Постанова № 15953108, 19.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6028/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.

при секретаріТютюннику М.О.

з участю представника позивача Шевчук О.О.,

з участю представника відповідача Гузенка Р.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про зобовязання стягнути витрати у сумі 7039,04 грн., -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області (далі Фонд) про визнання дій відповідача щодо невідшкодування коштів неправомірними та про стягнення з відповідача суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, поштового збору на доставку пенсії та щомісячної державної адресної допомоги за період з січня 2011 року по березень 2011 року на суму 7039,04 грн.

Правовою підставою позовних вимог позивач вважає норми спільної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на наступне. Фонд вважає, що вказані пенсії не підлягають відшкодуванню, оскільки нещасний випадок стався за межами території України. У відповідача відсутні належні документи, що підтверджують право працівників, які отримали ушкодження здоров`я за межами України, на страхові виплати. Особи, які отримали ушкодження здоров`я за межами України не були застраховані в Україні і за них не сплачували страхові внески. Тому на думку Фонду немає правових підстав для здійснення відшкодувань позивачу витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно на відшкодування поштового збору на доставку пенсії та щомісячної державної адресної допомоги за період з січня 2011 року по березень 2011 року.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за період з січня 2011 року по березень 2011 року позивач здійснив виплату ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 1466, 13 грн., щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 5539, 92 грн. Також УПФУ понесли витрати на поштовий збір з доставки пенсій зазначеним особам у розмірі 32, 99 грн. Усього витрати УПФУ склали 7039,04 грн.

Позивачем за вказаний період були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у тому числі і по вказаним особам, які він надав відповідачеві для заліку.

Відповідачем був складений список осіб, по яким суми виплачених пенсій не прийняті до заліку за вказаний період. Згідно зазначених списків відповідачем не прийняті до заліку суми пенсій по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із зазначенням того, що трудове каліцтво або професійне захворювання отримане за межами України.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача та звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування виплачених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок із ОСОБА_3 стався на виробництві 25 лютого 1988 року на Томаринському целюлозно-паперовому заводі, м. Томари, Сахалінська область, СРСР, що підтверджується актом форми Н-1 № 3 від 25 лютого 1988 року про нещасний випадок на виробництві.

Нещасний випадок із ОСОБА_4, стався на виробництві 13 липня 1987 року на Чаунському ПУ ЖКХ, м. Певек, СРСР, що підтверджується актом форми Н-1 № 4 від 13 липня 1987 року про нещасний випадок на виробництві. Громадянка ОСОБА_4 змінила прізвище «ОСОБА_4» на прізвище «ОСОБА_4», про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по-батькові 9 вересня 1999 року зроблено запис за № 65 Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецької області.

Нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на виробництві 19 вересня 1978 року у Будівельному управлінні, селища Нижнєянськ, ЯАРСР, що підтверджується актом форми Н-1 № 2 про нещасний випадок на виробництві від 19 вересня 1977 року.

Нещасний випадок з ОСОБА_6 стався на виробництві 17 червня 1976 року на Дзержинському пасажирському автопідприємстві, РСФСР, що підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 18 червня 1976 року.

Згідно зі ст. 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування (надалі - Основи), загальнообовязкове державне соціальне страхування є системою прав, обовязків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Основ на Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення, у тому числі перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788) здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ст. 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі Закон № 1105) обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За правилами ч. 2 ст. 2 Закону № 1105, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

На виконання вказаного закону був прийнятий Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі Порядок № 5-4/4).

Пунктом 2 Порядку № 5-4/4 визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105 (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

З наведеного вбачається, що виплата пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється незалежно від того, в якій з держав колишнього СРСР отримано каліцтво, таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві згідно з законодавством України, відповідно, позивач має право на відшкодування виплачених ним пенсій.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині відшкодування суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1466,13 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на доставку пенсії за період з січня 2011 року по березень 2011 року суми виплаченої адресної допомоги по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не прийняті Фондом до заліку за вказаний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова № 265) запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Постанови № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога та витрати на її виплату не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та витрат на її доставку не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на доставку пенсії не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про зобовязання стягнути витрати у сумі 7039,04 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області (код ЄДРПОУ 25968665) на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області (р/р 256003012030 в ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Донецьку, МФО 335106, ЄДРПОУ 23336760) витрати щодо сплати пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з січня 2011 року по березень 2011 року в сумі 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 13 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 19 травня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2011 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Єфіменко О.В.