Постанова № 15954180, 31.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 березня 2011 р. № 2-а- 14842/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.

за участю:

представника позивача - Недашковського В.М.

представника відповідача - Пивоварова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Гідроелектропрогрес"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Гідроелектропроргрес» (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000171540/0 від 29.10.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року судження субєкта владних повноважень про порушення ТОВ «Науково виробнича компанія «Гідроелектропроргрес» пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» за взаємовідносинами з ТОВ «Дерекс -21» не відповідає дійсності. Укладений з вказаним субєктом господарювання договір купівлі-продажу № 72 від 01.04.2010р. з вимогами закону узгоджуються, господарські операції з цим субєктом господарювання мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін даних договорів. Так, позивачем був отриманий товар від ТОВ «Дерекс -21», котрий в подальшому використаний у власній господарській діяльності, а ТОВ «Дерекс -21» - своєчасно та в повному обсязі було отримано оплату за поставлений товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові доводи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками акту перевірки № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року ТОВ «Науково виробнича компанія «Гідроелектропроргрес» було вчинено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до складу податкового кредиту ТОВ ВТП «Гідроелектропроргрес» включені суми ПДВ на загальну суму 31892, 00 грн., які виникли від виконання угод з ТОВ «Дерекс - 21», що є нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не повязані з власною господарською діяльністю, у звязку з чим є неправомірними, у відповідності до чого ТОВ ВТП «Гідроелектропроргрес» безпідставно завищено податковий кредит за квітень 2010 року у сумі 31892, 00 грн. Відповідно винесено податковою податкове повідомлення рішення № 0000171540/0 від 29.10.2010р. є цілком правомірним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

За матеріалами справи позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Гідроелектропроргрес» - пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 34468755, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) з 28.08.2006р. знаходиться в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509- ХІІ від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями, завідувачем сектору проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Харкова Пугачовою О.О. була проведена документальна невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Гідроелектропроргрес» з питання правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дерекс - 21», код за ЄДРПОУ: 36308261.

Результати перевірки оформлені актом № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року.

За висновками зазначеного акту перевірки, ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес» були допущені порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до складу податкового кредиту ТОВ ВТП «Гідроелектропроргрес» включені суми ПДВ на загальну суму 31892, 00 грн., які виникли від виконання угод з ТОВ «Дерекс - 21», що є нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не повязані з власною господарською діяльністю, у звязку з чим є неправомірними, у відповідності до чого ТОВ ВТП «Гідроелектропроргрес» безпідставно завищено податковий кредит за квітень 2010 року у сумі 31892, 00 грн.

29 жовтня 2010 року з посиланням на даний акт перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000171540/0, яким ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 47838, 0 грн., з яких 31892,0 грн. основний платіж, 15946, 0 грн. штрафні санкції.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини відбувались за договором купівлі-продажу № 72 від 01.04.2010р., укладеним між ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес» та ТОВ «Дерекс-21».

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами зазначеного правочину, до правового статусу сторін цього правочину як платників ПДВ, ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на перелічені правочини, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсності.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, то суд визнає помилковим судження відповідача, про безпідставне отримання ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес» у спірних правовідносинах податкової вигоди.

Щодо обставин відсутності ТОВ «Дерекс-21» за місцезнаходженням, суд відзначає, акт перевірки ТОВ «Дерекс -21», яким встановлено відсутність даного платника податку за місцезнаходженням було складено лише 15.06.2010 року, тоді як господарські операції, за матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Дерекс -21» закінчились ще 15.04.2010 року.

Судження відповідача про нікчемність зазначеного вище правочину спростовується також і наданими позивачем договорами, згідно з якими отримані від ТОВ «Дерекс -21» товари (електротехнічна продукція) були використані в межах господарської діяльності ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес»: продукція була продана субєктам підприємницької діяльності ТОВ «ПТМ Ритм», ТОВ «ПТП» Партнер-2007», ФЛ-П ОСОБА_4, ТОВ «ПКП Універсал», ТОВ «ПТП «Агромир».

Проведення позивачем збиткових господарських операцій у спірних правовідносинах актом перевірки не встановлено.

На противагу судженням відповідача, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань між позивачем, ТОВ «НВК «Гідроелектропрогрес» та його контрагентом - ТОВ «Дерекс-21». Доказів того, що ці зобовязання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим.

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «НВК» Гідроелектропрогрес» наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р.) в акті перевірки № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року не навів.

Таким чином, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки № 2910/15-412/34468755 від 19.10.2010 року щодо порушення ТОВ ВТП «Гідроелектропроргрес» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у судовому засіданні.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірного акту.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Гідроелектропрогрес" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 29 жовтня 2010 року № 0000171540/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Гідроелектропрогрес" (61023, м. Харків, вул. Чернишевського 90, кв. 26) сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко