Постанова № 15953048, 19.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5703/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн.

за участю

від позивача: за ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача : ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі СДПІ у м. Донецьку), про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку декларації з податку на додану вартість ТОВ«Метінвест-Ресурс» за грудень 2010 року, складено Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №131/15-16-23/1-24819472 від 18.02.2011р. (надалі Акт перевірки)

У ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. сформовано податковий кредит (рядок 17 декларації податку на додану вартість) у сумі 63050979грн., у тому числі по рядку 10.1 декларації з ПДВ включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 88967,42грн. по постачальнику ПП «Родос Плюс».

Постачальником ПП «Родос Плюс» податкові зобовязання по покупцю ТОВ«Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. за даними АІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» станом на 18.02.2011р. не сформовані та не задекларовані у звязку з тим, що податкова декларація ПП «Родос Плюс» за листопад 2010р. не надана, дані про надання податкової звітності за листопад 2010р. відсутні. На цій підставі відповідач дійшов висновку, що податковий кредит ТОВ «Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. завищено на суму 88967,42грн.

Крім того, при звірянні підсумку реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2020р. та показника рядка 17 декларації з ПДВ за грудень 2010р. відповідачем встановлено завищення рядка 17 декларації ПДВ за грудень 2010р. на суму 59.20 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 від 09березня2011р., відповідно якому ТОВ«Метінвест-Ресурс» визначено завищення бюджетного відшкодування, заявленого в декларації з ПДВ за грудень 2010 р., в тому числі, в рахунок зменшення зобовязань майбутніх періодів в сумі 89027,0 гривень.

Позивач вважає, що зазначене рішення є протиправними в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн., оскільки ТОВ «Метінвест-Ресурс» виконані усі вимоги п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки, а обсяг податку на додану вартість підтверджений податковими накладними постачальників.

Отже, позивач - ТОВ «Метінвест-Ресурс» вважаючи, що діяв у повній відповідності до п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/ВР від 03.04.1997 р., зі змінами та доповненнями, правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ - 88967,42 грн. по постачальнику ПП “Родос Плюс”, а ненадання декларації контрагентом ТОВ «Метінвест-Ресурс» не є підставою для не включення (виключення) до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно отриманих від них податкових накладних. У звязку з чим просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, як протиправне в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн..

Представники позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що постачальником ПП «Родос Плюс» податкові зобовязання по покупцю ТОВ«Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. за даними АІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» станом на 18.02.2011р. не сформовані та не задекларовані у звязку з тим, що податкова декларація ПП «Родос Плюс» за листопад 2010р. не надана, дані про надання податкової звітності за листопад 2010р. відсутні. Таким чином, позивачем порушені норми Закону України “Про податок на додану вартість”, у зв'язку з чим прийняті податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 Відповідач аналізуючи приписи Закону України “Про податок на додану вартість” дійшов висновку, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем за придбаний товар.

На підставі зазначеного відповідач, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення за наслідками невиїзної документальної перевірки ТОВ «Метінвест-Ресурс» було прийнято правомірно, у звязку з чим вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Прометей» («Метінвест-Ресурс»), зареєстроване Розпорядженням Донецької міської ради народних депутатів від 23.06.1997р., взято на облік державною податковою інспекцією у м. Донецьку 03.07.1997р. №06502191.

Відповідно до заяви (для юридичних осіб) (додаток 1 до Порядку обліку платників податків, зборів (обов`язкових платежів) форма №1-ОПП) підприємство змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» та змінило юридичну адресу: з вул. Газети «Комсомолець Донбасу», б.43, 83037, м. Донецьк на юридичну адресу вул. Федора Зайцева, б.46А, м.Донецьк, 83086.

Щодо внесених змін ТОВ «Метінвест-Ресурс» 02.02.2011р. Головним управлінням статистики у Донецькій області видана довідка АА №054153 з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої дата та номер останньої реєстраційної дії 01.02.2011 №12661070014006332.

Видане Свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Метінвест-Ресурс» серія А01 №714575 від 01.02.2011.

Види діяльності ТОВ «Метінвест-Ресурс» за КВЕД:

51.57.0 Оптова торгівля відходами та брухтом

37.10.0 Оброблення металевих відходів та брухту

51.90.0 Інші види оптової торгівлі

63.21.2 Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємство зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ № 40377864 від 19.10.2001р.

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ 248194705090.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

СДПІ у м. Донецьку було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №131/15-16-23/1-24819472 від 18.02.2011р. (надалі Акт перевірки)

У ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. сформовано податковий кредит (рядок 17 декларації податку на додану вартість) у сумі 63050979грн., у тому числі по рядку 10.1 декларації з ПДВ включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 88967,42грн. по постачальнику ПП «Родос Плюс». За даними АІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» станом на 18.02.2011р. постачальником ПП «Родос Плюс» податкові зобовязання по покупцю ТОВ«Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. не сформовані та не задекларовані у звязку з тим, що податкова декларація ПП «Родос Плюс» за листопад 2010р. не надана, дані про надання податкової звітності за листопад 2010р. відсутні. На цій підставі відповідач дійшов висновку, що податковий кредит ТОВ «Метінвест-Ресурс» за листопад 2010р. завищено на суму 88967,42грн.

Крім того, при звірянні підсумку реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2020р. та показника рядка 17 декларації з ПДВ за грудень 2010р. відповідачем встановлено завищення рядка 17 декларації ПДВ за грудень 2010р. на суму 59.20 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 від 09березня2011р., відповідно якому ТОВ«Метінвест-Ресурс» визначено завищення бюджетного відшкодування, заявленого в декларації з ПДВ за грудень 2010 р., в тому числі, в рахунок зменшення зобовязань майбутніх періодів в сумі 89027,0 гривень.

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, позивачем в рядку 25 зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 7179145 грн. із віднесенням її на зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2). До зазначеної декларації позивачем додано додаток 5 щодо розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин здійснювався на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.97 p. №168/97-ВР (далі також Закон № 168, втратив чинність з 01.01.2011р.).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено сальдовий метод визначення податкових зобовязань із цього податку.

Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Складання та надання податкової накладної здійснюється платником відповідно до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 та в порядку, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №165 “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення”(зареєстровано в Мінюсті 23.06.97 р. за №233/2037) (далі Порядок № 165).

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначено вичерпний перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна.

Згідно з п.п..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У переліку реквізитів, які необхідно продавцю зазначати в податковій накладній, Закон №168 чітко конкретизує, які з цих реквізитів стосуються покупця (отримувача), а саме:

- податковий номер платника податку покупця (п.п.г) п.п.7.2.1 Закону №168)

- повна або скорочена назва отримувача, зазначена у статутних документах (п.п.є) п.п.7.2.1 Закону №168).

Лише ці реквізити Закон №168 прямо вказує як такі, що стосуються покупця (отримувача) і повинні обовязково міститися у податковій накладній, яку продавець виписує для покупця (отримувача). За своїм змістом ці реквізити призначені для ідентифікації покупця (отримувача) товарів в цілях справляння податку і є для цього достатньою підставою, враховуючи те, що податковий номер платника податку є унікальним.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за встановленою ставкою. Тому саме із цим документом Закон №168 пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Підставою для такого розрахунку є реквізити (зокрема, одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які мають зазначатися у податковій накладній відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Наказом ДПА України від 30.05.97 №165 затверджена форма податкової накладної, яка, крім реквізитів, визначених п.п.7.2.1 Закону №168, передбачає додаткові реквізити, зокрема номер телефону, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, умови поставки, форма проведених розрахунків, підпис особи, яка склала накладну, а також місцезнаходження покупця. Крім тих реквізитів, що зазначені у підпунктах г) та є) п.п.7.2.1 Закону №168 та прямо вказані як такі, що стосуються покупця (отримувача) і на підставі яких ідентифікується покупець (отримувач), реквізит щодо місцезнаходження покупця є додатковим реквізитом для ідентифікації покупця. Контрагенти позивача зазначили в податкових накладних реквізити, які стосуються покупця, а саме: індивідуальний податковий номер підприємства та його назву, зазначену у статутних документах, на підставі яких позивач ідентифікується як покупець.

Згідно з п.п.7.2.4 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено, що підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП “Родос Плюс”(поставщики) були укладені відповідні договори поставки від 02.07.2009 р. №09/72-А та від 03.08.2010року №244/10-И згідно із якими поставщик зобовязується поставити покупцю лом та металобрухт чорних металів..

Виконання умов зазначених договорів, зокрема, у листопаді 2010 року підтверджується актами прийому-передачи від 30.11.2010 року, актами про відшкодування витрат на оплату залізничного тарифу від 31.10.2010 року, видатковими накладними від 30.11.2010 року.

За наслідками здійснення господарської операції поставщик ПП “Родос Плюс” склало і видало, а позивач прийняв податкові накладні від 30.1.2010р. №235 на загальну суму 178793,74грн. (у тому числі ПДВ 29798,96грн.), від 30.1.2010р. №236 на загальну суму 159504.12грн. (у тому числі ПДВ 26584,02грн.) та від 30.1.2010р. №237 на загальну суму 10676,40грн. (у тому числі ПДВ 1779,40грн.).

Списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату в повному обсязі поставленого ПП “Родос Плюс” у листопаді 2010 р. товару підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2010р. на суму 77000грн., 03.11.2010р. на суму 5000грн. та на суму 90000грн., від 05.11.2010р. на суму 70000грн., від 08.11.2010р. на суму 76000грн., від 08.11.2010р. на суму 60000грн. та на суму 6395грн., від 24.11.2010р. на суму 15000грн, від 29.11.2010р..

ПП “Родос Плюс” станом на час розгляду справи є діючими, про що свідчить довідка про «Детальну інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення», реєстраційна інформація по платнику податків, відомості про реєстрацію ПП “Родос Плюс”, як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 100237614, що також відображено та не спростовується у акті перевірки та у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” надає право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Як вбачається із зазначеного, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому продавцем.

Придбані у ПП “Родос Плюс” відходи та брухт чорних металів, згідно договорів між ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Прометей» («Метінвест-Ресурс») (поставщик) та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець) від 17.12.2009р. та ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (покупець) від 19.07.2010р. №3872/192/10 було поставлено зазначеним підприємствам, про що свідчать акти про відшкодування витрат на оплату залізничного тарифу понесеними ПП “Родос Плюс” у звязку з перевезенням товару «Покупцям».

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене і той факт, що відповідачем не доведено, що відомості у вказаних первинних документах не відповідають дійсності, суд вважає, що позивач має всі передбачені законом підстави для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 88967,42 грн. по постачальнику ПП “Родос Плюс” та визначення суми бюджетного відшкодування у розмірі 88967,42 грн., оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Посилання відповідача, як на ознаку неправомірності формування податкового кредиту, у звязку з тим, що постачальником ПП “Родос Плюс” станом на 18.02.2010 р. податкові зобов'язання по покупцю ТОВ «Метінвест-Ресурс» за листопад 2010 року не задекларовані, що підтверджується АІС “Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” і на той факт, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Також Законом № 168 не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн., діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 09.03.2011р. №0000141311/0/9154/10/1516-23/1-24819472 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» завищення бюджетного відшкодування у сумі 88967,42грн

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 19 травня 2011року. Постанова виготовлена в повному обсязі 24 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.