вимог кредитора.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на корись другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно частини першої статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов’язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина друга і третя статті 510 Цивільного кодексу України передбачають, що у зобов’язанні на стороні кредитора можуть бути одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлені ст. 602 ЦК України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідація банку –це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи. Пунктами 2, 3 частини першої статті 91 зазначеного закону визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

У відповідності до пункту 20,10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172\8493, після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Наслідком закриття рахунку у відповідності до частини третьої статті 1075 Цивільного кодексу України є видання клієнтові залишку грошових коштів на рахунку або перерахування їх за його вказівкою на іншій рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Згідно п. 3 частини першої ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»таке зобов’язання Банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття Правлінням Національного Банку України Постанови № 97 від 24 лютого 2010 року, якою відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія».

З огляду на викладені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги ВАТ Банк „БІГ Енергія” до ОСОБА_1 за кредитним договором та вимоги ОСОБА_1 до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за договором про відступлення права вимоги та депозитним договором є зустрічним, таким що випливають із двох різних зобов’язань, при цьому ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору є боржником, а відповідно до договору відступлення права вимоги та депозитного договору є кредитором, а ВАТ Банк „БІГ Енергія” відповідно навпаки. Вимоги ВАТ Банк „БІГ Енергія” до ОСОБА_1 за кредитним договором та вимоги ОСОБА_1 до ВАТ Банк „БІГ Енергія” за договором про відступлення права вимоги та депозитним договором є однорідними –обидва зобов’язання грошові та за обома вимогами настав строк виконання зобов’язання. Таким чином, 03.02.2011 року отримавши листа від ОСОБА_1, ВАТ Банк „БІГ Енергія” було зобов’язане провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд вважає, що відмова ВАТ Банк „БІГ Енергія” від зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав з посиланням на введення процедури ліквідації Банку, є необґрунтованим, оскільки така підстава не визначена ст. 602 ЦК України для відмови для зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, посилання ВАТ Банк „БІГ Енергія” щодо того, що таке зарахування буде перешкоджати поповненню ліквідаційної маси Банку, суд вважає необґрунтованим, оскільки ВАТ Банк „БІГ Енергія”, не дивлячись на введення процедури ліквідації є боржником по депозитному договору, а отже зарахування зустрічних однорідних вимог буде також сприяти зменшенню заборгованості Банка перед кредиторами.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги, припинити зобов’язання ОСОБА_1 по сплаті Банку суми у розмірі 10732,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2011 року (7,9417 гривень за 1 долар США) становить 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок за кредитним договором № 23/10-04-2006-Ф від 27.04.2006 р., та припинити зобов’язання ВАТ Банк „БІГ Енергія” перед ОСОБА_1 за Депозитним договором № 02-2007 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) від 18 травня 2007 р., та договором про відступлення права вимоги від 03.02.2011 року у розмірі 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Керуючись ст.ст. 208, 209 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 512, 598, 602, 1054, 1075 ЦК України, ст. 2, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»про припинення зобов’язання задовольнити.

Припинити зобов’язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за кредитним договором № 23/10-04-2006-Ф від 27.04.2006 р., у розмірі 10732,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2011 року (7,9417 гривень за 1 долар США) становить 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, перед Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) та припинити зобов’язання Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»перед ОСОБА_1 за депозитним договором № 02-2007 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) від 18 травня 2007 р., та Договором про відступлення права вимоги від 03.02.2011 р. у розмірі 85233 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) гривні 98 копійок, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                     Васильченко О.Г.