Постанова № 15953196, 24.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/6634/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі          Чумаріній Д.В.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скріпніка А.І. при секретарі Чумаріній Д.В., за участю представника позивача – ОСОБА_1 – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2743,78 грн.,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2011 року Костянтинівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2743,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 18.12.2008 року.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Костянтинівським міським центром зайнятості встановлено, що відповідно до витягу з наказу № 8/т від 29.04.2009 року по фірмі „Скловарні печі ЛТД” ОСОБА_2, який перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний, з 29.04.2009 року по 20.08.2009 року працював на фірмі „Скловарні печі ЛТД” у якості вогнетривника.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.12.2008 року до Костянтинівського міського центру зайнятості за сприянням в працевлаштуванні звернувся громадянин ОСОБА_2.

18.12.2008 року за особистою заявою громадянину ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, в заяві відповідач власноруч зазначив, що у разі повідомлення служби зайнятості про отримання будь – якого доходу в період перебування на обліку в центрі зайнятості він зобов’язується повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення.

Судом встановлено наступне.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачем встановлено, що відповідно до витягу з наказу № 8/т від 29.04.2009 року ОСОБА_2, який перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 18.12.2008 року по 14.12.2009 року, у період з 29.04.2009 року по 20.08.2009 року працював на фірмі „Скловарні печі ЛТД” у якості вогнетривника.

Таким чином, відповідач належав до зайнятого населення, про що не повідомив службу зайнятості, чим порушив вимоги ч. 2 ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття”, а саме: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року N 803-XII "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був працевлаштований, внаслідок цього йому зайве сплачено допомогу по безробіттю з 29.04.2009 року по 20.08.2009 року в сумі 2 743 грн. 78 коп.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, суд зазначає, що названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 12), позивачем відповідачу було направлено претензію № 01-675/1 від 01.03.2011 року із пропозицією сплати зайвої сплаченої допомоги по безробіттю, проте борг на момент подання позовної заяви так і не був сплачений.

Статтею 39 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Костянтинівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2743,78 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Костянтинівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок 37174300901058 ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 23119554) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2 743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн. 78 (сімдесят вісім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 24 травня 2011 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Скріпнік А.І.