Постанова № 15940937, 27.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.11Справа №2а-947/11/2770

о 16 год. 20 хв. категорія 6.2.1

каб. № 215

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І.,

при секретарі судового засідання Богдановій В.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № ВРК086920, від 19.04.2011,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 13195/24/1-10 від 30.12.2010,

третьої особи Головне управління Держкомзему у м.Севастополі- ОСОБА_4, довіреність № 8-1-6/2562 від 11.04.2011 р.

третьої особи прокуратура м.Севастополя- Попової Анастасії Ігорівни, посвідчення № 687 від 17.03.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_6доСевастопольської міської державної адміністрації, треті особи Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії, прокуратура міста Севастополя про визнання дій незаконними, скасування розпорядження та зобов`язання здійснити певні дії,

встановив:

24.03.2011р. ОСОБА_6звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації ( далі по тексту- СМДА) про визнання незаконними дій щодо видання розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р. «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 653-р», скасування зазначеного розпорядження та зобов`язання Управління містобудування і архітектури міської державної адміністрації, Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії внести відповідні зміни до облікової документації на підставі скасування розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25 березня 2011 р. відкрито провадження в адміністративної справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29 березня 2011р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії, прокуратура міста Севастополя, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.04.2011 р. відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Севастопольської міської Ради.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Позовні вимоги обгрунтовани тим, що при виданні зазначеного розпорядження СМДА перевищила надані їй Законом України «Про місцеві державні адміністрації»та Конституцією України повноваження. Зазначила, що законодавством чітко обумовлено коло суб`єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, такими суб`єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд, тобто дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо винесення розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 року вважає необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, у зв`язку з чим розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 року підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи заперечення тим, що при видачі розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р. СМДА діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Питання щодо видання оскаржуваного розпорядження вирішувалось на підставі ст.21 Закона України «Про прокуратуру», тобто СМДА при виданнї розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р. діяла відповідно до законодавства України, у зв`язку з чим просив відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі.

Представники третіх осіб у судовому засіданні просили в задоволенні адміністративного позову відмовити, заперечення обґрунтовані посиланням на ст. 21 Закону України “Про прокуратуру”.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_6, на підставі розпорядження СМДА від 17.03.2010 р. № 653-р, є власником земельної ділянки, площєю 0,0800 га, яка розтошована в м.Севастополі по шосе Камишове,15-Д/11, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 061171 від 21.05.2010 р.( а.с.7).

У березні 2011 року з витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру № ВТ-85000000161 від 03.03.2011 р. позивачу стало відомо, що СМДА видала розпорядження від 02.11.2010 р. № 2246-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 653-р», оскільки прокуратурою міста Севастополя був внесений протест на це розпорядження, у зв`язку з порушенням СМДА під час його видання пункту 12 Розділу X Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міськи ради, а за межами населених пунктів-відповідні органи виконавчої влади.

На підставі протесту прокурора головою СМДА 02 листопада 2010 року було видано розпорядження № 2246-р, яким розпорядження № 653-р від 17.03.2010 р. скасовано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV “Про місцеві державні адміністрації”(далі по тексту Закон України № 586)

Відповідно до ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Частинами 1 та 3 ст. 43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов до висновку, що голова місцевої державної адміністрації має право видавати розпорядження лише в межах своїх повноважень. При цьому, у нього відсутні будь-які повноваження щодо скасування власних розпоряджень.

Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідача та третій особи, що розпорядження № 2246-р було видане на підставі протесту прокурора, а тому правомірно.

Статтею 21 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII “Про прокуратуру” встановлено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Тобто, відповідно до зазначеної норми права протест прокурора не є рішенням субєкта владних повноважень, обовязковим для виконання. Це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, а тому не дає підстав цьому органу діяти всупереч закону та з перевищенням наданих повноважень. Крім того, прокуратура м.Севастополя безпідставно не скористалася своім правом звернутися з цим питанням до органу вищого рівня або до суду.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядження від 02.11. 2010 року № 2246-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17.03.2010 року № 653-р.” прийнято посадовою особою відповідача з перевищенням наданих законом повноважень.

Крім того, суд зазначає, що згідно зі ст. 25 Закону України “Про прокуратуру” у протесті прокурора обов'язково зазначається ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити для його усунення.

Ані в протесті прокурора, ані у розпорядженні № 2246-р не зазначені положення якого закону було порушено, та у чому воно полягає.

Судом не може бути прийняте до уваги твердження представника відповідача, що підставою для скасування розпорядження № 653-р було порушення СМДА під час його видання пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки як розпорядження № 2246-р так і протест прокурора посилання на зазначену норму права не мають.

В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Констітуції).

Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.

Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідач не надав суду достатніх доказів щодо правомірності свого рішення.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 28.04.2011 р.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо видання розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р. «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 653-р».

3. Скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02 листопада 2010 року № 2246-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 17.03.2010 р. № 653-р».

4.Зобов`язати Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії внести відповідні зміни до облікової документації на підставі скасування розпорядження № 2246-р від 02.11.2010 р.

5. Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_6 сплачений нею судовий збір за квитанцією № 779.559.8 від 24.03.2011 р. у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяІ.І. Шаповал